Справа № 726/658/21
Провадження №1-кп/726/109/21
Категорія 252
21.09.2021 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження /ЄРДР № 12020260000000359/ за обвинувальним актом затвердженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_11 , який надійшов 26.04.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_8 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України,-
В провадженні Садгірського районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України.
Прокурор в судовому засіданні надав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 строку запобіжного заходу - тримання під вартою, вказуючи на наявність ризиків, передбачених п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились.
Захисник ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 з тримання під вартою без визначення розміру застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби або заставу, оскільки у обвинуваченого ОСОБА_8 під час тримання під вартою суттєво погіршився стан здоров'я та останній підлягає медичному обстеженню з наступним призначенням лікування.
Обвинувачені та їх захисники в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати обвинуваченим більш м'які запобіжні заходи, які не пов'язані із триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта, з долученими до нього додатками, суд приходить до наступного висновку.
Так, ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 27.07.2021 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24.09.2021 року.
У відповідності ч.1 до ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з п.4 та п.5 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України, а також щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Суд критично оцінює доводи клопотання захисника ОСОБА_4 щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або застави, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я останнього, оскільки відповідно до п. 2.3 розділу 2 Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту за №212/20525, затвердженого Наказом МОЗ України №239/5/104 від 10 лютого 2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО. Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Як вбачається з листа начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України» у Чернівецькій, Івано - Франківській, Закарпатській та Тернопільської областях від 02.09.2021 року № 1231/ЧВ-21, ОСОБА_8 за час перебування в установі 05.08.2021 року було проведено обстеження методом ПЛР дослідження на РНК вірусу гепатиту С - результат позитивний, для визначення методу та специфічного лікування рекомендовано визначення генотипу вірусу, які не проводяться силами лабораторій медичних частин. При проведенні додаткових методів обстеження та медичних послуг, які проводяться в закладах МОЗ і є платними згідно наказу Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я № 1348/5/572 від 15.08.2014 року, ув'язнені мають право на отримання таких платних послуг за власні кошти або кошти родичів, так як дана особа не попадає під програму безкоштовне лікування.
Згідно п. 2.7 Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту за №212/20525, затвердженого Наказом МОЗ України №239/5/104 від 10 лютого 2012 року, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Проте, захисником ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_8 не надано доказів про те, що обвинуваченому не забезпечується право на медичну допомогу та за станом свого здоров'я такий не може перебувати під вартою, також не встановлено, що ОСОБА_8 звертався по медичну допомогу до медичної частини №33 та йому було безпідставно відмовлено в її наданні, а тому такі доводи захисника обвинуваченого не заслуговують на увагу.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд бере до уваги те, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 раніше судимі за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, в період відбування покарання у місцях позбавлення волі обвинувачуються у вчиненні нових умисних особливо тяжких злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, а також обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2, ч.3 ст. 255-1 КК України, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі, знайомі зі свідками, а тому існують ризики, що обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення, і для запобігання цим ризикам застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів є безпідставним, а тому строк дії запобіжного заходу обвинуваченим слід продовжити. При цьому на підставі п.4 та п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 194, 197, 199, 331, 395 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - відмовити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України продовжити строком на 60 днів з 21.09.2021 року по 19.11.2021 року, без визначення розміру застави.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України продовжити строком на 60 днів з 21.09.2021 року по 19.11.2021 року, без визначення розміру застави.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України продовжити строком на 60 днів з 21.09.2021 року по 19.11.2021 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1