Справа № 2-1584/11
Провадження № 2/932/2276/21
10 вересня 2021 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Куцевола В.В.
при секретарі Громовику Д.О.
за участі
представників позивача Тейтеля О.В., ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання представника відповідача про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за договором, -
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за договором.
Внаслідок самовідводу судді Кудрявцевої Т.О. від розгляду даної справи, її протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021 року передано у провадження цього складу суду.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року справу прийнято до провадження цим складом суду та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, без проведення підготовчого судового засідання.
З матеріалів справи вбачається, що 06.11.2020 року відповідач звернувся до суду з заявою про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи, проведення якої прохав доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення експертизи прохають поставити наступні питання:
-чи підтверджуються суми нарахованих відсотків, вказаних банком у виписці по рахунку № НОМЕР_1 від 22.11.1993 року, протоколом нарахування процентів за договором депозитного вкладу № 3001682669 від 22.11.1993 року, укладеним з ОСОБА_4 .?
-чи відповідає метод нарахування відсотків за договором депозитного вкладу № 3001682669 від 22.11.1993 року, укладеним з ОСОБА_4 , умовам договору, депозитним процедурам, наказам банку?
-яку суму має складати банківський вклад з нарахованими на нього відсотками за договором депозитного вкладу № 3001682669 від 22.11.1993 року, з урахуванням всіх отриманих (списаних) сум відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_1 станом на 10.12.2000 року, - дату смерті вкладника та ІНФОРМАЦІЯ_1 - дату припинення договору про депозитний вклад.
Заява обґрунтована тим, що відповідач з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.04.2018 року не погоджується та вважає його неповним і необґрунтованим, складеним без врахування додаткових доказів, якими є накази банку від 26.05.2000 року, 07.07.2000 року, 22.01.2001 року, 16.03.2001 року, опубліковані у ЗМІ, про зменшення розміру відсоткової ставки. У висновку експерти здійснювали розрахунок відсотків за відсотковою ставкою 28% річних, яка є завищеною, що призвело до неправильних розрахунків вкладу та відсотків за ним. Експертами не досліджувалось розпорядження від 15.11.2002 року, інформаційне повідомлення від 02.12.2002 року, витяг з повідомлення від 09.08.2004 року, наказ банку від 29.11.2004 року, наказ банку від 09.08.2005 року та додаток до нього, витяг з наказу від 05.01.2004 року. Експерти здійснювали розрахунок за Положенням про порядок здійснення банками України вкладних операцій з юридичними і фізичними особами, що затверджене 03.12.2003 року, на 10 років пізніше, ніж укладено депозитний договір. Експертами не враховано внутрішніх актів банку, якими встановлено методику нарахування відсотків, що діяли раніше цього Положення, а також змісту п.п.3,5 самого договору від 22.11.1993 року, Положення про порядок нарахування процентів та порядку відображення їх по рахунках бухгалтерського обліку в установах банків, що було чинне до прийняття Постанови Правління НБУ від 16.09.1994 року № 155, яке дозволяло банкам самостійно розробляти таблиці обчислення процентів. Формули розрахунку процентів змінювались банком відповідно до діючого законодавства, однак експертами розраховано відсотки за весь період за однією формулою. Експертами не було враховано жодного банківського наказу, внутрішніх правил та документів, розпоряджень, інструкцій, що вказає на неповноту дослідження. Експертами не враховано і не досліджено виписку по рахунку № НОМЕР_1 , за якою вкладником як вносились та отримувались кошти. Експертами зроблено передчасні висновки з питань права, поза межами їх компетенції. Внаслідок вибіркового прийняття виписки по рахунку, розрахунок відсотків значно завищено експертами. Експерти на взяли до уваги факт смерті вкладника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому не застосували положення ст.си. 364, 564 ЦК УРСР. Експертами має бути враховано висновок ВССУ в ухвалі віл 28.05.2014 року щодо строку нарахування відсотків за депозитом, у зв'язку з наявність заповідального розпорядження. ОСОБА_4 з 2000 року до банку з приводу обслуговування вкладу не зверталась, через що 12.10.2005 року банк направив їй листа про переоформлення вкладу та зміну відсоткової ставки. 03.05.2006 року банком розірвано договір вкладу. Однак, експерти не врахували, що після розірвання договору нарахування складних відсотків припиняється. 16.06.2009 року сума вкладу та нарахованих відсотків виплачена спадкоємцю, тим самим позивачем схвалено розірвання та припинення договору. Експертами безпідставно не враховано цієї обставини та здійснено розрахунок відсотків до 10.10.2017 року за завищеною відсотковою ставкою 28% річних. Після закінчення терміну дії договору, розмір відсоткової ставки був встановлений внутрішніми документами банку для вкладів до запитання (на вимогу). Зазначене ще раз доводить безпідставне застосування експертами договірного розміру відсоткової ставки. При новому дослідженні слід встановити упродовж якого періоду діяв договір, у якому розмірі у цей період підлягали нарахуванням проценти на вклад. Крім цього експертами порушено вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що тягне за собою недопустимість доказу. Предметом спору є розмір вкладу та відсотків за ним, що обраховуються за складною математичною формулою, а тому для з'ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання у сфері бухгалтерського обліку та звітності.
