21 вересня 2021 року № 320/12953/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анхеліта»
про стягнення податкового боргу,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анхеліта», у якому просить суд:
- стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Анхеліта» (код ЄДРПОУ: 42685915) - 4164243,59 грн., в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 4164243,59 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Борг є узгодженим, проте самостійно ТОВ «Анхеліта» не сплачений.
Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву, не скористався.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 14.12.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.01.2021.
11.01.2021 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили. В адміністративній справі відкладено розгляд справи на 28.01.2021.
28.01.2021 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили. В адміністративній справі відкладено розгляд справи на 11.02.2021.
11.02.2021 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили. В адміністративній справі, за клопотанням представника позивача, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.02.2021.
25.02.2021 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили. В адміністративній справі відкладено розгляд справи на 16.03.2021.
16.03.2021 сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили. В адміністративній справі, за клопотанням представника позивача, вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
IV. Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Анхеліта» (код ЄДРПОУ: 42685915; місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вул. Промислова, буд. 4), зареєстровано з 10.12.2018 як юридична особа, про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №13341020000006481.
В січні 2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області проведене камеральну перевірку щодо задекларованих ТОВ «Анхеліта» даних у податній звітності з податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт від 17.01.2020 №000086/10-36-53-04/42685915, яким встановлено ТОВ «Анхеліта» порушення вимог п.19.1 ст.198 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету (а.с.14-15).
Вказаний акт направлено за місцезнаходженням ТОВ «Анхеліта» та повернуто з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с.16).
На підставі акту від 17.01.2020 №000086/10-36-53-04/42685915 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.02.2020 №00103753047, згідного якого відповідачеві нараховано 3248351,00 грн. - основного платежу, 812087,75 грн. - штрафних санкцій (а.с.12).
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено за місцезнаходженням ТОВ «Анхеліта» та повернуто з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с.13).
ГУ ДПС у Київській області виставлено податкову вимогу ТОВ «Анхеліта» форми «Ю» від 12.03.2020 №23593-53 на суму податкового боргу 4164243,59 грн.
Вказану вимогу направлено за місцезнаходженням ТОВ «Анхеліта» та повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.9-10).
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Київській області за відповідачем станом на 13.05.2020 згідно даних інтегрованих карток платників податків рахується податковий борг податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4164243,59 грн.
Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.
V. Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин та подання позовної заяви).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу
У разі невиконання платником податків обов'язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 №1204, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, встановлено, що якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі також - Порядок № 422), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 422 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
VI. Оцінка суду
Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що податковим органом визначено відповідачу грошове зобов'язання шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.02.2020 №00103753047. При цьому, вказане податкове повідомлення-рішення надсилались рекомендованим відправленням за місцезнаходженням відповідача, втім повернуто з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, контролюючим органом виставлено та направлено товариству податкову вимогу від 12.03.2020 №23593-53 на суму податкового боргу 4164243,59 грн.
За приписами п. 7 Розділу ІV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24 липня 2017 року за № 902/30770 (далі також - Порядок), у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 13.02.2020 №00103753047 та податкова вимога від 12.03.2020 №23593-53 вважається врученими платнику податків, з урахуванням наведених вимог Порядку.
Заборгованість у розмірі 4164243,59 грн. у товариства підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків; розрахунком боргу; довідкою про наявний борг з податків і зборі, збір за якими контролюється ГУ ДПС у Київській області.
У матеріалах справи відсутні докази сплати або оскарження відповідачем нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
З огляду на наведене правове регулювання та встановлені судом обставини щодо несплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4164243,59 грн. суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з товариства податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4164243,59 грн.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
VII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
VІІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Позивач не заявляв клопотань щодо стягнення таких витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Анхеліта» (код ЄДРПОУ: 42685915) - 4164243,59 грн., в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 21.09.2021 р.