іменем України
Справа № 210/3144/21
Провадження № 1-кс/210/1984/21
"16" вересня 2021 р.
Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривий Ріг скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого майна в рамках кримінального провадження№42020040000000613 від 05.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 249 КК України,-
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого майна в рамках кримінального провадження №42020040000000613 від 05.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 249 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів прокуратури Дніпропетровської області.
Скарга подана до суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020040000000613 від 05.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 249 КК України - за місцем знаходження Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.
І. Доводи скарги.
ОСОБА_3 зазначає, що 10 червня 2021 року ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_5 було задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 та надано дозвіл на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення речей, предметів тощо.
На підставі даної ухвали 17.06.2021 року було проведено обшук та слідчими СУ ГУНП в Дніпропетровській області вилучене майно, яке належить скаржнику на праві власності, а саме: грошові кошти номіналом 200 грн. у кількості 100 шт., 500 грн. - 94 штуки, 1000 грн. - 3 штуки, 100 долларів США - 3 штуки, чорнові записи виконані рукописним способом, документи, накладні, копії договорів, квитанції відносно поставки рибної продукції, мішок з риболовецькою сіттю, заморожени йкарась 10 ящиків (180 кг.), лящ 5 ящиків (100 кг.), лящ в'ялений 14 ящиків, мобільний телефон Iphone 12 mini, і.т. НОМЕР_1 . При цьому протокол обшуку наданий не був.
Тому, скаржник просить слідчого суддю: зобов'язати уповноважену особу Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області ухвалити рішення, яким зобов'язати слідчого повернути вилучене майно.
ІІ. Судовий розгляд.
Скаржник на розгляд скарги не прибув, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності. Просить скаргу задовольнити з мотивів, викладених у ній.
Слідчий та прокурор у судове засідання не прибули. На виконання ухвали слідчого судді про відкриття провадження за скаргою надані копії матеріалів провадження, в межах якого подано скаргу, які стосуються підстав тимчасового вилучення майна та його неповернення.
У відповідності до ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею.
Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42020040000000613 від 05.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 249 КК України, за фактом організвції діяльності стійкого об'єднання, метою якої є зайняття незаконним рибним промислом, способом масового знищення риби в акваторії Каховського водосховища в м. Нікополі, Дніпропетровської області.
Слідчими слідчої групи 17.06.2021 року у межах кримінального провадження №42020040000000613, на підставі ухвали слідчого судді, були проведені численні обшуки за місцями мешкання, ведення діяльності, та автомобілями осіб, які можуть бути причетними до вчинення даного злочину, або володіти інформацією, у тому числі речовими доказами, по даному провадженню.
Дослідженням матеріалів досудового розслідування встановлено, що наслідком проведених санкціонованих обшуків стало виявлення та вилучення транспортних засобів, грошових коштів, ноутбуків, терміналів мобільного зв"зку, човнів, незаконно здобутої риби та інших видів тваринного світу з використанням підроблених документів про їх походження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 : заморожений бичок 379 ящиків (370 кг.); заморожений карась 10 ящиків (180 кг.); лящ 5 ящиків (100 кг.); лящ в'ялений 10 ящиків.
Крім того, 18.06.2021 перелічена риба та інші види тваринного світу визнано речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.
У подальшому, старшим слідчий відділу СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_7 ініційовано клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, зокрема продукцію рослинного світу, транспортні засоби, човни.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.06.2021 року (справа №210/3144/21, пр. № 1-кс/210/1591/21) задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно. У вказаній ухвалі слідчим суддею накладено арешт на рибу та інші види тваринного світу, які було вилучено 17.06.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 :
-Заморожений карась 10 ящиків (180 кг.);
-Лящ 5 ящиків (100 кг.);
-Лящ в'ялений 10 ящиків - шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином та використовувати його до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого та прокурора для забезпечення збереження вказаного речового доказу та подальшої реалізації риби та інших видів тваринного світу в дохід держави.
Ухвала слідчого судді не оскаржена володільцем вилученого під час обшуку майна. Арешт в порядку статті 174 КПК не скасовано.
