31 серпня 2021 року м. Київ Справа № 357/5504/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд зобов'язати відповідача з 01.01.2018 провести позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення, враховуючи нормативно-правові акти України та керуючись чинним пенсійним законодавством.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2020 адміністративну справу № 357/5504/20 передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
23.07.2020 наведена вище адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
11.08.2020 на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 від позивача надійшла позовна заява у новій редакції, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), що виявилась у невиплаті позивачу з 01.01.2018 пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.01.2018 провести позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.
У травні 2018 року на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем проведено перерахунок пенсійних виплат позивача та зменшено відсотковий показник, з якого обраховується пенсія, з 89 % відповідних сум грошового забезпечення до 70 %.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що виявилась у невиплаті позивачу з 01.01.2018 пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для виплати позивачу з 01.01.2018 пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення з огляду на приписи частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
За наведених обставин, на думку представника відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 у період з 30.08.1975 по 15.10.2003 проходив службу в Збройних Силах України, що підтверджується даними, наведеними у розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію (а.с. 61).
Наказом Міністра оборони України від 31.10.2003 № 572 майора ОСОБА_1 , помічника начальника відділення (по сержантам, солдатам запасу і бронюванню) 1 відділення - мобілізаційного обліку Ірпінського військового комісаріату Київської області звільнено з військової служби в Збройних Силах України у запас на підставі підпункту "в" пункту 67 (у зв'язку зі скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 № 1053/2001. Загальна вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 28 років 02 місяці 00 днів, у пільговому обчисленні - 33 роки 04 місяці 00 днів (а.с. 62).
З 05.11.2003 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, виходячи з 89 % сум грошового забезпечення (копії розрахунку на пенсію за вислугу років по пенсійній справі № ФК 73889 (а.с. 58) та протоколу за пенсійною справою № ФК 73889 (а.с. 74)).
Вказані обставини представником відповідача не заперечуються.
У травні 2018 року у зв'язку з введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії позивача та зменшено відсотковий показник, з якого обраховується пенсія, з 89 % до 70 % сум грошового забезпечення (копія перерахунку пенсії по пенсійній справі № ФК 73889 (а.с. 93).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що виявилась у невиплаті позивачу з 01.01.2018 пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у тому числі осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ та кримінально-виконавчої служби, базується на Конституції України і складається з Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон України № 2262-XII) держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Перелік осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України № 2262-XII, визначено статтею 12 цього Закону.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону України № 2262-XII).
Згідно з частинами першою та другою статті 13 Закону України № 2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до положень частини четвертої статті 63 Закону України № 2262-XII (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень статті 63 Закону України № 2262-XII постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 45 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача) пенсії, призначені відповідно до Закону України № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
24.02.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що складові (види) грошового забезпечення, а також їх розміри не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
У свою чергу відсотковий показник, з якого обраховується пенсія, визначається положеннями статті 13 Закону України № 2262-XII на момент призначення пенсії та не підлягає зміні у разі проведення перерахунку пенсії на підставі рішень Кабінету Міністрів України.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18), які в силу приписів частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд має враховувати при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 05.11.2003 позивачу призначено пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 89 % відповідних сум грошового забезпечення.
У травні 2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсійних виплат позивача та, як стверджує представник відповідача у відзиві на позовну заяву, на підставі частини другої статті 13 Закону України № 2262-XII зменшено відсотковий показник, з якого обраховується пенсія позивача, з 89 % відповідних сум грошового забезпечення до 70 %.
Водночас, як вже зазначалось судом вище, передбачений частиною другою статті 13 Закону України № 2262-XII відсотковий показник підлягає застосуванню виключно щодо пенсій, які призначаються вперше, а не пенсій, які підлягають перерахунку на виконання рішень Кабінету Міністрів України.
При цьому жодних доказів на підтвердження відсутності у позивача права на пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України № 2262-XII та/або на спростування обставин призначення позивачу з 05.11.2003 пенсії за вислугу років, виходячи з 89 % сум грошового забезпечення, представником відповідача суду не подано.
Крім того, дослідивши матеріали адміністративної справи № 357/5504/20, враховуючи суб'єктний склад сторін, предмет та підстави позову, а також правові норми, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що виявилась у невиплаті позивачу з 01.01.2018 пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення, є протиправною.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача з 01.01.2018 провести позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд, зокрема, може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
У свою чергу ознакою дискреційних повноважень є право суб'єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти з певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.
При цьому суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи, що алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України під час здійснення перерахунку та виплати пенсій, призначених відповідно до положень Закону України № 2262-XII, чітко визначений чинним пенсійним законодавством, суд вважає, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача вчинити вказані дії не є втручанням у компетенцію суб'єкта владних повноважень.
За наведених обставин, керуючись положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення, а також здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, витрати позивача у сумі 840,80 грн, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10), що виявилась у невиплаті ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 01.01.2018 пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) з 01.01.2018 провести ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років у розмірі 89 % сум грошового забезпечення, а також здійснити її виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
4.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя Харченко С.В.