Справа № 212/4957/21
Провадження № 2/211/2431/21
іменем України
21 вересня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Середньої Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Бехало В.В.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та просить суд зменшити розмір аліментів на утримання синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) на кожного, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, та дружини ОСОБА_6 з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, посилаючись на надмірність стягнутих аліментів та скрутне матеріальне становище. В обґрунтування позову зазначив, що рішенням суду від 20 грудня 2016 року стягнуто з нього на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). Судовим наказом від 29 вересня 2020 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,у розмірі ј частини заробітку (доходу). Рішенням суду від 08 грудня 2020 року з нього стягнуто на користь та на утримання ОСОБА_2 аліменти у розмірі ј частини доходу (заробітку) до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином він сплачує аліменти на утримання двох дітей і дружини, що значно перевищує 1/2 частини його доходу та ставить в скрутне матеріальне становище, тому просить задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 15 липня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України, до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності: позивач на позові наполягає, відповідач ОСОБА_10 ( ОСОБА_7 ) вимоги не визнає та просить в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
В обґрунтування відзиву на позов відповідач ОСОБА_3 зазначила, що за квітень позивачу було нараховано виплати в сумі 27 413,45 грн. та вказано, що стягнуто за заявою 2/212/3156/16 у розмірі 3 614,44 грн., що складає 13,1% та не являється 1/4 частиною (25%) від його заробітку. За лютий вказана виплата у розмірі 30 795,74 грн. та стягнуто за заявою 2\212/3156/16 у розмірі 6 072,17 грн., що складає 19,7% та не являється 1/4 частиною (25%) від його заробітку. З такими доводами вона не згодна, оскільки вони не відповідають дійсності і на теперішній час вона не отримує 25%, тобто 1/4 частини від заробітку ОСОБА_1 . Крім того, їх спільний син ОСОБА_4 займається поглибленим вивченням іноземної та української мови, навчається у Голандському футбольному центрі раннього розвитку, на що вона витрачає значні грошові кошти . На теперішній час вона перебуває у декретній відпустці по догляду за другою дитиною до трирічного віку та повністю знаходиться на утриманні другого чоловіка. Позивач крім аліментів, які безпідставно зменшені ПрАТ «ПівнГЗК» за період з лютого 2021 року по теперішній час додаткових коштів щодо утримання та виховання сина не надає, тому вона змушена самостійно нести тягар забезпечення здорових і безпечних умов проживання дитини, оскільки аліментів у розмірах, яких вона фактично отримує, не достатньо для забезпечення дитині належного рівня розвитку. Матеріальний стан позивача, згідно наданих ним письмових доказів, не погіршився і дозволяє йому сплачувати аліменти у визначеному раніше розмірі. Тому просить в задоволенні вимог про зменшення аліментів на утримання їх сина ОСОБА_4 , залишити без задоволення, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, в іншій частині вимог - покладається на розсуд суду.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві (стаття 180 СК України), де на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Як встановлено судом, рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року стягнуто із ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини. щомісяця, на користь ОСОБА_7 , починаючи стягнення з 04 листопада 2016 року. Стягнуто аліменти на утримання та на користь ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини заробітку, до досягнення сином трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 12-13 - копія рішення).
Судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 15 вересня 2020 року (а.с. 18 - копія судового наказу).
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року, стягнуто із ОСОБА_1 на користь та на утримання ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 15 вересня 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 20-21 - копія рішення).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частинами 1-2 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна позиція викладена в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні (постанова Верховного Суду по справі № 303/369/20 (провадження № 61-17250св20) від 29 січня 2021 року).
Аналогічна позиція викладена в пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки розмір аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач, при цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року), тому вважає можливим змінити розмір стягуваних на двох дітей та дружини аліментів, привівши їх у відповідність до положень частини 5 статті 183 СК України.
Стосовно доводів про безпідставне зменшення роботодавцем позивача розміру стягуваних аліментів, викладених відповідачем ОСОБА_3 у відзиві на позов, то суд вважає необхідним зазначити, що прерогатива суду не поширюється на процес виконання судового рішення, вказані повноваження відносяться до компетенції виконавчої служби, в якому перебуває на виконанні відповідний лист та куди позивачу необхідно звернутися з відповідними скаргами. При цьому суд при винесенні судового рішення враховує зміну сімейного стану відповідача (наявність на утриманні ще однієї дитини та дружини). Зазначене не позбавляє права відповідача звернутися до суду із відповідним позовом про стягнення додаткових витрат на дитину в порядку статті 185 СК України.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки вимога про відшкодування судових витрат позивачем не заявлялась, вони покладаються на позивача.
Керуючись ст. 196 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263-265, 278-279 ЦПК України,суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Змінити розмір стягнення аліментів на дітей, які присуджені із ОСОБА_1 за рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року, судовим наказом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 року та рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року.
Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з дня набрання рішення законної сили, на користь матері дитини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з дня набрання рішення законної сили, на користь матері дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягувати із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; аліменти на утримання та на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно, починаючи стягнення з дня набрання рішення законної сили.
Відкликати виконавчі листи, видані на виконання рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року по справі № 212/6640/16-ц (провадження № 2/212/3156/16) та рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2020 року по справі № 212/6783/20 (провадження № 2/212/3336/20).
Відкликати судовий наказ Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 р. по справі № 212/6787/20 (провадження № 2н/212/1681/20) про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 21 вересня 2021 р.
Суддя Н.Г.Середня