В той же час, арешт на вилучені грошові кошти номіналом 200 грн. у кількості 100 шт., 500 грн. - 94 штуки, 1000 грн. - 3 штуки, 100 долларів США - 3 штуки, чорнові записи виконані рукописним способом, документи, накладні, копії договорів, квитанції відносно поставки рибної продукції, мішок з риболовецькою сіттю, лящ в'ялений 14 ящиків, мобільний телефон Iphone 12 mini, і.т. НОМЕР_1 не накладався.
ІV. Оцінка та висновки слідчого судді.
Бездіяльність з неповернення майна віднесена до категорії триваючих, оскільки строк виконання слідчим, прокурором обов'язку негайно повернути особі вилучене майно у часі не обмежений. Тому, моментом завершення такого обов'язку є винятково його виконання. Така бездіяльність має лише початковий момент, однак не має кінцевого строку.
Згідно зі статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Водночас, відповідно до статті 2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308 КПК України.
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування здійснюється відповідно до правил ст. 306 КПК України. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник, володілець тимчасово вилученого майна, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, на досудовому провадженні може оскаржити бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу. Особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені КПК України, відповідно до п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
ОСОБА_3 як особа, яка заявляє про вилучення в неї майна під час проведення обшуку у кримінальному провадженні, на підставі наведених норм ст. 3, 303 КПК України має право на досудовому провадженні подати, у тому числі через свого представника до суду скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні статті 167 КПК України залежать від процесуального порядку його одержання органом досудового розслідування.
Зокрема, такий порядок регламентовано положеннями пункту 6 частини 2 статті 235 та статті 236 КПК, згідно з якими ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі частини 7 статті 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини 2 статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Виходячи з зазначеного правового регулювання, контроль за вилученням майна у його володільця у кримінальному провадженні, арештом та поверненням такого майна здійснюється слідчим суддею, в тому числі, щодо вилученого під час обшуку, незалежно від того, передбачено воно чи ні безпосередньо в ухвалі про дозвіл на обшук.
Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до частини 1 статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу. Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.
Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів. Згідно з частиною 3 статті 170 КПК України, у таких випадках арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2021р. у справа № 210/3144/21, провадження № 1-кс/210/1409/21 прокурорам групи прокурорів та слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення речі, предмети, обіг яких обмежено, заборонено законом; грошові кошти здобуті злочинним шляхом; знаряддя лову: сітки, пастки, ехолоти, електричні та механічні пристрої, вибухові та отруйні речовини, човни та їх спорядження та інші; комп'ютерну техніку (ноутбуки, нетбуки, GPS-навігатори, персональні комп'ютери (системні блоки), планшетні комп'ютери), термінали мобільного зв'язку, сім-карти та стартові пакети операторів мобільного зв'язку, фото-, та відеотехніку, документи, записи, книжки, рукописні та друковані чорнові записи та схеми, які містять відомості про протиправну діяльність при скоєнні злочинів, електронні носії інформації (дискові накопичувачі, карти пам'яті, флешки, оптичні диски, жорсткі диски), банківські платіжні картки інші речі, предмети та документи, які мають значення для повно, всебічного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування.
На момент розгляду скарги по суті, заморожений карась 10 ящиків (180 кг.), лящ 5 ящиків (100 кг.) визнано речовими доказами по кримінальному провадженню №42020040000000613 від 05.09.2020 року, і на це майно накладено арешт ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2021 р.
Враховуючи вище викладене, оскільки на вилучене під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, майно, яке визнано речовим доказом, у порядку статей 170-173 КПК України накладено арешт, підстав для задоволення скарги в частині повернення ОСОБА_3 вилученого майна, а саме: заморожений карась 10 ящиків (180 кг.), лящ 5 ящиків (100 кг.), лящ в'ялений 14 ящиків; не вбачається.
Водночас, слідчий суддя роз'яснює, що порядок скасування арешту майна визначений у статті 174 КПК України. Крім того, володілець тимчасово вилученого майна не позбавлений права на оскарження ухвали про арешт майна як самостійно, так і через представника виходячи з наступного.
