Справа № 644/6566/20 Головуючий суддя І інстанції Саркісян О. А.
Провадження № 33/818/447/21 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
/ по справі про адміністративне правопорушення /
15 вересня 2021 року суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Приблуда Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Приблуди Є.В. на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 ,-
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Постановою встановлено, що 22.08.2020 року о 04-05 годин ОСОБА_1 у м. Харкові вул. Миру, 74 керував транспортним засобом Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД м.Харків водій відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог, встановлених п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Приблуда Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та провадження у справі закрити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства. Вважає, ОСОБА_1 на момент зустрічі зі співробітниками УПП та складанням протоколу не мав статусу водія, оскільки знаходився в транспортному засобі припар кованому на узбіччі. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений співробітниками УПП в Харківській області.
В судове засідання суду апеляційної ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки зі зворотнім повідомленням, однак відповідно до довідки Укрпошти судову повістку не отримав у зв'язку з відсутністю за вказаною адресою (а.с. 53).
Разом з тим, в судове засідання з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Приблуда Є.В., який повідомив про те, що ОСОБА_1 повідомлений про час та місце розгляду справи, однак з'явитися не може, надав йому повноваження та їх позиція узгоджена.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст. 268, 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , але за участю його захисника.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника Приблуди Є.В., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_3 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п. 2.5.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтом в скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому належить врахувати те, що, оспорюючи висновки суду першої інстанції, апелянт не заявляв будь-яких клопотань, в тому числі щодо допиту свідків.
З огляду на це, переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.
Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції послався на докази, а саме на відомості, які містяться у:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №519547 від 22.08.2020 року, в якому він власноручно зазначив, що більш так вчиняти не буде.
-письмових поясненнях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які містяться в матеріалах справи та з яких видно, що у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння,
- довідці про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 ;
-відеозаписі події;
-рапорті поліцейського про те, що надійшов виклик через службу 102 про те, що водій автомобіля Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1 синього кольору, який рухається з вул.Миру, 20 в напрямку вул.Роганській в м.Харкові знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Під час дослідження території в м.Харкові по вул.Миру, 74 був виявлений та зупинений вказаний автомобіль, водій якого знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння.
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1) вбачається, що 22.08.2020 року о 04-05 годин ОСОБА_1 у м. Харкові вул. Миру, 74 керував транспортним засобом Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД м.Харків водій відмовився в присутності двох свідків.
Ці обставини вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, які їх виявили, згідно п. 2.5 ПДР України, запропонувати водію пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, виходячи зі специфіки дослідження, що, в свою чергу, унеможливлювало проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.
З відомостями цього протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений та згоден, про що свідчить його власноручний підпис.
Поряд з цим, належить взяти до уваги, що незважаючи на незгоду із діями працівників поліції під час складання ними протоколу, цей протокол складений уповноваженою державою особою і дії службової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не звертався із скаргою на дії працівників поліції до їх керівництва, хоча мав для цього достатньо часу, що унеможливлює врахування доводів апелянта з приводу незгоди з відомостями протоколу.
Отже, твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, вказані в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких було залучено працівниками поліції при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до яких вбачається, що 22.08.2020 року ОСОБА_1 в їх присутності від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Також в їх присутності ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.4).
Для забезпечення повноти та всебічності судового розгляду судом апеляційної інстанції шляхом направлення судових повісток викликались вищевказані свідки для надання особистих пояснень, але останні не з'явились за судовим викликом. Відповідно до повідомлень про вручення поштового відправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з'явилися до поштового відділення для отримання судових повісток в судове засідання, призначене на 15.09.2021 року на 14.30 год. (а.с. 55,56).
Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості примусово доставити свідків в судове засідання, а тому відповідно до вимог чинного КУпАП, виконав усі можливі дії для виклику свідків в судове засідання.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності ОСОБА_1 та підписаний ним без будь - яких зауважень чи доповнень з поясненнями, відповідно до яких водій з суттю адміністративного правопорушення погодився та зазначив: «Больше так не буду» (а. с. 1);
Крім того, дослідивши відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться за кермом автомобіля і він в автомобілі один, поряд з ним нікого немає.
Крім того, з відеозапису вбачається, що на вимогу поліцейського Лагута О.М. передав документи на автомобіль та водійське посвідчення, а потім вийшов з автомобіля і тривалий час спілкувався з поліцейськими щодо причини своєї зупинки та сам розмірковує на тему того, де він міг порушити ПДР під час свого руху автомобілем, щоб поліцейські його зараз зупинили (а.с. 3).
Разом з цим, факт керування ОСОБА_1 підтверджується відомостями, зазначеним в рапорті працівника поліції про те, що надійшов виклик через службу 102 про те, що водій автомобіля Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1 синього кольору, який рухається з вул.Миру, 20 в напрямку вул.Роганській в м.Харкові знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. Під час дослідження території в м.Харкові по вул.Миру, 74 був виявлений та зупинений вказаний автомобіль, водій якого знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння (а.с.5).
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд розцінює як спосіб захисту та підставу для уникнення відповідальності.
Під час апеляційного перегляду в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Приблуда Є.В. підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити та закрити провадження по справі. Зазначав, що співробітниками поліції не надано доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Також захисник вказав, що йому не відомо чи оскаржував ОСОБА_1 дії чи бездіяльність працівників поліції в будь-який спосіб, передбачений чинним законодавством.
Таким чином, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Поряд з цим, належить врахувати те, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія внаслідок складання ним іспиту на знання вимог ПДР України, а тому, апеляційний суд вбачає цей випадок, як свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт, лікарем закладу охорони здоров'я. Відповідно до п.7 цієї Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до п.3 Розділу І цієї Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від якого останній відмовився.
З огляду на викладене, апеляційний суд об'єктивно не вбачає порушень вимог Інструкції з боку інспектора поліції щодо виявлення ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи відомості, що є наявними в цьому провадженні про послідовність дій, стосовно події, що зафіксована у протоколі вбачається, що 22.08.2020 року о 04-05 годин ОСОБА_1 у м. Харкові вул. Миру, 74 керував транспортним засобом Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД м.Харків водій відмовився в присутності двох свідків,що повністю відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та положенням вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Поряд з цим, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Апеляційний суд дійшов висновку, що визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, які походять з різних джерел, але узгоджуються між собою, та надав ним належну правову оцінку.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто його за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, отже посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Приблуди Є.В.- залишити без задоволення, а постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков