Провадження № 22-ц/803/7164/21 Справа № 196/143/21 Суддя у 1-й інстанції - Руснак А. І. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.
21 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Демченко Е.Л.
суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.,
при секретарі - Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс «САМАРА» до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги та припинення зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами, -
19 лютого 2021 року ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс «САМАРА» (далі - ТОВ АК “Самара”) звернулись до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Український промисловий банк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (далі - ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА») про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги та припинення зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами.
19 лютого 2021 року ТОВ АК “Самара” подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на польовий стан, що розміщений у АДРЕСА_1 , який належить ТОВ АК «САМАРА» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 червня 2006 року, виданого Зорянською сільською радою, серії НОМЕР_1 , та складається з: літера А-1 - будівля польового стану, залізобетонні панелі, загальною площею 1824,4 кв.м; літера Б-1 - теплиця, поліетилен; літера В-1 - теплиця, поліетилен; літера Г-1 - теплиця, поліетилен; літера Д-1 - теплиця, поліетилен; літера Е-1 - теплиця, поліетилен; літера Ж-1 - теплиця, поліетилен; літера 3-1 - сторожка, залізобетонні панелі; літера 1-1 - сторожка, металева; літера К-1 - вбиральня, дощата; літера Л-1 - вбиральня, дощата; №1,2- огорожа; №1 - мостіння; заборони державним реєстраторам та/або будь-яким іншим реєстраторам здійснювати будь-які дії по внесенню записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно здійснення державної реєстрації змін щодо відчуження польового стану, що розміщений у АДРЕСА_1 , який належить ТОВ АК «САМАРА» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 червня 2006 року, виданого Зорянською сільською радою, серії САА №538747, та складається з: літера А-1 - будівля польового стану, залізобетонні панелі, загальною площею 1824,4 кв.м; літера Б-1 - теплиця, поліетилен; літера В-1 - теплиця, поліетилен; літера Г-1 - теплиця, поліетилен; літера Д-1 - теплиця, поліетилен; літера Е-1 - теплиця, поліетилен; літера Ж-1 - теплиця, поліетилен; літера 3-1 - сторожка, залізобетонні панелі; літера 1-1 - сторожка, металева; літера К-1 - вбиральня, дощата; літера Л-1 - вбиральня, дощата; №1,2- огорожа; №1 - мостіння, до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2021 року заяву ТОВ АК “Самара” про забезпечення позову задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» просить ухвалу скасувати повністю, зазначаючи, що ухвала суду винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заява не вмотивована, не надано жодних доказів які б свідчили про неможливість виконання рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, вважає за необхідне до набрання рішенням суду по даній справі законної сили застосувати заходи забезпечення позову.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Положеннями ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Підставами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Єдиною підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ТОВ АК “Самара” звернулись до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк», ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги та припинення зобов'язань за кредитним та іпотечним договорами. Просили суд визнати ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» такими, що позбавлені права вимоги до спадкоємця померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 за кредитним договором №203 від 16 серпня 2006 року, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Український промисловий банк»; визнати припиненим зобов'язання по кредитному договору №203; визнати припиненим зобов'язання по іпотечному договору №203 від 16 серпня 2008 року, укладеного між ТОВ АК “Самара” та ТОВ “Український промисловий банк”, виключити з реєстрів іпотек та заборон відчуження нерухомого майна запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке належить ТОВ АК “Самара”.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Ухваливши судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір, не здійснив оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, що звернувся з такою заявою, позовним вимогам, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права.
Крім того, позивач не надав докази на обґрунтування необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на те, що іпотекодавець не отримував від юридичної особи повідомлень про перехід до неї прав то обов'язків іпотекодержателя за іпотечним договором, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За таких обставин ухвалу неможна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам процесуального закону, а тому підлягає скасуванню на підставі ст.376 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.
Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» задовольнити.
Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2021 року про забезпечення позову скасувати.
В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс «САМАРА» про забезпечення позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Демченко Е.Л.
Судді: Куценко Т.Р.
Макаров М.О.