Також не вбачається підстав для повернення мішку з риболовецькою сіттю, оскільки ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.09.2021р. у справа № 210/3144/21, провадження № 1-кс/210/1409/21 прокурорам групи прокурорів та слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення знаряддя лову: сітки, пастки, тощо.
В той же час, під час обшуку вилучено окрім риби: грошові кошти номіналом 200 грн., у кількості 100 шт.; 500 грн. - 94 штуки, 1000 грн. - 3 штуки; 100 долларів США - 3 штуки; на загальну суму 70000,00 (сімдесят тисяч гривен та 300 доларів); чорнові записи виконані рукописним способом; документи, накладні, копії договорів, квитанції відносно поставки рибної продукції; - мобільний телефон Iphone 12 mini, і.т. НОМЕР_1 .
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 7 липня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» вказав, що невизначене формулювання обсягу обшуку дало змогу органу влади на власний розсуд вирішувати, які матеріали підлягають вилученню, що призвело до вилучення, крім документів, які стосуються справи, деяких особистих речей. ЄСПЛ зазначив, що відсутність вказівки на конкретну мету обшуку є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Так само, позиція ЄСПЛ наведена в рішенні від 15 липня 2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії», де вказано, що ордер на проведення обшуку не містив інформації щодо мети проведення обшуку та про предмети, які підлягали вилученню. Таким чином, слідчих було наділено широкими повноваженнями, обшуки не були пропорційними.
Оцінюючи обставини справи по суті щодо наявності підстав для повернення вилученого при обшуці майна, суд виходить з наступного:
Так в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку надано дозвіл на вилучення: грошових коштів, здобутих злочинним шляхом; термінали мобільного зв'язку, сім-карти та стартові пакети операторів мобільного зв'язку, фото-, та відеотехніку, документи, записи, книжки, рукописні та друковані чорнові записи та схеми, які містять відомості про протиправну діяльність при скоєнні злочинів, тощо.
Слідчий суддя, вирішуючи дане питання, фактично вирішує, чи наявні у даному випадку у діях органів досудового розслідування порушення вимог ст.41 Конституції України, глав 16, 17 КПК України та ст.ст.16, 234-236 КПК України.
На момент розгляду скарги по суті, вилучені під час обшуку грошові кошти, чорнові записи виконані рукописним способом; документи, накладні, копії договорів, квитанції відносно поставки рибної продукції; мобільний телефон Iphone 12 mini, мають статус тимчасово вилученого майна, оскільки ухвалою про дозвіл на проведення обшуку, слідчому надано право на вилучення будь-яких грошових коштів, мобільних телефонів, документів, чорнових записів, що будуть виявлені будь-де, за умови, що вони здобуті злочинним шляхом.
Вказане свідчить про те, що особа, яка реалізовує ухвалу та проводить обшук, може вилучати будь-які грошові кошти та в будь-якому грошовому еквіваленті, а так само будь-які телефони, документи, чорнові записи, а та у будь-якому приміщенні, у будь-якому приміщенні, якщо слідчий вважає, що вони здобуті злочинним шляхом.
Стороною обвинувачення не обґрунтовано та не доведено наявність яких-небудь слідів злочину на вилучених грошових коштах, а так само в мобільному телефоні, чи в документах, чи в чорнових записах.
Наявні у слідчого судді матеріали не містять відомостей про те, що вилучені грошові кошти отриманні саме злочинним шляхом, а не в результаті легальної господарської діяльності, або вони є предметом кримінального правопорушення, та можуть бути використані як докази фактів та обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Таким чином, не доведено, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК.
В той же час, ухвала про дозвіл на обшук не містить вказівку на конкретну суму грошових коштів, так само і на певні ідентифікаційні ознаки грошових коштів, які підлягають вилученню (номерні знаки банкнот,їх номінали валюта, тощо), а віднесення їх до категорії "одержані злочинним шляхом" є оціночним судженням особи, яка реалізовує ухвалу про обшук.
Встановлено, що грошові кошти, документи, чорнові записи, мобільний телефон вилучені у житловому будинку, житловому будинку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,який належить на праві приватної власності громадянці ОСОБА_4 , в якому проживає скаржник - ОСОБА_3 .
Вказані речі підпадають під критерій тимчасово вилученого майна, тому прокурор зобов'язаний був звернутись до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після їх вилучення.
Як встановлено в судовому засіданні, арешт на грошові кошти не накладався, а отже підстав для їх неповернення не встановлено.
Отже, згідно прямо встановлених в ухвалах слідчого судді про проведення обшуків обмежень, в ході обшуків підлягали виявленню та можливому вилученню у тому чи іншому порядку не будь-які грошові кошти, виявлені на місцях проведення обшуку, а виключно ті, щодо яких мається достатні дані для висновку поза розумним сумнівом, що вказані грошові кошти здобуті саме злочинним шляхом.
Таким чином, на переконання слідчого судді, вилучення в ході обшуку житлового будинку усіх виявлених грошових коштів під виглядом «грошових коштів, отриманих злочинним шляхом» є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та явно виходить за межі, регламентовані ухвалами про обшук.
Стороною обвинувачення не надано доказів, що вилучені грошові кошти під час обшуку мають незаконне походження, а так само і не надано доказів накладання арешту на них, як на тимчасово вилучене майно, або ж метою забезпечення спеціальної конфіскації, чи цивільного позову.
Відповідно до ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК України тимчасове вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, якщо клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна не подано на наступний робочий день після вилучення майна.
Враховуючи, що арешт на вилучені грошові кошти не накладався, грошові кошти підпадають під критерій тимчасово вилученого майна, на підставі частини 5 статті 171 КПК України, вказане майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Що стосується повернення чорнових записів, слідчий суддя зазаначає, що органом досудового розслідування не надано доказів, що останні містять в собі інформацію про вчиненя злочину. Детальний їх опис відсутній, а так само й те, що вони мають відношення до обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, стороною обвинувачення не доведено.
Тому вилучені чорнові записи підлягають поверненню скаржнику.
Крім того, вилучені під час обшуку , який відбувся 17 червня 2021 року в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 документи, накладні, копії договорів, квитанції відносно поставки рибної продукції підлягають поверненню власнику, з урахуванням наступного.
Згідно з частиною 1 статті 99 КПК УКраїни документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до частин 1-3 статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
З матеріалів скарги вбачається, що ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на вилучення будь-яких документів, а не конкретного переліку. Під час обшуку вилучено документи, квитанції, накладні, які належать до первинної бухгалтерської документацією та слугують підставами для внесення відповідних відомостей до податкової звітності.
Арешт на вилучені документи, чіткий перелік яких відсутній в ухвалі про надання дозволу на обшук, не накладався. Будь-які відомості про призначення експертиз за оригіналами первинних документів слідчому судді не надано, а проведення економічної експертизи, в разі її необхідності, можливо і за копіями документів.
Таким чином, підстави для відмови в задоволенні скарги в цій частині відсутні, та оригінали документів мають бути повернути власнику, а в разі визнання їх речовими доказами, слідчий не позбавлений можливості залучити до матеріалів провадження належним чином засвідчені їх копії.
У частині 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 64-2, 167, 168, 171, 220, 221, 303, 305, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо неповернення вилученого майна в рамках кримінального провадження№42020040000000613 від 05.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 249 КК України - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого, який проводив досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020040000000613 від 05.09.2020 року негайно повернути ОСОБА_3 майно, яке було тимчасово вилучено під час обшуку у кримінальному провадженні № 42020040000000613 від 05.09.2020, а саме:
- грошові кошти номіналом 200 грн., у кількості 100 шт.; - 500 грн. - 94 штуки, 1000 грн. - 3 штуки; - 100 долларів США - 3 штуки (разом 70000,00 грн. та 300 доларів);
- чорнові записи виконані рукописним способом;
- документи, накладні, копії договорів, квитанції відносно поставки рибної продукції;
- мобільний телефон Iphone 12 mini, і.т. НОМЕР_1 ;
У задоволенні скарги щодо неповернення вилученого під час проведення обшуку майна, а саме: мішку з риболовецькою сіттю, заморожений карась 10 ящиків (180 кг.), лящ 5 ящиків (100 кг.), лящ в'ялений 14 ящиків - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1