21 вересня 2021 року м. Київ № 320/4793/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов"язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому просить суд:
визнати протиправною відмову згідно листа від 07.05.2020 на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов"язатипровести перерахунок державної пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" з п"ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та її виплатити.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем перераховано пенсію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова № 1210) зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 543 від 26.06.2019, а не відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796). На думку позивача, при обчисленні основного розміру пенсії по формулі, відповідач мав врахувати норми прямої дії, а саме Закону України "Про статус і соціальним захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка визначає порядок обчислення пенсії, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
21.07.2020 засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позову відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Також 31.07.2020 до суду надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач проти доводів відповідача заперечив та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 - громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, серії НОМЕР_1 від 18.01.1996, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідно до посвідчення від 21.01.2003 серії НОМЕР_3 позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, вкладка № НОМЕР_4 .
01.07.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.07.2019, за формулою, визначеною п. 9-1 Постанови № 1210, із застосуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який визначається шляхом ділення п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на розмір середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує відповідному року.
Позивач звернувся із заяво про здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону № 796 виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Листом від 07.05.2020 № 2176-4535/С-02/8-1000/20 відповідач відмовив у перерахунку з огляду на відсутність законних підстав.
Вважаючи протиправною відмову відповідача у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом № 796.
У відповідності до ст. 1 Закон № 796 спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно ст. 10 Закону № 796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 49 Закону № 796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 3 ст. 59 Закону № 796 (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 за № 231-V) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
У редакції Закону України від 03.10.2017 за № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", чинній з 01.10.2017, наведеною вище статтею визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Постановою № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Згідно з п. 1 Порядку № 1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 851), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54 і 57 Закону № 796.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (п. 9 Порядку).
15.11.2017 (після внесення змін до ст. 59 Закону № 796) постановою Кабінету Міністрів України з № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні п. 1 слова і цифри "ст. 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "ст. 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок п. 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року."
Враховуючи викладене, суд зазначає, що п. 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми ч. 3 статті 59 Закону № 796 та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія ч. 3 ст. 59 вказаного Закону.
Відповідно до п. 9-1 Порядку № 796 за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:
П = Зс х Кзс х (Кв : 100),
де П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:
Кзс = (Зп (мін) х 5) : Зс1,
де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 за № 1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 за № 543 положення абзацу 1 п. 9-1 Порядку № 1210 приведено у відповідність до приписів ч. 3 ст. 59 Закону № 796 (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019), а сама формула, за якою розраховується пенсія, змін не зазнала.
Так, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2019 за № 543 абзац 1 п. 9-1 Порядку № 1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: ...".
Слід зауважити, що вищевказані обставини не призвели до зміни формули, передбаченої п. 9-1 Порядку № 1210, за якою проводиться обчислення пенсії.
Суд першочергово виходить з того, що спір у цій справі виник внаслідок різного тлумачення учасниками спору формули обчислення розрахунку пенсії по інвалідності військовослужбовцям та військовозобов'язаним, інвалідність яких пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що передбачена п. 9-1 Порядку № 1210.
Зі змісту спірних у даній справі дій ГУ ПФУ у Київській області убачається, що пенсію позивачу було перераховано за формулою: П=Зс*Кзс*(Кв / 100%), визначеною п. 9-1 Порядку № 1210.
Отже, формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності у цьому випадку, визначено п. 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу), середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. Іншого способу (формули) для обчислення пенсії по інвалідності особам з числа учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи чинним законодавством не передбачено.
У свою чергу, суд зазначає, що п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, враховується при обчисленні пенсії для розрахунку значення "Кзс" - середньомісячного коефіцієнту заробітної плати. При цьому суд погоджується із доводами відповідача, що висновок позивача щодо необхідності перерахунку його пенсії виходячи безпосередньо з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати є хибним, оскільки п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати є не сталою величиною, з якої визначається розмір пенсії, а лише складовою формули для визначення середньомісячного коефіцієнту заробітку, з якого проводиться обчислення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796.
Крім того, п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, являє собою вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у п. 9-1 Порядку № 1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей.
Згідно з ч. п'5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У рішенні Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 822/1346/18 зазначено, що, оскільки п. 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми ч. 3 ст. 59 Закону № 796, він має бути застосований до осіб, на яких поширюється дія ч. 3 ст. 59 вказаного Закону № 796.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796 та п. 9-1 Порядку № 1210, тому як за зазначеною правовою нормою цього Закону передбачені нею пенсії саме обчислюються з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а не встановлюються у зазначеному розмірі. Механізм обчислення цих пенсій визначено п. 9-1 Порядку.
Аналогічного правового висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 620/3170/19.
За таких обставин, позивачу пенсія виплачується відповідно до вимог п. 9-1 Порядку № 1210, саме який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54, 57 і 59 Закону № 796.
Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним рішення відповідача про відмову у проведенні перерахунку належної йому пенсії по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня поточного року, без застосування формулі визначеної п. 9-1 Постанови № 1210 не є обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Як наслідок, і наступні похідні позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia) та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia).
Відповідно до частин першої та другої ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242- 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.