17.09.2021 Справа№914/2279/21
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали справи
за заявою: про: у справі: за позовом:Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», м.Львів забезпечення позову№ 914/2279/21 Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи», м.Львів
про:стягнення 373 515,84 грн. упущеної вигоди.
Представники сторін: не викликалися
27.07.2021 року на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» про стягнення 373 515,84 грн. упущеної вигоди.
17.09.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські перспективи» вчиняти певні дії, а саме: здійснювати розповсюдження (розміщення) рекламного зображення на рекламних конструкціях, що знаходяться на об'єктах залізничного транспорту (територіях і об'єктах залізниці) за адресами:
1) м. Львів, вул. Чернівецька, фасад майстерні (4 конструкції розміром 6 м х 3 м), розміщені згідно з Договором № Л/МЧ Львів-14235п/НЮ від 06.01.2014;
2) м. Львів, вул. Чернівецька, територія майстерні (2 конструкції розміром 6 м х 3 м, 1 конструкція розміром 3 м х 12 м), розміщені згідно з Договором № Л/МЧ Львів-14235п/НЮ від 06.01.2014;
3) м. Львів, площа Двірцева, 1, на фасаді будинку (1 конструкція розміром 6 м х 3 м), розміщена згідно з Договором № Л/МЧ Львів-14235п/НЮ від 06.01.2014.
Подана заява обґрунтована тим, що 06.01.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір №Л/МЧ Львів-14235п/НЮ про надання рекламних послуг, дія якого закінчилась 31.03.2018.
Предметом договірних відносин між позивачем та відповідачем було те, що позивач (розповсюджувач) розміщає рекламні конструкції, які є власністю відповідача (рекламодавця), на об'єктах залізничного транспорту, а відповідач (рекламодавець) здійснює оплату згідно виставлених рахунків за розміщення реклами, зокрема, за вищеназваними адресами.
02.03.2018 позивач направив на адресу відповідача лист № в.о.НЗ-1-10/1263, яким повідомив про припинення надання рекламних послуг з 01.04.2018 згідно з Договором №Л/МЧ Львів-14235п/НЮ від 06.01.2014.
Відповідно до п. 3.3.10 договору передбачено, що рекламодавець зобов'язується по закінченню терміну дії цього договору демонтувати рекламні конструкції протягом п'яти календарних днів, про що складається акт.
Однак, всупереч умовам договору та нехтуючи вимогою позивача, відповідач не здійснив демонтаж рекламних конструкцій і продовжив користуватись рекламними конструкціями на об'єктах залізничного транспорту.
У травні 2018 року ТОВ «Українські перспективи» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання укладеним між сторонами правочину в поданій ТОВ «Українські перспективи» редакції, а саме: угоди про внесення змін до договору від 06.01.2014 № Л/МЧ Львів-14235п/НЮ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018 у справі №910/6065/18 заяву ТОВ «Українські перспективи» про забезпечення позову задоволено та заборонено Акціонерному товариству «Українська залізниця» й іншим особам, які діють від імені та/або на замовлення відповідача, вчиняти дії, спрямовані на демонтаж рекламних конструкцій, які належать ТОВ «Українські перспективи» та розміщені за адресами, що зазначені судом вище.
На думку заявника, звернення ТОВ «Українські перспективи» до суду з позовом у справі № 910/6065/18 направлене виключно на забезпечення можливості надання рекламних послуг на об'єктах АТ «Укрзалізниця» без належних правових підстав, принаймні на період судового розгляду справи.
Вказане, на переконання заявника, також підтверджується вжиттям заходів забезпечення позову, які за своєю правовою природою є тотожними задоволенню позовних вимог, а також штучним затягуванням строків розгляду справи.
Як ствердив заявник, на сьогодні ТОВ «Українські перспективи» продовжує користуватися рекламними конструкціями, які знаходяться на об'єктах залізничного транспорту та передбачені в Договорі № Л/МЧ Львів-14235п/НЮ від 06.01.2014.
Враховуючи вищенаведені обставини, протиправні дії відповідача завдають збитків позивачу у вигляді упущеної вигоди, відтак постала необхідність звернутися до суду про забезпечення позовну у визначений законом спосіб.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні. Роблячи такий висновок, суд виходив з наступного.
Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019р. у справі №908/685/18, п.14 постанови від 15.01.2019р. у справі №915/870/18.
Предметом спору у справі № 914/2279/21 є стягнення з відповідача на користь позивача 373 515,84 грн. упущеної вигоди.
З урахуванням предмету позову у даній справі, звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що майно (грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об'єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язань за спірним договором, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов'язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідача тощо) або суб'єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірним договором або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.
Однак, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Українські перспективи» 373 515,84 грн. упущеної вигоди, на думку суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.17 постанови від 26.02.2019р. у справі №914/1353/16, в п.6.3. постанови від 25.02.2019р. у справі №924/789/18, в п.14 постанови від 25.02.2019р. у справі №922/2673/18.
Суд вважає за необхідне відмітити, що обставини заподіяння позивачу шкоди у вигляді упущеної вигоди в розмірі 373 515,84 грн. є безпосередньо предметом позову у даній справі, а факт прострочення чи ухилення відповідача від виконання зобов'язань не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Суд зазначає, що подана позивачем заява про забезпечення позову взагалі не містить посилання на те, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, жодного обґрунтування наявності підстав для таких висновків позивачем не наведено. Також вказана заява не містить і належного обґрунтування того, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти певні дії може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання ймовірного рішення суду про стягнення сум упущеної вигоди.
Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» у задоволенні заяви про забезпечення позову від 08.09.2021 №НЮ-1/3059 (вх.№3704/21 від 15.09.2021).
2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
3. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
4. Ухвалу підписано 17.09.2021.
Суддя А.Б. Мазовіта