20.09.2021
642/3151/21
1-кп/642/589/21
15 вересня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021220510000235 від 23.02.2021 відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.162, ч.2 ст.146, ч.2 ст.127 КК України,-
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч. 1 ст.162, ч.2 ст.146, ч.2 ст.127 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_7 просили суд змінити йому запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі. В обгрунтування своїх доводів, зазначили, що ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, наразі не тільки не зменшились, а і фактично перестали існувати. Також, просили врахувати стан здоров'я обвинуваченого, який потребує лікування, та його сімейний стан, а саме, що він перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні доньку, неофіційно працює, має місце реєстрації і фактично проживає з сім'єю в смт. Солоніцівка Харківської області. Тобто має міцні соціальні зв'язки.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , враховуючи тяжкість покарання та дані про його особу. На підставі викладеного, вказав на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_12 строку тримання під вартою та клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 27.05.2021 відносно ОСОБА_12 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.07.2021 апеляційну скаргу захисників обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу судді від 27.05.2021 залишено без змін.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Зазначені прокурором у клопотанні ризики були встановлені ухвалою слідчого судді та на даний час не перестали існувати.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_12 має неповнолітню дочку, але офіційно не одружений і не працевлаштований, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий, востаннє 27.10.2011 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і звязки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).
Так, відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).
Разом з тим, суд враховує, що ані тяжкість обвинувачення, ані серйозність покарання не є доказом наявності цих ризиків, на що неодноразово вказує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» тощо).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до ОСОБА_12 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачуюється.
Ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, не зникли. Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання та продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак наявність вказаних обставин, досліджених раніше виключає, на думку суду, застосування альтернативного запобіжного заходу.
Посилання захисту не спростовують в даному випадку доводів сторони обвинувачення на даному етапі, навіть після допиту потерпілого, що пояснив про конфлікт через гроші, як раніше вказувала апеляційна інстанція, не виключає наявності достатніх підстав, визначених КПК України для продовження строку тримання під вартою до оцінки допустимості та достатності зібраних доказів, яка надається судом в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного судового рішення по справі за результатами судового розгляду.
Також, не надано доказів на підтвердження посилання сторони захисту на погіршення стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_12 та потребу проведення лікувальних процедур саме в умовах стаціонару, постійного спостереження та корегування лікування. Жодних медичних довідок, які б підтверджували такий стан здоров'я стороною захисту суду не надано.
Іншим обставинам, на які посилається захисник обвинуваченого, як на підставу клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_12 , судом надавалась оцінка, будь-яких інших вагомих обставин в обґрунтування зазначеного клопотання захисником не наведено.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_12 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший, не пов'язаний із перебуванням під вартою.
Твердження захисника щодо наявності в обвинуваченого постійного місця проживання, цивільної дружини та неповнолітньої дочки, як показника міцних соціальних зв'язків, суд не може взяти до уваги, оскільки, ця обставина існувала на час вчинення правопорушення і не стала стримуючим фактором для обвинуваченого від противоправних дій.
Доводи захисника щодо неврахування судом стану здоров'я обвинуваченого та наявність у нього потреби в проведенні лікувальних процедур в умовах стаціонару, повинні підтверджуватися відповідними висновками судово-медичної експертизи.
Відсутність вищевказаного висновку судово-медичних експертів позбавляє процесуальної можливості суд враховувати зазначені доводи, як підстави для скасування або зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд вбачає, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_12 його процесуальних прав та обов'язків, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_12 - відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_12 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 12 листопада 2021 року, включно.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя -