про залишення позовної заяви без руху
20.09.2021 р. Справа № 914/2841/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви: Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, м.Ужгород
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», м.Львів
про стягнення збитків та розірвання договору.
Ціна позову - 19619,73грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення 16122,40грн. збитків за невиконання договору, 1646,67грн. пені, 720,43грн. штрафу, 821,47грн. інфляційних втрат, 308,76грн. 3% річних та розірвання договору на закупівлю товару за державні кошти від 31.05.2019 №13.1-27/27.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не долучено доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Заявником в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду викладено у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 (Провадження №11-24апп21), що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
В обґрунтування підстав відстрочки сплати судового збору заявник зазначає, що згідно із п.2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету №333 сплати судового збору здійснюється за КЕКВ 2800. Згідно із витягом з кошторису Головного управління казначейства на 2021 рік КЕКВ 2800 сума передбачених коштів складає 500,00грн. Станом на 10.09.2021 відповідно до виписки по рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області від 10.09.2020 за КЕКВ 2800 залишок коштів складає 40,75грн. До клопотання не долучено доказів в підтвердження винятковості обставин які могли бути підставами для відстрочки сплати судового збору. Покликання позивача на неможливість своєчасно та повному розмірі сплати судовий збір, не є безумовною підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір" (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2021р. у справі №916/3626/20).
Відтак, за даних обставин у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Частина 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що за подання позовних заяв майнового характеру до господарського суду ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовних заяв немайнового характеру до господарського суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021р.” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 гривні.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення 19619,73грн. та немайнового характеру про розірвання договору. Згідно Закону України “Про судовий збір” позивач враховуючи предмет спору повинен сплатити за майнову вимогу судовий збір в розмірі 2270,00грн. та немайнову вимогу - 2270,00грн., всього 4540,00грн. Однак доказів в підтвердження оплати судового збору не надано та до позову не долучено, відтак позивачем не представлено доказів сплати судового збору.
Згідно із п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.
Позивачем в порушення вимог ст. 162 ГПК України не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо розірвання договору та не обґрунтовано правових підстав даної вимоги.
Згідно із п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем всупереч п.8 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначено про наявність у нього, чи іншої особи оригіналів документів, які ним подано у копіях.
Відповідно до п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачем всупереч п.9 ч.3 ст. 162 ГПК України не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте подана позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів, також передбачений пунктом 5.26 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", прийнято та надано чинності наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01. Згідно з вказаним стандартом відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як вбачається з матеріалів, поданих на розгляд суду, долучено документи, а саме видаткові накладні №310519/7 від 31.05.2019р., №260919/2 від 01.10.2019р., акти приймання-передачі паливних карток згідно вказаних накладних, відповідь на вимогу, відповідь на претензію, лист №3481, фіскальні чеки від 27.07.2021р., від 28.07.2021р., від 29.07.2021р. у незасвідчених копіях згідно вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17).
Згідно із ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.162, ст.164, ст.174, ст.180, ст.234, ст.235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про стягнення збитків та розірвання договору залишити без руху.
Надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Закарпатській області 10-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення таких недоліків:
Подати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Письмово викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо розірвання договору та обґрунтувати правові підстави даної вимоги.
Подати суду письмово інформацію про наявність у позивача, чи іншої особи оригіналів документів, які позивачем подано у копіях.
Надати суду письмово попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Надати суду письмово інформацію про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Надати належні докази до матеріалів справи оформлені відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та в порядку встановленому чинним законодавством.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя С.В. Іванчук