16.11.2020 року до суду надійшли заперечення позивача на заяву відповідача про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи. Заперечення позивача ґрунтуються на тому, що підготовче провадження у справі закрито ще 08.10.2019 року. При зміні складу суду, ухвалою від 30.03.2020 року, суд призначив розгляд справи по суті спочатку, без проведення підготовчого провадження, а відтак строк на подання заяви про призначення експертизи закінчився 08.10.2019 року. Раніше відповідач вже подавав заяву про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи, однак у її задоволенні ухвалою від 08.10.2019 року було відмовлено. Відповідно до вимог ст. 241 ЦПК України, учасник справи може подати після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами виключно клопотання, а не заяву. Дії відповідача з подання цієї заяви є спробою затягнути розгляд справи. Викладені відповідачем у заяві питання повністю повторюють ті питання, що були викладені у відхиленій раніше заяві банка. Банк мав час та можливість на своєчасне подання доказів, а так само - і на подання самостійно замовленого у порядку ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновку експертів. Відповідач мав 13 місяців для звернення до експертної установи для проведення відповідного дослідження, однак бездіяв. Розгляд справи триває 11 років, упродовж чого було призначено три судові економічні експертизи, усі три проведено. Експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз 17.06.2016 року вже складено висновок, згідно із яким банк мав виплатити 3 704 грн. 74 коп., а виплатив більше, тому цей висновок може бути використаний відповідачем як доказ повного виконання своїх зобов'язань. Оскільки у справі вже є доказ необґрунтованості вимог позивача, будь-якого сенсу для проведення повторної експертизи немає. Відповідач і раніше вчиняв дії, спрямовані на затягування строку розгляду справи. Через тривалий розгляд справи, позивач вимушений був звернутись за захистом до ЄСПЛ.
У судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення заяви відповідача про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи. Пояснення надали аналогічні тексту письмових заперечень.
Представник відповідача заяву про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи підтримав та прохав задовольнити за підстав та обставин у ній викладених.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08.10.2019 року відповідач звернувся до суду з заявою про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи, на вирішення якої прохав поставити питання аналогічні заявленим у заяві від 06.11.2020 року. Заява відповідача від 06.11.2020 року має аналогічне заяві від 08.10.2019 року обґрунтування доцільності призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи.
Ухвалою суду від 08.10.2019 року у задоволенні заяви відповідача від 08.10.2019 року про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи - відмовлено. Ухвалою суду від 08.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі.
14.11.2019 року відповідачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 08.10.2019 року про відмову у задоволенні заяви відповідача про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02.12.2019 року апеляційну скаргу повернуто у зв'язку із тим, що ухвала суду від 08.10.2019 року апеляційному оскарженню не підлягає, а подання на неї апеляційної скарги є зловживанням процесуальним правом з метою затягування розгляду справи судом першої інстанції.
Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_5 від здійснення правосуддя у зв'язку з застосуванням до неї дисциплінарного стягнення у вигляді внесення подання про звільнення на підставі рішення Третьої ДП ВРП від 11.12.2019 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2020 року, справу передано у провадження судді Яковлева Д.О.
Ухвалою суду від 30.03.2020 року справу прийнято до провадження суддею Яковлевим Д.О. та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні спочатку, тобто без проведення підготовчого провадження у справі.
Під головуванням судді Яковлева Д.О., з участю представників відповідача, станом 30.10.2020 року було досліджено 9 з 10 томів цивільної справи, після чого 06.11.2020 року представником відповідача, з покликанням на ст. 241 ЦПК України, подано до суду заяву про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи.
Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_6 від здійснення правосуддя у зв'язку з застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді внесення подання про звільнення на підставі рішення Третьої ДП ВРП від 02.12.2020 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020 року, справу передано у провадження судді Кудрявцевої Т.О.
Ухвалою суду від 09.12.2020 року справу прийнято до провадження суддею Кудрявцевою Т.О. та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, тобто без проведення підготовчого провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.02.2021 року суддею Кудрявцевою Т.О. взято самовідвід від розгляду цієї справи, внаслідок чого справу протоколом повторного автоматизованого розподілу від 08.02.2021 року передано у провадження цього складу суду.
Ухвалою суду від 09.02.2021 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті, оскільки попереднім складом суду, під головуванням судді Женеску Е.В., у справі було проведено та закінчено підготовче провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В силу вимог ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з вимогами ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи
Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Згідно з вимогами ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до вимог ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно із вимогами ст. 111 ЦПК України, комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.
В силу вимог ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідно до вимог ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно із ч. 1 с. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до вимог ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з вимогами ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
За приписами ч. 12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
З наведених вище норм процесуального закону вбачається, що подання доказів та клопотань сторін про призначення експертизи допускається на стадії підготовчого провадження у справі. Повторне заявлення клопотань, що вже вирішені судом, при відсутності інших підстав або нових обставин, є зловживанням правом, що недопустимо.
Ухвалою суду від 26.04.2017 року у справі призначено комісійну судово-економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. 13.04.2018 року експертами складено висновок №20192/20193/17-45.
Ухвалою суду від 15.01.2019 року задоволено клопотання представників відповідачів та направлено судове доручення Солом'янському районному суду м. Києва про проведення допиту експертів для надання ними пояснень за висновком судової експертизи від 13.04.2018 року № 20192/20193/17-45.
19.03.2019 року Солом'янським районним судом міста Києва направлено копію ухвали про виконання судового доручення з додатками у вигляді письмових відповідей експертів Гриненка І.М. та Полєннікова М,О. на поставлені питання.
Отже, з висновком комісійної судово-економічної експертизи № 20192/20193/17-45 від 13.04.2018 року представники відповідача достеменно обізнані з січня 2019 року. Підготовче провадження у справі закінчено 08.10.2019 року, одночасно із постановленням ухвали про відхилення аналогічної заяви відповідача про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи. Суд не може не погодитись із доводами представників позивача про те, що відповідач мав більш ніж достатній час для своєчасного подання усіх доказів, якими володів, а також для вчасного заявлення клопотань, звернення до експертної установи для проведення дослідження за замовленням учасника справи.
Натомість, відповідач вдався до повторного заявлення клопотання, що вже вирішено судом, при тому, що нових підстав чи обставин, які зумовлюють потребу у призначенні додаткової комісійної судово-економічної експертизи, не навів.
Окремої уваги заслуговує час подання заяви про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи представником відповідача, а саме: після завершення судового засідання з його участю, у якому досліджено дев'ять томів цивільної справи, тобто докази були дослідженні майже у повному обсязі, недослідженим залишалась лише копія наказу № 214 від березня 1993 року, яка була подана до суду 17.09.2020 року у зв'язку з тим, що попередньо надану копію прочитати було неможливо.
Отже, заяву про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи представником відповідача подано перед призначенням та проведенням судових дебатів, що вказує, у сукупності з попередньою процесуальною поведінкою відповідача у вигляді оскарження тих ухвал, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, в апеляційному порядку, а також, з огляду на тотожність її обґрунтування раніше вирішеній заяві, на намір відповідача затягнути строк розгляду справи.
Внаслідок того, що заява представника відповідача про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи подана несвоєчасно, обставини її подання вказують на зловживання правом, аналогічна заява, подана до суду з тих самих підстав та за того самого обґрунтування вже вирішена, суд приходить до висновку про залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст.1-19, 197, 200, 258, 259, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -
Клопотання представника відповідача про призначення додаткової комісійної судово-економічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про стягнення депозитного вкладу та відсотків за договором - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 15.09.2021 року.
Суддя В.В. Куцевол