21.09.2021
Справа №642/6310/21
Провадження №2/642/2236/21
21 вересня 2021 року м. Харків
Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Л.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зняття арешту
До суду 20 вересня 2021 року надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить зняти арешт з його зарплатної картки.
В заяві посилається на те, що заробітна плата є його єдиним джерелом існування, та внаслідок арешту він не має можливості сплачувати комунальні послуги та оплачувати борг, який має намір відшкодувати в повному обсязі.
Зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт коштів застосовується для забезпечення реального виконання рішення, однак відповідно до ч.ч.1,2 ст. 128 КзпП України загальний розмір стягнень не повинен перевищувати 20% заробітної плати.
Вивчивши заяву, суд приходить до висновку, що її слід залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини 7 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» (на час звернення до суду заявника з даною скаргою - ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», зокрема норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК України (на даний час - ст. 185 ЦПК України).
Враховуючи положення ч.9 ст.10 ЦПК України, до скарги на дії державного виконавця застосовуються загальні правила позовного провадження із врахуванням особливостей передбачених Розділом VII ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до ч.3-5 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) не лише сторін, а і інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Статтею 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається за участю стягувача, боржника і державного виконавця, рішення якого оскаржується.
Відповідно до ч.4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» с карга у виконавчому провадженні має містити, зокрема:
- повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
- зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
- викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
Заява не відповідає зазначеним вимогам.
Заявнику слід належним чином оформити заяву, уточнити, чи є вказана заява скаргою на конкретну постанову державного виконавця про накладення арешту, слід зазначити, на яку саме постанову (номер, дата, зміст).
Заявнику слід зазначити у скарзі повне найменування - ім'я, по батькові та місце проживання стягувача, на користь якого провадиться стягнення, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер засобів зв'язку, якщо такі відомі.
Слід також чітко зазначити найменування суб'єкта оскарження, а саме державного або приватного виконавця, який виніс оскаржувану постанову, його місцезнаходження.
Також слід надати копію оскаржуваної постанови про накладення арешту на кошти заявника у банківській установі.
Крім того, в порушення ч.1 ст. 177 ЦПК України скарга з додатками подана заявником в одному екземплярі.
До скарги слід додати її копії з копіями доданих документів по числу учасників справи - для суб'єкта оскарження - державного виконавця, та стягувача.
Також слід зазначити, чи звертався заявник до державного виконавця з заявою та доказами щодо спеціального цільового використання коштів на рахунку.
Слід зазначити, коли заявник дізнався про порушення його прав. Якщо він пропустив 10-денний строк для оскарження постанови, він має право звернутись з заявою про поновлення пропущеного строку з зазначенням поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, заяву необхідно залишити без руху, надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 185 ЦПК України, ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», суд
Заяву ОСОБА_1 про зняття арешту залишити без руху, надати заявнику строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що для надання професійної правничої допомоги він має право звернутись до адвоката.
Роз'яснити заявнику, що у разі, якщо він не виконає вказані вимоги, скарга вважається неподаною і повертається заявнику, що не перешкоджає його повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Л.Л. Шрамко