Справа № 211/5158/21
Провадження № 2/211/2721/21
21 вересня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Сарат Н.О.,
при секретарі Зоріній С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , вказавши, що він є сином відповідача та досяг повноліття, однак продовжує навчання на денному відділенні «Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського» факультету прикладної математики, строк навчання до 30.06.2024. Він потребує матеріальної підтримки свого батька, який в добровільному порядку не виділяє належних коштів на його утримання на період його навчання, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на його користь та утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку до досягнення ним 23 річного віку.
Ухвалою суду від 13 серпня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, на позовних вимогах наполягають, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у встановленому статтею 128 ЦПК України порядку, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання, не повідомила причини неявки, не подала відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.
Як встановлено судом, згідно копії свідоцтва про народження серії ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 3).
Позивач ОСОБА_1 досяг повноліття, однак продовжує навчання та є студентом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» факультет прикладної математики, строк навчання до 30.06.2024 року за рахунок державного бюджету (денна форма) ( а.с. 5 - копії довідки).
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3)існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постановах Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15, від 20 травня 2020 року у справі № 635/1139/17 (провадження № 61-350св17).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи що відповідач відзиву на позов не надав, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки відповідач є працездатною особою, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну підтримку синові, так як останній продовжує навчання на денній формі та не має можливості працевлаштування у матеріальному забезпеченні, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, тому виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що з відповідача на користь та на утримання позивача слід стягнути аліменти в розмірі 1/4 частки, що буде відповідати інтересам сторін, до закінчення ним навчання 30.06.2024 року,
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Так, датою подачі позову є 12 серпня 2021 рік.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, він підлягає стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в дохід держави в розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, ч. 1 ст. 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 10, 12,13, 81,141, 263, 265, 430 ЦПК України,суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, на утримання та на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на період його навчання в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» факультет прикладної математики, тобто до 30 червня 2024 року, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років, починаючи стягнення з 12 серпня 2021 року.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 21 вересня 2021 р.
Суддя: Н. О. Сарат