Справа № 344/9560/21
Провадження № 33/4808/568/21
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Битківський Л. М.
Суддя-доповідач Повзло
20 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Дутчака Т.Г.,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_1 05 червня 2021 року о 00 год. 30 хв. в місті Івано-Франківськ по вул. Набережна ім. Василя Стефаника, 28, керував автомобілем «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Вважає постанову судді незаконною, винесеною з порушенням норм чинного законодавства, в якій обставини справи з'ясовані неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що при розгляді справи судом порушено принципи адміністративного судочинства - змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Вказує, що, як він пояснив в суді першої інстанції, дійсно 05 червня 2021 року він використовував транспортний засіб, яким володіє, для власних потреб. Приблизно о 00.30 год. цього дня він рухався вказаним транспортним засобом по вул. Набережна ім. В. Стефаника, 28, в м. Івано-Франківську, де був зупинений патрульними поліцейськими. Поліцейські повідомили йому про те, що в їхній базі даних не має інформації щодо наявності полісу обов'язкового страхування наземних транспортних засобів на зазначений автомобіль. Цей автомобіль був придбаний його рідним братом за тиждень до вказаної події, тому йому достовірно не було відомо щодо наявності страхового полісу, оскільки попередній власник повідомив про наявність полісу в електронному варіанті. Після перевірки документів на транспортний засіб поліцейські запропонували йому пройти огляд в медичному закладі на предмет керування транспортним засобом в стані сп'яніння. При цьому, поліцейським неправдиво названі ознаки такого стану, зокрема запах алкоголю з ротової порожнини, оскільки працівник поліції перебувала біля автомобіля, коли він знаходився в салоні, а вікно було ледь привідкрито, тому вона об'єктивно не могла виявити зазначену ознаку. Після перевірки документів на транспортний засіб поліцейський запропонував йому пройти освідчення за допомогою технічного засобу на предмет вживання алкогольних напоїв. Він не заперечував, пояснив, що будь-яких спиртних напоїв взагалі не вживає, однак не міг погодитися з патрульними поліцейськими, які явно перевищували службові повноваження, недостовірно заявляючи про наявність запаху алкоголю з ротової порожнини, що спростовується актами токсикологічного дослідження, тому він повідомив про це в поліцію за № 102. Через деякий час приїхав поліцейський наряд, однак до нього вони не підходили та не виясняли причину виклику та він не зміг отримати від них інформації щодо порядку надання правової допомоги. Після цього, працівник поліції повторно запропонувала пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або пройти огляд в медичному закладі. Усвідомлюючи неправомірність дій поліцейських, він не міг визначитись із своєю позицією і поки він роздумував, поліцейські запросили двох свідків і склали протокол. Усвідомивши зазначену обставину і невідворотність покарання, він звернувся до поліцейських з пропозицією пройти огляд а медичному закладі, однак йому відмовили та запропонували самостійно пройти огляд. Він змушений був самостійно проїхати до КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради», де о 02 год. 25 хв. пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер», а також здав біологічні зразки на дослідження. Відповідно до довідки № 13 він не перебував в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, згідно з результатами токсикологічного дослідження № 946 та № 947 в крові та сечі етанол відсутній. Наголошує, що поліцейські під час складання протоколу не надали йому можливості скористатися допомогою фахівця в області права або адвоката та не надали його копію. Зауважує, що судом не задоволено клопотання про допит свідків, що зазначені у протоколі, та не викликано їх в засідання з власної ініціативи, а пояснення свідків написані поліцейськими заздалегідь. Посилається на те, що поліцейськими за результатами його огляду не складено акт на не долучено його до протоколу. Стверджує, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що до справи повинно бути долучено відеофіксацію моменту керування ним автомобілем. На його думку, в даному випадку відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник Дутчак Т.Г. подав доповнення до апеляційної скарги, де просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що суд згідно з вимогами ст. 280 КУпАП повинен був встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення, однак постанова судді містить посилання на ті обставини, що встановлені за змістом протоколу: «З протоколу серії ААБ № 122904 встановлено, що ОСОБА_1 », й не містить посилань на фактичні обставини, що встановлені саме в ході судового розгляду. Вважає, що судом порушено принцип безпосередності, оскільки він посилається на письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які різняться з матеріалами справи. Зазначає, що ОСОБА_1 в присутності свідків вказував, що не відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та останній також погоджується проїхати у відповідний медичний заклад, що випливає з відеозаписів в матеріалах справи. Зауважує, що один із свідків вказав, що вони спішать та із відеозапису (файл № 20210605104448001445, час - 00:56:57) видно, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків не відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а також видно як надається працівником поліції частий протокол для підписання (час - 00:58:37 «Таня, Таня, дай протокол, хай люди підпишуть»). Посилається на те, що поліцейськими всупереч вимогам ст. 254 КУпАП не вручено ОСОБА_1 копію протоколу, яка є у справі. Згідно з відеозаписом (файл № 20210605105414001506, час 01:58:25), «Копію протоколу бажаєте отримати, пане водій. Бажаю. Тоді треба тут підписуватись. Я не буду підписувати. Тоді я Вам копію протоколу не можу надати. Дайте я його сфотографую. Чекайте, тоді хай я подописую.». Крім того, копія протоколу через вкрай низьку якість не читається, що ставить під сумнів його юридичну силу. Зауважує, що у фабулі протоколу зазначено про «водія», а не зазначено про якого - чи це був ОСОБА_1 . Також у протоколі вказано дві взаємовиключні фабули подій, які підпадають під різні пункти Правил дорожнього руху. Зазначає, що згідно з протоколом до нього додається відео з автомобільного реєстратора, однак останнє в матеріалах справи відсутнє.
