21 вересня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/4807/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії,
07 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов адвоката Ракицької Ірини Миколаївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), за такими вимогами:
1) зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 01.02.2015;
2) зобов'язати відповідача надати суду копію довідки ТПО позивача з матеріалів пенсійної справи.
Ухвалою суду від 09 вересня 2021 року адміністративний позов адвоката Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами; належним чином оформлене клопотання про витребування доказів; докази на підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 (довідка про доходи тощо) або документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.
17 вересня 2021 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та заява про поновлення строку.
В обґрунтування заяви про поновлення строку представник позивача зазначила, що раніше звертатися до відповідача та суду позивач не мав можливості через те, що у м. Луганську, де він зараз мешкає, не працює поштове сполучення. Перетинання пункту розмежування у Станиці Луганській пов'язане з ризиком для здоров'я та життя через проведення бойових дій, а крім того пандемією СОVID-19. Представник позивача зазначила, що частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Просила поновити позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом до відповідача.
Розглянувши заяви надані на усунення недоліків позовної заяви з додатками, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на таке.
Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі про перерахування пенсії або відсутність перерахування пенсії особа має дізнатися в тому місяці, в якому пенсія нею не отримана. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було припинено нарахування та виплату пенсії.
Отже, з дня не отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Верховного Суду, який у своїх рішеннях, зокрема від 08.08.2019 справа № 127/13736/16-а (№ К/9901/42788/18) зазначає, що «незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.».
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справі «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Наведені представником позивача підстави пропуску строку звернення до суду пов'язані відсутністю поштового сполучення з м. Луганськ, проведенням бойових дій та пандемією СОVID-19, мають суб'єктивний характер та не позбавляли позивача можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.
Позивач не був позбавлений права на звернення до суду шляхом подачі позову через підсистему «Електронний суд» та звернення до відповідача через «Портал електронних послуг».
Представником позивача до суду не надано доказів, які б засвідчували, що позивач внаслідок проведення бойових дій та пандемією СОVID-19 не мав можливості у період з лютого 2015 року по вересень 2021 року звернутися за професійною правничою допомогою. Окрім того, адвокатом Ракицькою І.М. не мотивовано, які зміни призвели до виникнення у позивача можливості звернення в червні 2021 року за правничою допомогою та відповідно до суду з даною позовною заявою, з огляду на те, що карантинні заходи пов'язані із запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до теперішнього часу не скасовані, а операція Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил, якою замінена широкомасштабна антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей, не завершена.
Таким чином, представником позивача не обґрунтовано, яким чином проведення бойових дій та пандемія СОVID-19 унеможливили своєчасне звернення до суду з відповідним позовом.
Щодо посилання представника позивача на норми статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає таке.
Частиною другою статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нараховані суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Однак матеріали позовної заяви не містять доказів, що після зупинення виплати пенсії позивачу в лютому 2015 року, органом Пенсійного фонду продовжувалась нарахування пенсійних сум.
Таким чином, положення наведених норм права регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини ПФУ.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку, не зазначивши існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ починаючи з лютого 2015 року при неотриманні щомісячних пенсійних виплат.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду представником позивача не підтверджено жодним належним доказом.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Таким чином, позивачу слід звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до частини третьої статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Частиною шостою статті 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на три календарні дні з дня отримання ухвали про продовження строку.
Керуючись статтями 121, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити адвокату Ракицькій Ірині Миколаївні в інтересах ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 (три) календарні дні з дати отримання даної ухвали.
Запропонувати позивачу протягом трьох календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Захарова