79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.09.2021 справа № 914/2344/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Редвуд», м. Київ
до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів
про стягнення 66 620, 65 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: Шонія М.В. - представник;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Редвуд» звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 66 620, 65 грн за договором купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) від 29.01.2021 № 29/01/01.
Ухвалою суду від 06.08.2021 було відкрито провадження у справі № 914/2344/21 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 30.08.2021. Ухвалою суду від 30.08.2021 розгляд справи відкладено на 13.09.2021.
Представник позивача у судове засідання 13.09.2021, яке відбулося в режимі відеоконференції, з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав відзив на позовну в якому позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 13.09.2021 справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Редвуд» (надалі позивач, постачальник) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі відповідач, покупець) про стягнення 66 620, 65 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на укладений 29 січня 2021 року між сторонами у справі договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 29/01/01 (надалі договір).
Згідно з п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: мастильні оливи та мастильні матеріали.
Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору становить 64 620,00 грн, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару.
Згідно п. 4.3 договору, покупець зобов'язується розраховуватися з постачальником за отриманий товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п. 4.1, п. 4.2 цього договору
На виконання умов договору постачальником було складено рахунок фактуру від 02.02.2021 № СФ-0000040, видаткову накладну від 02.02.2021 № РН-0000050 та поставлено товар на загальну суму 64 620, 00 грн, що підтверджується також товарно-транспортною накладною від 02.02.2021 № 0000000020.
Станом на 07.07.2021 поставлений позивачем відповідачу товар оплачений не був, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 64 620, 00 грн. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім стягнення основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних в розмірі 578, 92 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 421, 64 грн.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача посилається на те, що позивачем не виконано вимоги п. 4.3 договору щодо скерування на адресу ДП «Львівський облавтодор» повного пакету документів передбачених договором. Відтак, обов'язок відповідача щодо оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань. Крім того, представник відповідача просив зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу у випадку, якщо суд дійде висновку про підставність витрат на правову допомогу. Як зазначив представник відповідача, вартість послуг на правничу допомогу в розмірі 21 500, 00 грн, про яку зазначив позивач у позовній заяві, не є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв'язку з тим, що справа № 914/2344/21 є малозначною.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що 29 січня 2021 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 29/01/01.
Згідно п. п. 1.1., 1.2 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступний товар: мастильні оливи та мастильні матеріали, код із застосуванням Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 09211000-1 (надалі товар). Найменування (номенклатура, асортимент) товару: Мастильні оливи та мастильні матеріали, код із застосуванням Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 09211000-1.
Згідно п. 3.1 договору, ціна цього договору становить 64 620,00 грн, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.п. 4.1-4.3 договору, розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. Рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару. Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів (у тому числі електронних) постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати). Сторони свідчать, що покупець зобов'язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар на протязі 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань.
На виконання умов договору постачальником було складено рахунок фактуру від 02.02.2021 № СФ-0000040, видаткову накладну від 02.02.2021 № РН-0000050 та поставлено покупцю товар на загальну суму 64 620, 00 грн, що підтверджується також товарно-транспортною накладною від 02.02.2021 № 0000000020.
Щодо заперечень відповідача проте, що позивачем не виконано вимоги п. 4.3 договору щодо скерування на адресу ДП «Львівський облавтодор» повного пакету документів передбачених договором, а відтак обов'язок оплати останнього відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань, суд з ними не погоджується, оскільки обов'язок покупця оплатити вартість поставленого позивачем товару виникає в силу закону, зокрема ст. ст. 655, 692, 712 ЦК України. Водночас, відповідач не звертався до позивача з вимогою надання документів, передбачених договором чи відмову від договору у зв'язку з їх ненаданням або повернення товару, що у свою чергу підтверджує отримання товару відповідачем без будь-яких заперечень.
З метою досудового урегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія щодо сплати заборгованості від 07.07.2021, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 64 620, 00 грн.
Відповідно до 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, проведений позивачем, вважає його правильним. Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 578, 92 грн та інфляційних втрат на суму 1 421, 64 грн підлягають до задоволення.
Разом з позовною заявою позивачем була подана заява про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 1 500, 00 грн. 26.08.2021 до договору про надання правової допомоги № 11 був укладений додаток № 3, згідно якого сторони, у зв'язку з участю адвоката в судових засіданнях в режимі відеоконференції визначено вартість такої участі в розмірі 1 500, 00 грн щодо кожного судового засідання. Відтак, 10.09.2021 представником позивача подана заява про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 4 500, 00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що відшкодування судових витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
В підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу при його зверненні до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості, представником позивача долучено до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги від 01.07.2021 № 11 з додатками № 1, № 3, акту від 22.07.2021 № Д11/1, платіжного доручення від 27.07.2021 № 475 та рахунку від 26.08.2021 № 1.
З врахуванням зазначеного в ч. 4 статті 126 ГПК України щодо врахування співмірності витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, суд вважає підставними до відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 4 500, 00 грн.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 54, код ЄДРПОУ 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім Редвуд” (04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8-А, код ЄДРПОУ 39643477) суму в розмірі 73 390, 56 грн, з яких:
- 64 620, 00 грн основного боргу;
- 1 421, 64 грн інфляційних втрат;
- 578, 92 грн 3% річних;
- 4 500, 00 грн витрат на правничу допомогу адвоката;
- 2 270, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 20 вересня 2021 року.
Суддя П.Т. Манюк