В судове засідання апеляційного суду з'явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якому роз'ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП, та його захисник Дутчак Т.Г., якому роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник Дутчак Т.Г. підтримали апеляційну скаргу та доповнення до неї.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи його захисника Дутчака Т.Г., перевіривши матеріали справи, доходжу висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність аналогічно, як і за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніннязнайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку про те, що суддею суду першої інстанції з урахуванням вказаних вище вимог закону з'ясовані обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
При цьому, як вбачається зі змісту постанови, суддя суду першої інстанції встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення та його фактичні обставини.
Вважаю, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими у судовому засіданні та викладеними у постанові доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз та оцінив їх у сукупності, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 05 червня 2021 року серії ААБ № 122904 (а.с. 1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05 червня 2021 року (а.с. 3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 4), даними, що вбачаються з відеофайлів, які містяться на наданомих відділом поліції компакт-дисках «DVD-R» (а.с. 5), іншими доказами.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 червня 2021 року серії ААБ № 122904 (а.с. 1) ОСОБА_1 05 червня 2021 року о 00 год. 30 хв. в місті Івано-Франківськ по вул. Набережна ім. Василя Стефаника, 28, керував транспортним засобом «Renault Megane», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. Цим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором взводу № 1 роти № 2 БУПП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Дуплецою Т.Я., з заповненням реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний поліцейським, свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , містить їх дані.
У протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 чітко сформульовано суть порушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт вказує, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. В той час, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, стороною захисту не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05 червня 2021 року(а.с. 3) вбачається, що 05 червня 2021 року о 00 год. 55 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Набережна ім. В. Стефаника, 28, вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. В їх присутності водій відмовився у встановленому законом порядку проїхати в медичний заклад для проходження огляду на пройти огляд місці за допомогою приладу «Драгер».
Переконливих мотивів для сумнівів у зацікавленості чи упередженості свідків апелянтом не наведено, пояснення засвідчені їхніми власноручними підписами, а також поліцейським, який їх відібрав. При цьому, відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом.
Твердження апелянта про те, що пояснення цих свідків написані поліцейськими заздалегідь, не є підставою для сумніву в об'єктивності викладених свідчень з огляду на зміст цих пояснень та тієї інформації щодо події адміністративного правопорушення, що міститься в них.
Доводи апелянта про те, що для повного та всебічного з'ясування обставин даної справи необхідно допитати свідків, пояснення яких долучені до справи, безпосередньо в судовому засіданні не ґрунтується на вимогах закону, оскільки письмові докази в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи, а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у КНП «ПНЦ ІФОР» від 05 червня 2021 року (а.с. 4) на огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився.
Апеляційним судом досліджено відеозаписи, які містяться на компакт-дисках «DVD-R» в матеріалах справи (а.с. 5), на яких відображено безсторонньо зафіксовані деякі обставини події.
З відеозаписів вбачається: процес зупинки, перевірки документів, встановлення особи водія; процес винесення постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП, зокрема роз'яснення прав згідно з 268 КУпАП; як поліцейський пропонує особі водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою сертифікованого приладу «Драгер» або проїхати службовим автомобілем до медичного закладу, попереджає про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та складення протоколу за ст. 130 КУпАП; особа відмовляється; поліцейський наголошує на наявності виявлених ознаках алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, які особа заперечує; водій заявляє про бажання проїхати в медичний заклад, однак власним автомобілем, на що поліцейський відповідає, що давайте проїдемо, однак службовим автомобілем, оскільки він не має права на даний час керувати транспортним засобом; поліцейський повторно пропонує особі пройти огляд в медичному закладі або на місці зупинки; особа вимагає підтвердити, що спеціальний технічний прилад «Драгер» сертифікований, на що поліцейський ознайомлює її з свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 1201/7104, чинним до 07 жовтня 2021 року; поліцейський знову з'ясовує, чи буде особа проходити огляд на місці чи в медичному закладі; водій пояснює, що не може залишити автомобіль, під різними приводами ухиляється від конкретної відповіді; процес залучення свідків; як в присутності свідків поліцейський пропонує особі пройти огляд на місці чи в медичному закладі, просить сказати відповідь; особа пояснює, що не вживала алкогольних напоїв, заперечує ознаки алкогольного сп'яніння; поліцейський ще раз з'ясовує чи особа погоджується пройти огляд, водій розповідає про собаку, заперечує ознаки алкогольного сп'яніння, заперечує законність причин зупинки, просить пред'явити посвідчення поліцейського; після цього поліцейський повідомляє про складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП; поліцейський оголошує водію, що його транспортний засіб здійснює рух і евакуйовується, пояснює, що він не має права керувати, просить вийти з транспортного засобу; водій заперечує, що він відмовлявся від проходження огляду, просить пройти огляд; поліцейський пояснює, що протокол уже складений за ст. 130 КУпАП, і він може пройти огляд самостійно; поліцейський ознайомлює водія з протоколом, неодноразово пропонує надати письмові пояснення; водій не зазначає письмових пояснень; поліцейський пропонує водію отримати копію протоколу, водій відмовляється у разі отримання копії від підпису в протоколі, фотографує її.
Висновки щодо обставин, які підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення, встановлюються на підставі аналізу та оцінки всіх наявних доказів, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відомостей про те, що порушено ст. 266 КУпАП, приписи Інструкції та Порядку не здобуто під час апеляційного розгляду.
Докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв'язку вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, він за наявності двох свідків відмовився на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я.
Те, що на відеозаписах не зафіксовано саме руху транспортного засобу, з огляду на зміст усіх інших доказів та враховуючи те, що законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у таких справах, не свідчить про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.
Сторона захисту вказує, що поліцейські безпідставно почали підозрювати ОСОБА_1 у керуванні ним транспортним засобом в стані сп'яніння. В той час, поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп'яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Вважаю, що дані з довідки № 13 КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» не підтверджують доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 виявлених поліцейським ознак алкогольного сп'яніння.
При цьому, те, що особа в стані алкогольного сп'яніння не перебуває, не може бути причиною відмови від виконання або обґрунтуванням ухиляння законних, неодноразових вимог поліцейського, що виконує свої службові обов'язки, зокрема у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 згідно з протоколом ставилось у вину правопорушення, суть якого полягала у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, доводи апеляційної скарги про те, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, не можуть впливати на висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з п. 2.5. Правил дорожнього руху за відмову водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Так само не є слушними доводи з приводу відсутності в матеріалах справи акту огляду, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу.
Як слідує з доказів, які є в матеріалах справи, ОСОБА_1 як у присутності двох свідків, так і до того, на неодноразові пропозиції поліцейських не погоджувався, ухилявся від проходження огляду у встановленому законом порядку, що правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та підстава для складення протоколу.
Те, що ОСОБА_1 вказав, що бажає пройти огляд, після складення протоколу, не спростовує фактичних даних щодо відмови його як водія транспортного засобу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння на вимогу поліцейського.
Те, що до матеріалів справи не долучено відео з автомобільного реєстратора, про які вказано у протоколі, не є суттєвим порушенням, а також вирішення питання про те, які саме докази долучати до протоколу, належить до дискреційних повноважень поліцейських.
Апелянт наголошує, що поліцейські під час складання протоколу не надали йому можливості скористатися допомогою фахівця в області права та не вручили копії протоколу, чим порушено право на захист, однак такі доводи не знайшли свого підтвердження.
Процесуальний статус особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з правами у відповідності з ст. 268 КУпАП, виникає тоді, коли уповноважена особа виявляє таке правопорушення, що є підставою для складення відповідного протоколу.
Під час апеляційного розгляду не встановлено даних про те, що він висловлював поліцейським намір скористатися правовою допомогою й йому було відмовлено, або чинились перешкоди.
За змістом ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення є важливою гарантією того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомлена зі змістом обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення та має можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
В той час, аналіз змісту протоколу про адміністративні правопорушення та відеозаписів дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 відмовився отримати його копію під розписку.
Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 знав про складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно нього, він був ознайомлений з його змістом поліцейським, в суді першої інстанції ознайомився з матеріалами справи (а.с. 13), йому був відомий зміст висунутого обвинувачення та уповноваженими особами вжито всіх заходів для реалізації його права на захист.
Апелянт, вказуючи на необхідність закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не наводить переконливих доводів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не було допущено порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху - він погодився на вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Апелянт обґрунтовує свої вимоги з посиланням на принципи адміністративного судочинства. Проте, положення КАС України застосовуються при вирішенні спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, які, зокрема, виникають у зв'язку з винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення іншими уповноваженими органами (посадовими особами), а не судом. КАС України не регулює провадження у справах про адміністративні правопорушення в судах.
Дослідивши сукупність доказів по справі, вважаю, що ними поза всяким розумним сумнівом доведено факт відмови особи, яка керувала транспортним засобом, - ОСОБА_1 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оскільки суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, були законні підстави для накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З огляду на наведене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло