Провадження № 22-ц/803/6331/21 Справа № 211/950/19 Суддя у 1-й інстанції - Гіда О. С. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
15 вересня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Бондар Я.М.,
суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового засідання-Кислиця І.В.
сторони справи:
позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
відповідач-Первинна профспілкова організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року, ухваленого суддею Гіда О.С. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 15 квітня 2021 року,-
Позивач ПАТ «Українська залізниця» в собі РФ «Придніпровська залізниця» звернувся до суду до Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення виборного профспілкового органу.
Просив суд визнати незаконним і скасувати рішення виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України «Криворізького локомотивного депо» від 31.01.2018.
В обґрунтування позову зазначив, що 04.02.2020 позивачем було отримано вимогу відповідача №58 від 01.02.2019 про розірвання трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 , виконувачем обов'язків начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» РФ «Придніпровська залізниця».
Вимога висунута у зв'язку з прийняттям рішення відповідачем від 31.01.2018 про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 .
Із вказаною вимогою позивач не погоджується з наступних підстав.
Відсутні конкретні факти порушення ОСОБА_1 норм Колективного договору, законодавства про працю, які повинні бути досконало розглянуті роботодавцем та в разі їх підтвердження бути підставою для розірвання трудового договору на підставі ст.45 КЗпП України, в якій зазначено, що власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди.
ОСОБА_1 не є керівником відокремленого структурного підрозділу регіональної філії «Придніпровська залізниця», акціонерного товариства "Українська залізниця", оскільки Криворізьке локомотивне депо є структурним підрозділом регіональної філії, і не може бути звільнений на підставі ст.45 КЗпП України.
У структурному підрозділі «Криворізького локомотивного депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» діє декілька профспілкових організацій. А саме - профспілка залізничників і транспортних будівельників України Криворізького локомотивного депо, Вільна профспілка машиністів, первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо.
26 березня 2011 року між адміністрацією та трудовим колективом відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне» ДП «Придніпровська залізниця» в особі профспілки залізничників і транспортних будівельників України Криворізького локомотивного депо, Вільної профспілки машиністів був укладений колективний договір. Відповідач не приймав участі у погодженні та підписанні даного колективного договору, тому не має права на подання вимоги до відповідача про розірвання трудового договору з в.о. начальника цього структурного підрозділу. Тому позивач просив задовольнити заявлені вимоги.
В подальшому позивач заявлені вимоги уточнив (в редакції від 30.03.2020) просив суд визнати незаконним та скасувати рішення виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України «Криворізького локомотивного депо» від 31 січня 2019 року в частині вимоги про розірвання трудового договору (контракту) з виконуючим обов'язки начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Рішенням Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України «Криворізького локомотивного депо» від 31.01.2019 в частині вимоги про розірвання трудового договору (контракту) з виконуючим обов'язки начальника «Криворізьке локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Відповідач, Первинна профспілкова організації Вільної профспілки залізничників України «Криворізького локомотивного депо» (далі ППО ВПЗУ КЛД), будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставить питання про скасування рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 року в повному обсязі.
При цьому скаржник зазначає, що суд першої інстанції при задоволенні позову виходив з того, що предмет і підстави позову було змінено 30.03.2020 при судовому розгляді справи за участю судді Середньої Н.Г., в тому числі і в частині обставин, з яких було ухвалено судове рішення суддею Гіда О.С.
Вказує, що 05.08.2020 цивільна справа була розподілена судді Гіда О.С. і розгляд справи було розпочато спочатку. Ухвалою судді Гіда О.С. від 06.08.2020 справа №211/950/19 була прийнята суддею до свого провадження та призначено підготовче судове засідання, тобто розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідач зазначає, що з огляду на те, що розгляд справи було розпочато спочатку, тому подальший судовий розгляд справи мав відбуватися з урахуванням предмета і підстав первісного позову, де позивач просив скасувати рішення виборного профспілкового органу від 31.01.2018р.
Вказує, що первісна позовна заява не містила вимоги про скасування рішення виборного профспілкового органуППО ВПЗУ КЛД від 31.01.2019 в частині вимог про розірвання трудового договору (контракту) з виконуючим обов'язки начальника «Криворізького локомотивного депо» Тисленком В.П. Отже у новому провадженні з 05.08.2020р. за участю судді Гіда О.С., важливим є питання не здійснення зміни позивачем предмету та підстав первісного позову, натомість суддя Гіда О.С. помилково приймає рішення з посиланням на зміну вимог та підстав позову, в межах наведених обставин за участю судді Середньої Н.Г.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, необґрунтовано змінив підстави позову і обставини виникнення правовідносин, які стали спірними, що призвело до того, що суд першої інстанції самостійно та безпідставно відкинув частину обставин (у рішенні ППО ВПЗУ КЛД), на які в тому числі посилався позивач в межах визначеного ним предмета та підстав первісного позову про скасування рішення виборного профспілкового органу від 31.01.2018р., які входили до предмета доказування. Вказує, що оскаржуване судове рішення не узгоджується з позовною вимогою позивача.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, кожен окремо підтримали вимоги і доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити з викладених у скарзі підстав, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позивачу у повному обсязі відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом 31 січня 2019 року відбулось засідання профкому Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо, де вирішувалась низка питань, в тому числі і щодо порушень законодавства з охорони праці, колективного договору, Закону України «Про професійні спілки і гарантії їх діяльності» з боку виконуючого обов'язки начальника СП «Криворізьке локомотивне депо» Тисленка В.П, та заступника начальника депо Загоруйка М.Ю.
Згідно з протоколом №1 засідання профкому Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо від 31 січня 2019 року, присутніми на засіданні членами профкому серед іншого було прийнято рішення про звернення до начальника регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» з вимогою, про розірвання трудового договору (контракту) з виконуючим обов'язки начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» Тисленком Владиславом Павловичем.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо зареєстрована 28.03.2018 (Т.3, а.с. 227 - копія витягу).
26 березня 2011 року затверджено колективний договір, укладений між адміністрацією та трудовим колективом відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне» ДП «Придніпровська залізниця» в особі профспілки залізничників і транспортних будівельників України Криворізького локомотивного депо, Вільної профспілки машиністів (Т.1, а.с. 23-24 - копія виписки).
Постановою від 02.01.2019 «Про продовження дії колективного договору Придніпровської залізниці», укладеної між в.о. директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та головою Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці, ухвалено продовжити виконання зобов'язань діючого колективного договору ДП «Придніпровська залізниця» у 2019 році до укладення колективного договору АТ «Укрзалізниця» (Т.1 а.с. 21 - копія постанови).
Первинна профспілкова організація вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо не є стороною колективного договору від 26 березня 2011 року, не приймала участі у його укладенні та не визначала конкретні зобов'язання.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення уточнених позовних вимог, виходив з того, що між адміністрацією відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» та уповноваженими представниками працівників - Профспілкою залізничників і транспортних будівельників України Криворізького локомотивного депо, Вільною профспілкою машиністів укладений колективний договір від 26.03.2011, у підписанні якого відповідач, не будучи членом спільного представницького органу профспілок, участі не приймав, та за відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження порушень позивачем законодавства про працю та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», наявні підстави для задоволення позову.
За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобовязаний зясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обовязково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з'ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв'язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим.
Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються КЗпП України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Законом України «Про колективні договори і угоди», Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та іншими нормативно-правовими актами.
Працівники мають право, зокрема, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки (стаття 2, частини перша, друга статті 246 КЗпП України).
Права професійних спілок, їх об'єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (стаття 244 КЗпП України).
Згідно зі статтею 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.
У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.
Перелік повноважень виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації передбачений статтею 247 КЗпП України, пунктом 9 якої передбачено, що виборний орган первинної профспілкової організації приймає рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», законодавство про працю, не виконує зобов'язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про професійні спілки», профспілки мають не тільки право звертатись з відповідними пропозиціями до адміністрації роботодавця, але й вносити подання про усунення порушень умов колективного договору, угоди профспілки, яке розглядається в тижневий термін.
Таким чином, законодавець визначив право профспілки, при здійсненні своєї діяльності, спрямованої на захист прав та інтересів членів профспілкової організації та інших працівників, звертатись до адміністрації роботодавця з вимогами про усунення в певний спосіб порушень, гарантованих Конституцією України трудових прав громадян.
