Головуючий суду 1 інстанції - Чалий А.В.
Доповідач -Коновалова В.А.
Справа № 942/839/21
Провадження № 22-ц/810/742/21
Іменем України
16 вересня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
за участю секретаря судового засідання Залюшного О.Г.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,
на ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 04 серпня 2021 року, постановлену судом у складі судді Чалого А.В. в смт Новопсков Луганської області,
за заявою ОСОБА_1 про визнання документу таким, що не підлягає виконанню, стягувач - ОСОБА_2 ,
У липні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 ,звернувся до суду з заявою про визнання документу таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої зазначив, що 14 липня 2021 Новопсковським районним судом Луганської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) щомісячно з усіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.06.2021 року і до досягнення дітьми повноліття, а також судовий збір на користь держави у розмірі 227 грн.
Скаржник не погодився з вказаним вище наказом та зазначив, що з 21 лютого 2013 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від якого сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За час перебування у шлюбі ОСОБА_2 не мала офіційного та постійного місця роботи, сім'я фактично існувала на заробітну плату, яку офіційно отримує заявник та частково на кошти, які отримувала ОСОБА_2 , як допомогу при народженні дітей. З 2013 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх спільні діти мають реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично на протязі цього часу проживали за різними адресами на території Луганської області, у зв'язку із проходженням військової служби скаржником, а з 15 червня 2021 року та по теперішній час ОСОБА_1 та спільні діти продовжують бути зареєстрованими та фактично разом проживають за вищевказаною адресою. Мати дітей з 15 червня 2021 року (в тому числі на час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу) разом з дітьми не проживає.
Заявник вважає, що викладені вище обставини звільняють його від обов'язку сплачувати аліменти на користь дітей, з якими він проживає і матеріально їх повністю забезпечує.
Заявник просив суд визнати судовий наказ від 14 липня 2021 року, виданий Новопсковським районним судом Луганської області у справі ЄУ №942/839/21 (провадження №2-н/942/86/21) за заявою ОСОБА_2 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 04 серпня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання документу таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 04 серпня 2021 року, судовий наказ від 14 липня 2021 року, виданий Новопсковським районним судом Луганської області у справі ЄУ № 942/839/21 (провадження № 2-н/942/86/21) визнати таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов помилкового висновку, про відсутність підстав для визнання судового наказу, виданого 14 липня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи тим, що обов'язок заявника, як батька дітей, по утриманню останніх не виключається, в тому числі шляхом сплати аліментів на користь стягувача, як матері дітей, незважаючи, що остання проживає окремо від них та не використовує стягнуті кошти на утримання дітей.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, помилково дійшов висновку, що за нормами матеріального права правом на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів належить будь-якій особі незалежно від того з ким проживають діти, оскільки право на звернення до суду із позовом чи заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів належить особі, з якою проживають діти, та є безумовним, тобто таким, що не обтяжено необхідністю існування жодної умови чи то дотримання якогось порядку, тобто, таке право є абсолютним, належить особі, з якою проживають діти та яка забезпечує умови їх проживання, при цьому не ставиться в залежність ані від розірвання шлюбу, ані від перебування в фактичних шлюбних відносинах. При цьому, питання про визначення місця проживання дітей сторін, ні уповноваженим органом, ні судом, станом на дату подачі заяви про видачу судового наказу, не вирішувалось, проте, з огляду на зазначені вище обставини, вбачається спір про право.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року роз'яснювалося ОСОБА_2 право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Представник заявника ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Від представника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 відмовилась отримувати судову повістку, тому у відповідності до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК вважається такою, що повідомлена про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 16 вересня 2021 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Постановляючи ухвалу від 04 серпня 2021 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання документу таким, що не підлягає виконанню суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не можуть бути підставою для визнання судового наказу, виданого 14 липня 2021 року у цивільній справі № 942/839/21 таким, що не підлягає виконанню на підставі статті 432 ЦПК України, а можуть бути предметом розгляду в іншому правовому полі.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається та ніким не оспорюється, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Частиною 5 ст. 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ст. 160 ЦПК України).
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, крім іншого, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» судовий наказ є виконавчим документом.
Статтями 170, 171 ЦПК України визначено підстави для скасування судового наказу за заявою боржника та регламентовано порядок розгляду таких заяв.
Згідно з частиною першою статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою ІІІ розділу V цього Кодексу.
Отже ЦПК України не передбачає можливості скасування судового наказу про стягнення аліментів до п.4 ч.1 ст.161 цього Кодексу. У випадку незгоди боржник вправі захистити своє право шляхом подачі позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо) (ч.7 ст.170 ЦПК України).
Також боржник вправі звернутися до суду зі позовом відповідно до частини другої статті 197 СК України про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами.
Відповідно ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі №465/7682/13-ц від 18.12.2019 року.
Із матеріалів справи вбачається, що підставами для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню боржник ОСОБА_1 зазначив те, що стягувач ОСОБА_2 у заяві про видачу судового наказу виклала недостовірні відомості про те, що діти проживають з нею за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається із довідки № 470 від 24 червня 2021 року, виданої Виконавчим органом Новопсковської селищної ради, громадянин ОСОБА_1 , 1988 року народження, мешканець АДРЕСА_1 , має склад сім'ї - син ОСОБА_4 , 2013 року народження, син ОСОБА_5 , 2014 року народження, донька ОСОБА_9 , 2016 року народження, син ОСОБА_7 , 2017 року народження, мати ОСОБА_10 , 1959 року народження, батько ОСОБА_11 , 1958 року народження, дружина ОСОБА_2 , 1991 року народження, яка зареєстрована але фактично не проживає за вищевказаною адресою.
З акту обстеження умов проживання від 07 липня 2021 року, проведеного спеціалістом ССД Новопсковської селищної ради та фахівцем з соціальної роботи ЦНСП, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживають батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дідусь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , бабуся ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та мають задовільні умови проживання. Стосунки у сім'ї доброзичливі, діти проявляють прихильність до батька, дідуся та бабусі, вихованням та дозвіллям дітей займається батько, водить дітей в садочок, проводить рухливі ігри на природі, відпочиває з дітьми біля річки, катаються на велосипедах.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 25 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання неповнолітніх дітей залишено без руху.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 21 липня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, підготовече судове засідання призначено на 13 серпня 2021 року.
Зазначені обставини свідчать про те, що дійсно між сторонами на даний час існує судовий спір щодо визначення місця проживання дітей.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відносяться випадки: коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; помилкової видачі виконавчого листа; коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення апеляційною чи касаційною інстанцією, а наведені заявником обставини не можуть бути підставою для визнання судового наказу, виданого 14 липня 2021 у цивільній справі №942/839/21 таким, що не підлягає виконанню на підставі вищевказаної норми Закону, а у разі незгоди з судовим наказом боржник вправі захистити своє право шляхом подані позову про зменшення розміру аліментів (припинення стягнення, тощо).
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Новопсковського районного суду Луганської області від 04 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 вересня 2021 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді В.В. Кострицький
М.В. Назарова