Справа № 635/7288/21
Провадження № 3/635/2349/2021
21 вересня 2021 року селище Покотилівка Харківського району Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., за участі прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області Мельничука О.О. та особи, яка притягується за вчинення адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 , розглянувши матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, звільненого з посади головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні, енергетиці, в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Харківській області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ?
14 вересня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області надійшли матеріали відносно ОСОБА_2 про вчинення останнім адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП згідно протоколу №479 (справа №635/7288/21, провадження №3/635/2349/2021) та адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП згідно протоколу №478 (справа №635/7289/21, провадження №3/635/2350/2021).
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 21 вересня 2021 року, на виконання вимог частини другої статті 36 КУпАП, вказані вище матеріали об'єднані в одне провадження.
Виходячи із змісту приведених вище протоколів вбачається, що ОСОБА_2 , будучи 12.06.2020 звільненим з посади головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні, енергетиці, в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Харківській області, відповідно до підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1700-VII являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог абзацу 1 частини другої статті 45 Закону №1700-VII несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, «перед звільненням», а саме, 16.08.2021, за період з 01.01.2020 по 12.06.2020, а також в порушення вимог абзацу 2 частини другої статті 45 Закону №1700-VII несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну подання декларації (до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 року), а саме, 01.06.2021 о 18:16, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, «після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП повністю визнав та щиро розкаявся.
Прокурор Харківської окружної прокуратури Харківської області Мельничук О.О. в судовому засіданні підтримав обставини, викладені в протоколах, просив визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Суддя, заслухавши пояснення особи та думку прокурора, дослідивши докази у справі, встановив наступне.
Так, згідно наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.08.2019 № 08-03/250 ОСОБА_2 з 02.08.2019 призначено головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятості ті інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Харківській області.
Згідно наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 12.06.2020 року № 08-03/167 ОСОБА_2 з 12.06.2020 року звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні, енергетиці, в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Харківській області.
Відповідно до Посадової інструкції головного спеціаліста сектору організаційно-аналітичного забезпечення, зазначена посада відноситься до категорії «В» посад державної служби.
У відповідності до частини другої статті 1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (надалі за текстом ? Закон № 889-VIII) державний службовець ? це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Так, пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII визначає, що посада державної служби ? визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 889-VIII, посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.
Згідно вимог частини другої статті 6 Закону № 889-VIII приведеного встановлюються категорії посад державної служби, зокрема, категорія «В» ? інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».
За положенням пункту 9 частини першої статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII) визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону №1700-VII за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Згідно з підпунктом " в " пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1700-VІІ державних службовців, віднесено до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
За положеннями абзацу 15 частини першої статті 1 Закону №1700-VII визначено, що суб'єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
За положеннями частини другої статті 45 Закону №1700- VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Роз'ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції від 13.02.2020 №1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» передбачено один із типів декларації суб'єкта декларування, зокрема:
-декларація суб'єкта декларування, який припиняє свою діяльність (декларація перед звільненням) ? декларація, яка подається відповідно до абзацу 1 частини другої статті 45 Закону №1700-VII не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII. Декларація «перед звільненням» охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими такими суб'єктами декларування;
-декларація особи, який припинила діяльність (декларація «після звільнення») ? декларація, яка подається відповідно до абзацу 2 частини другої статті 45 Закону №1700-VII у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність. Така діяльність охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Відлік строку подачі декларації «після звільнення» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним періодом роком, у якому було припинено діяльність.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 будучи звільненим з посади головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні, енергетиці, в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Харківській області, відповідно до підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1700-VII являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог абзацу 1 частини другої статті 45 Закону №1700-VII несвоєчасно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, «перед звільненням», а саме, 16.08.2021, за період з 01.01.2020 по 12.06.2020, а також в порушення вимог абзацу 2 частини другої статті 45 Закону №1700-VII несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну подання декларації (до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2021 року), а саме, 01.06.2021 о 18:16, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, «після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.
Вирішуючи справи цієї категорії, суди повинні керуватися Конституцією України, Конвенцією ООН проти корупції (Нью-Йорк, 31.10.2003), Кримінальною конвенцією Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 27.01.1999), додатковим протоколом до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (Страсбург, 15.05.2003), Законом України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції», Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статті 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Склад вказаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Отже, відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог статті 22 КУпАП.
З системного аналізу норм КУпАП встановлено, що його завдання полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Отже, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено роботи тільки те, що дозволено законом статті 6 Конституції України).
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне подання ОСОБА_2 декларацій до Національного агентства з питань запобігання корупції.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ? ОСОБА_2 в ході судового розгляду визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та не заперечував фактів несвоєчасно поданих декларацій «перед звільненням» та «після звільнення» за 2020 рік. Доказів на підтвердження поважності причин несвоєчасного подання вказаних декларації, ОСОБА_2 суду не надано.
Статтею 172-6 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність, в тому числі, за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Приміткою до статті 172-6 КпАП України визначено, що суб'єктами декларування у цій статті є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Факт вчинення ОСОБА_2 зазначеного правопорушення підтверджується: протоколами про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією №478 та №479; витягами з положення Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 №17; довідками з Інформаційного порталу Національної поліції України, за якими станом 03.09.2021 ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст.172-4-172-9 КУпАП не притягувався; довідками оперуповноваженого УСР в Харківській області Байрачного В. щодо повноважень працівників УСр в області на виявлення правопорушень, пов'язаних з корупцією, та складання відповідних протоколів від 03.09.2021; листами Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.07.2021 за вих.№8910/55/02-2021; копіями листів Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21.07.2021, разом з копією повідомлення та наказом про звільнення з посади ОСОБА_3 №08-03/167 від 12.06.2020; роздруківкою послідовності дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування ОСОБА_2 вчинені за період з 01.06.2021 по 02.06.2021; копією листа Головного управління Держпраці у Харківській області за вих.№13-10/4016 від 20.04.2021; копіями листа Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 27.04.2021 за вих.№2355/55/119/01-2021; листом Головного управління Держпраці у Харківській області за вих.№27/5057/08-29/4700 від 13.05.2021; копією наказу №08-03/250 від 01.08.2019 про призначення ОСОБА_3 ; копією наказу №08-03/167 від 12.06.2020 про звільнення з посади ОСОБА_3 ; копією особової картки державного службовця; копією посадової інструкції головного державного інспектора відділу нагляду в машинобудуванні, енергетиці, в АПК та СКС Головного управління Держпраці у Харківській області, затвердженої начальником управління 24.02.2020; копією положення Головного управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84; роздруківкою із сайту Єдиного державного реєстру декларацій; роздруківками декларацій «перед звільненням» та «після звільнення» за 2020 рік; письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за частиною першою статті 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У відповідності до статті 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення, суд визнає щире розкаяння.
Згідно статті 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність притягуваного за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, а також обставину, що особа вперше притягується до адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
При таких обставинах, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_2 та запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції частини першої статті 172-6 КУпАП у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ч.1 ст.172-6, ст.ст.24, 27, 33, 40, 221, 251, 256, 283, 284, 285 КУ п АП, суд,
постановив:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя - Я.А. Шинкарчук