Преамбулою Закону України «Про колективні договори і колективні угоди» визначено, що цей Закон визначає засади колективно-договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин працівників і роботодавців, їх представників.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про колективні договори і колективні угоди» колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони. Сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.
Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів (стаття 10 КЗпП України).
Суд першої інстанції під час судового розгляду справи на підставі наданих сторонами доказів, допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази порушення ОСОБА_1 законодавства про працю, умов колективного договору, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» станом на 31.01.2019.
Доводи сторони відповідача про залишення без розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог від 30.03.2020 були предметом розгляду судом першої інстанції, що відображено в оскаржуваному судовому рішенні.
Так, відхиляючи аргументи представників відповідача, суд першої інстанції у рішенні зазначив, що первісна позовна заява була подана до суду 21.02.2019. Розгляд справи відбувався суддею Ткаченко С.В., в подальшому суддя Ткаченко С.В. була замінена на суддю Середню Н.Г., 30.03.2020 позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, 05.08.2020 цивільну справу було розподілено на суддю Гіду О.С. і розгляд справи було розпочато спочатку, допитані свідки.
При цьому суд першої інстанції, у рішенні зазначив, що діючим ЦПК України не передбачено такого документу як уточнена позовна заява, а передбачено лише подання заяви про збільшення або зменшення позовних вимог.
Проаналізувавши зміст уточненої позовної заяви від 30.03.2020 року суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач зменшив позовні вимоги, оскільки просив визнати незаконним та скасувати рішення виборного профспілкового органу лише в частині вимоги про розірвання трудового договору (контракту) з виконуючим обов'язки начальника та в судовому засіданні при розгляді справи з початку, представник позивача ОСОБА_6 підтримала зменшенні позовні вимоги та наполягала на задоволенні позову з їх урахуванням, у звязку з чим суд розглянув справу з урахуванням уточнених (зменшених) позовних вимог, що не суперечить нормам діючого цивільного процесуального кодексу України.
Доводи сторони відповідача про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, необґрунтовано змінив підстави позову і обставини виникнення правовідносин, які стали спірними, колегія суддів з наведених вище підстав відхиляє.
Так, з заяви позивача про уточнення позовних вимог від 30.03.2020 вбачається, що підставою її подачі стала допущена у вимозі Відповідача від 01.02.2019 №58 технічна помилка в році складення вимоги, замість правильного року- «2019», був зазначений рік прийняття рішення- «2018», тому і в позовній заяві неправильно була вказана дата прийняття рішення профспілковим комітетом, що було встановлено судом лише 04.03.2020 року, коли Відповідач надав суду та Позивачу копію оскаржуваного рішення профспілкового комітету про розірвання договору з ОСОБА_1 , яке було оформлене у вигляді протоколу засідання профспілкового комітету 31.01.2019 (а.с.96, т.2). Окрім того, в заяві позивач акцентував увагу на те, що уточнення позовних вимог через технічну помилку в році не впливає ні на предмет, ні на підставу позову (а.с.130).
Порівнявши зміст вимог у первісній та уточненій заяві, колегія встановила, що предмет та підстави позову не змінені позивачем, збільшення вимог не відбулось, оскільки як у первісно поданому, так і в уточненому позові єдиною вимогою було визнання незаконним та скасування рішення виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України «Криворізького локомотивного депо» від 31.01.2019 в частині вимоги про розірвання трудового договору (контракту) з виконуючим обов'язку начальника «Криворозького локомотивного депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Змінилась лише дата у році ухвалення профспілкою оскаржуваного Позивачем рішення.
Вказаний аналіз вимог позивача свідчить про те, що позивачем не порушено приписи статті 49 ЦПК України, оскільки в уточненій позовній заяві не відбулось зміни предмета або підстав позову, збільшення позовних вимог, а лише уточнено рік винесення Відповідачем, оскаржуваного Позивачем в судовому порядку рішення профспілкового органу, що не заборонено приписами вказаної процесуальної норми після закриття підготовчого судового засідання у справі.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги Відповідача його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду, без змін.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки рішення суду залишено без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу відповідача Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 квітня 2021 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 вересня 2021 року.
Головуючий:
Судді: