Справа № 645/5553/21
Провадження № 1-кс/645/1274/21
21 вересня 2021 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання по кримінальному провадженню № 12021221190000657 від 19.08.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221190000657 від 19.08.2021 року за ч. 4 ст. 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 червня 2021 року близько 21:02 години за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлені особи, порушуючи громадський порядок, із застосуванням палиці, нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_7 (ITC ІПНП 12691).
Під час досудового розслідування було встановлено осіб, котрі причетні до скоєння вказаного злочину, серед яких є: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Запорізької області, м. Токмак, маючого вищу освіту, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий.
01.07.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 4 ст.296 КК України.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що 27 червня 2021 року приблизно о 21.00 годині, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження, прибули до тамбурного приміщення першого поверху за адресою: АДРЕСА_2 , де грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, всупереч загальноприйнятим в суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, діючи з особливою зухвалістю у присутності сторонніх осіб, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та настання наслідків, з метою спричинення тілесних ушкоджень, заздалегідь заготовивши дерев'яну палицю для нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_7 та, знаходячись на відстані витягнутої руки від нього, тримаючи у своїй правій руці заздалегідь заготовлену дерев'яну палицю для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_7 один удар позаду палицею, в область правого плеча. Після цього, ОСОБА_6 , побачивши, як ОСОБА_7 , усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, проліз через вікно тамбурного приміщення та почав тікати у сторону дитячого майданчику, намагаючись втекти. ОСОБА_6 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, почали наздоганяти його зі сторони вулиці вищевказаного будинку. Наздогнавши ОСОБА_7 біля дитячого майданчику за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, всупереч загальноприйнятим в суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, діючи з особливою зухвалістю у присутності сторонніх осіб, повалили ОСОБА_7 на землю, після чого, незважаючи на зауваження присутніх осіб припинити протиправні діяння по відношенню ОСОБА_7 , особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження сів зверху на живіт ОСОБА_7 та почав руками утримувати його руки та душити, здавлюючи ліктем його шию та не даючи змоги чинити опір. В цей час, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що ОСОБА_7 не може чинити їм опір, почав наносити удари дерев'яною палицею, яку тримав у руці, по ногам, плечам, ліктьових згинах, спині, поясниці, ключиці, шиї, та один удар ногою у праву частину голови з розмаху. Вищевказані протиправні діяння ОСОБА_6 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, відносно ОСОБА_7 тривали близько 10 хвилин, після чого ОСОБА_7 втратив свідомість та в результаті отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №09/1105-С/2021 від 30.06.2021 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: допитом потерпілого ОСОБА_7 , протоколом впізнання за фотознімками ОСОБА_6 за участі потерпілого ОСОБА_7 ; судово-медичною експертизою №09/1105-С/2021 від 30.06.2021 року, слідчим експериментом за участі потерпілого ОСОБА_7 , протоколом огляду місця події від 28.06.2021 року, допитами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , протоколами впізнання за фотознімками ОСОБА_6 за участі свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
01.07.2021 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру за ч.4 ст.296 КК України. Однак після вручення підозри ОСОБА_6 спочатку знаходився на лікуванні у різних лікарнях, після одужання, останній на зв'язок не виходить, на повістки про виклик не прибуває, за місцем мешкання відсутній, захисник про місцезнаходження ОСОБА_6 не повідомляє. На підставі чого прокурором Немишлянської прокуратури ОСОБА_3 було виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування з ЄРДР № 12021221190000460 від 28.06.2021 року в ЄРДР №12021221190000657 від 19.08.2021 року. 19.08.2021 року слідчим винесено постанову про оголошення у розшук ОСОБА_6 .
Підстави застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 обґрунтовуються настанням ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років.
З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування прийшов до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_6 має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належну поведінку.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали в повному обсязі, просили суд застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд у задоволенні клопотання відмовити, з підстав необґрунтованості підозри та не доведеності існування ризиків, про які йдеться в клопотанні. Надав письмові заперечення та заяви в обґрунтування своїх доводів.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив суд не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
У провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження № 12021221190000657 віл 19.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
01 липня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Вказаний злочин, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується: показами потерпілого ОСОБА_7 , відомостями, які містяться у протоколах, пред'явлення особи для впізнання, висновком експерта № 09/1105-С/2021, показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколами огляду тощо.
Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 296 КК України, обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, питання належності та допустимості доказів, будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують ризики, визначені у п.п.1,3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування від слідчого, суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Даний злочин є тяжким, санкція кримінального закону передбачає покарання за його вчинення від 3 до 7 років позбавлення. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування/суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Окрім того, характер та фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 свідчать про підвищену суспільну небезпеку інкримінованого діяння. Хоча у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Оцінюючи можливість впливу підозрюваного на потерпілого/свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими/свідками у кримінальному провадженні. Так, на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на потерпілого/свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого/свідків.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ризики переховування від суду та незаконного впливу на потерпілого/свідків у цьому кримінальному провадженні є актуальними.
Разом з цим, у клопотанні не обґрунтовано та не доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджання кримінальному провадження іншим шляхом, оскільки з клопотання не вбачається підстав вважати такий ризик наявним у даному кримінальному провадженні та не зазначено яким саме шляхом ОСОБА_6 може перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілого, свідків.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.
Так, ОСОБА_6 не судимий, має міцні соціальні зв'язки і постійне місце проживання, є особою працездатною, позитивно характеризується.
При вирішенні питання щодо можливості застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , у зв'язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п'яти видів запобіжних заходів, визначених у ст. 176 КПК України.
Таким чином, враховуючи конкретні відомості про особу підозрюваного, не карну, а забезпечувальну функцію запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на підозрюваного обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки слідчим не надано достатніх, об'єктивних доказів того, що застосування визначеного слідчим суддею запобіжного заходу є недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 206, 372 КПК України, суд,-
п о с т а н о в и в::
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що уразі невиконання цих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому.
Зобов'язати слідчого надати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1