номер провадження справи 27/80/21
16.09.2021 Справа № 908/1183/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Машзавод “Техніка” (01370 м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4-Ж, а/с 25, ідентифікаційний код юридичної особи 31665645)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032 м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503 Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 19355964)
про повернення майна
за участю
представник позивача: Брицька А.М., ордер КВ № 467661 від 31.05.2021
представник відповідача: Кузьменко В.Ю., дов. № 2789 від 02.09.2019
Товариство з обмеженою відповідальністю “Машзавод “Техніка” звернулося до суду з позовом до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про зобов'язання Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “МАШЗАВОД “ТЕХНІКА”:
- насосний агрегат АНС 130 у кількості 2 штуки (виробник “Пінський ОМЗ” ВУ200294708.034-2007):
- насосний агрегат Х80-50-200 К-СД у кількості 2 штуки (виробник ТОВ “МАШЗАВОД “ТЕХНІКА” ТУ 29.1-25280414-002:2011):
- насосний агрегат АНС 60 у кількості 2 штуки (виробник “Пінський ОМЗ” ВУ200294708.034-2007);
- насосний агрегат АХП 80-50-200-2.0 К СД. У кількості 2 штука ( виробник ТОВ “МАШЗАВОД “ТЕХНІКА” ТУ 29.1 -25280414-002:2011)
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2021 позовні матеріали № 908/1116/21 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 30.04.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1183/21, присвоєно справі номер провадження 27/80/21 розгляд справи по суті призначено на 26.05.2021 р.
20.05.2021 до суду від Відокремленого підрозділу Складського господарства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вх. № 10240/08-08/21) надійшла заява вих. № 45/0-814 від 20.05.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи для відеоконференції - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn”.
Ухвалою суду від 21.05.2021 заяву Відокремленого підрозділу Складського господарства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про участь у судовому засіданні 26 травня 2021 року о 10.30год. в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “ЕasyСоn” задоволено.
25.05.2021 (згідно поштового штемпелю зустрічну позовну заяву надіслано 21.05.2021) до Господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення 19 400 грн. 98 коп. витрат по зберіганню продукції.
26.05.2021 р. судом проведено підготовче судове засідання у справі № 908/1183/21, в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представник 3-ї особи за допомогою програмного забезпечення “ЕasyСоn”.
Ухвалою суду від 26.05.2021 р., відповідно до ст. 183 ГПК України, розгляд справи відкладено на 04.06.2021 р., ухвалено проводити підготовче засідання у справі з використанням власних технічних засобів представника позивача за допомогою програмного забезпечення “ЕasyСоn”.
Ухвалою суду від 27.05.2021 р. зустрічну позовну заяву Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” від імені якого діє Відокремлений підрозділ “Складське господарство” разом з доданими до неї документами повернуто заявнику.
Від відповідача 25.05.2021 надійшов відзив на позовну заяву № 28-23/12066 від 20.05.2021, відповідно до якого останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від третьої особи 25.05.2021 надійшли пояснення (відзив) № 45/0-831 від 21.05.2021, відповідно до яких зазначено, що Відокремлений підрозділ Складське господарство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” не може бути третьою особою в даній справі та просив відмовити в задоволенні позову.
01.06.2021 представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Машзавод “Техніка”, м. Київ, звернувся на електрону адресу Господарського суду Запорізької області із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів за допомогою владних технічних засобів та програмного забезпечення “ЕаsуСоn”.
Ухвалою суду від 01.06.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Машзавод “Техніка”, м. Київ про проведення судового засідання 04.06.2021 о 10 год. 00 хв. в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення “ЕаsуСоn” у справі 908/1183/21 задоволено.
Ухвалою суду від 04.06.2021 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ Складське господарство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” виключено зі складу учасників процесу у справі, підготовче засіданні на підставі ст. 183 ПК України було відкладено на 29.06.2021 р.
Ухвалою від 29.06.2021, на підставі ст. 177 ч.3 ГПК України строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 29.07.2021.
08.07.2021 представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Машзавод “Техніка”, м. Київ (адвокат Брицька А.М,) в системі “Електроний суд” сформовано документ у справі № 908/1183/21, а саме клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 09.07.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Машзавод “Техніка”, м. Київ про проведення судового засідання 29.07.2021 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення “ЕаsуСоn” у справі 908/1183/21 задоволено.
Ухвалою суду від 29.07.2021 на підставі ст. 183 ГПК України відкладено підготовче провадження на 07.09.2021.
В судовому засіданні 07.09.2021 оголошено протокольну перерву в підготовчого засіданні на підставі ст. 183 ГПК України на 16.09.2021.
16.09.2021 судом продовжено підготовче засідання у справі № 908/1183/21 в режимі відеоконференції з використання власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення “ЕаsуСоn”.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Акорд", проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.
Судом з'ясовано у представників сторін про наявність заяв чи клопотань.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2021 підтримав клопотання про здійснення заміни неналежного відповідача на належного Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та клопотання про передачу справи на розгляд Господарському суду міста Києва за територіальною підсудністю.
Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач вказував на те, що коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. В позовній заяві ТОВ «Машзавод «Техніка» відповідачем визначено ДП «НАЕК «Енергоатом» як юридичну особу від імені якої діє Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція», в якості третьої особи фактично зазначено туж саму юридичну особу - ДП «НАЕК «Енергоатом», але від імені якої діє Відокремлений підрозділ «Складське господарство». Зазначене суперечить нормам ГПК України, оскільки одна і таж юридична особа не може бути одночасно у справі і стороною, і третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Згідно з ч. 3 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Оскільки, позов ТОВ «Машзавод «Техніка» у справі № 908/1183/21 виник відразу з діяльності двох відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом», які не мають статусу юридичної особи, в якості відповідача необхідно вказувати юридичну особу - ДП «НАЕК «Енергоатом», без зазначення відокремленого підрозділу, який діє від її імені.
Зазначення у справі № 908/1183/21 ДП «НАЕК «Енергоатом» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є неприпустимим.
Частиною 1 ст. 27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ДП «НАЕК «Енергоатом» є вул. Назарівська, б. 3, м. Київ, в зв'язку з чим позов ТОВ «Машзавод «Техніка» у справі № 908/1183/21 необхідно розглядати в Господарському суду міста Києва.
Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2021 заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо заміни неналежного відповідача належним та щодо передачі справи до Господарського суду міста Києва.
Суд відмовив в задоволенні вказаних клопотань, з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Частинами 1, 2 ст. 27 ГПК України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Судом встановлено, що посилання відповідача на третю особу є не актуальним, оскільки ухвалою суду від 04.06.2021 третю особу виключено з числа учасників справи.
Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду.
Стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Слід зазначити, що спірний Договір від 30.11.2015 укладений між позивачем та саме ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС». На виконання зобов'язань за Договором поставки від 30.11.2015 позивач поставив відповідачу товар, який в межах розгляду справи № 910/16857/16 визнано товаром неналежної якості та стягнуто з позивача на користь відповідача 404 305,00 грн. його вартості.
За таких обставин, судом вбачається, що належним відповідачем в межах даної справи є саме - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» та справа підлягає вирішенню саме в Господарському суді Запорізької області.
Відповідачем в засіданні суду 16.09.2021 також заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення апеляційною інстанцією питання щодо прийняття зустрічного позову у даній справі № 908/1183/21.
Позивач заперечив проти задоволення вказаного клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки в матеріалах справи міститься письмова заява позивача про виключення 3-особи з учасників судового процесу.
Частиною 1 ст. 227 ГПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Таким чином, вказаною нормою не передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі, у зв'язку з перебуванням в апеляційній інстанції зустрічного позову та неможливістю розгляду даної справи без висновків апеляційної інстанції щодо питання прийняття зустрічного позову.
За таких обставин, судом відмовлено відповідачу в задоволенні усного клопотання про зупинення провадження у справі.
Згідно п. 2 п. п. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 2 п. 18 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження, призначити справу до розгляду по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною першою статті 116 ГПК України регламентовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Постановою КМ України від 11.08.2021 №855, продовжено до 1 жовтня 2021 року адаптивний карантин та режим надзвичайної ситуації.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частини 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоровґя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов'язком держави.
Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров'я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 року оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid 19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).
Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.
Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров'я суддів і учасників судових засідань.
Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.
З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Разом з цим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).
Враховуючи, що розгляд Господарським судом справи здійснювався в умовах карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, з якого вбачається, що даним пунктом передбачено умову, згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк реалізації учасниками прав автоматично продовжується на строк дії такого карантину, а оскільки карантин введено в Україні до 01.10.2021 через спалах у світі коронавірусу, то з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із проведенням судового засідання у справі, суд вважає за продовжити строк підготовчого провадження відповідно до Конвенції.
Відповідно до частини 3 ст. 197 ГПК України, учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Ризик технічної неможливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з застосуванням даного програмного забезпечення, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Враховуючи клопотання представника позивача за можливості проводити судові засідання по справі з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення “ЕasyСоn”, суд вважає за можливе забезпечити проведення судового засідання 25.10.2021 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів позивача.
Представники сторін належним чином повідомлені про дату та час наступного судового засідання, про що свідчить розписка про повідомлення наступного засідання з підписом представника відповідача (міститься в матеріалах справи).
Керуючись ст.ст. 42, 46, 182, 185, 232, 234 ГПК України, суд
1. Продовжити строк підготовчого провадження у справі № 908/1183/21 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
2. Підготовче провадження закрити.
3. Призначити справу до розгляду по суті 25 жовтня 2021 р. об 11 год. 00 хв.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, корпус 2, кабінет № 116.
Телефон гарячої лінії господарського суду Запорізької області: (061) 764-89-30.
4. Проводити судове засідання у справі з використанням власних технічних засобів представника позивача за допомогою програмного забезпечення “ЕasyСоn”.
5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Сторонам надати суду: оригінали документів в обґрунтування своїх доводів та заперечень для дослідження під час судового розгляду справи по суті в порядку статті 210 ГПК України.
В господарському суді Запорізької області впроваджено роботу підсистеми “Електронний суд” модуля “Автоматизований розподіл” Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, функціонування якої передбачено з ст. 6 ГПК України, що забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Відповідно до змісту ч.ч. 6, 8 ст. 6 ГПК України реєстрація офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов'язковою для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в системі в добровільному порядку. Реєстрація в системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Із відеоінструкцією щодо реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі можна ознайомитися на сайті судової влади України за посиланням: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/pres-centr/news/548658/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова