номер провадження справи 24/107/21
31.08.2021 Справа № 908/1613/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1613/21
за позовом: Комунального підприємства “Водоканал” (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 03327121)
до відповідача: Комунального підприємства “Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області” (вул. Слободчикова, буд. 17, м. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70030, ідентифікаційний код 33622933)
про стягнення 1111491,61 грн.
за участю представників:
від позивача: Разуваєва К.М., довіреність № 22 від 31.12.2020
від відповідача: не прибув
Комунальне підприємство “Водоканал” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 28.05.2021 № 3137/21/9 до Комунального підприємства “Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області” про стягнення заборгованості з лютого 2021 року по квітень 2021 року в сумі 1093960,19 грн., пені в сумі 3551,74 грн., трьох процентів річних в сумі 2919,24 грн. та інфляційних втрат в сумі 10060,44 грн., за договором № 5386/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 03.01.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 07.06.2021 позовну заяву Комунального підприємства “Водоканал” залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1613/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/107/21. Судове засідання для розгляду справи призначено на 19.07.2021.
Ухвалою суду від 13.07.2021 судове засідання у справі № 908/1613/21 перенесено на 02.08.2021.
Ухвалою суду від 02.08.2021відкладений розгляд справи на 16.08.2021, яке перенесено на 31.08.2021.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 31.08.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами 03.01.2012 договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4, на виконання умов якого позивач у період з лютого 2021 року по квітень 2021 року надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 1093960,19 грн. Відповідач не виконав своїх зобов'язань по сплаті наданий послуг, у зв'язку з чим заборгованість перед КП «Водоканал» становить 1093960,19 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3551,74 грн, 3% річних в сумі 2919,24 грн та інфляції - 11060,44 грн. Просить суд, на підставі ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232, 629 ГК України, позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
В засіданні 31.08.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, суд
28.09.2018 між Комунальним підприємством Водоканал (Водоканал) та Комунальним підприємством «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області» (Споживач) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 (з додатковими угодами до нього), за умовами якого (п. 1.1.) Водоканал через мережі централізованого водопостачання та водовідведення забезпечує Споживачу водопостачання на господарсько-питні, побутові і технічні потреби та водовідведення для потреб Споживача та споживачів (населення, бюджетних установ, інших споживачів), які мешкають або розташовані на територіях (населених пунктах), що відносяться до Михайлівської сільської (Михайлівської сільської об'єднаної територіальної громади) та Петро-Михайлівської, Гнаровської сільських рад Вільнянського району Запорізької області.
При цьому умовами вказаного пункту договору передбачено, що сторони керуються, зокрема, Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Запоріжжя, ДСанПін 2.2.4-171.-10 Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною, ДБН України 360-92, ДБН України В.2.5.-64:2012, ДБН України В.2.5.-74:2013, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України.
Умовами п. 2 Договору визначено, що договір діє з 01.01.2012 по 31.12.2012. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового Договору регулюються даним Договором.
Договір було пролонговано, так як жодна зі Сторін не виявила бажання про його розірвання..
Підпунктом 3.2.1. п. 3.2. Договору передбачений обов'язок Споживача, а саме: своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. цього Договору.
Розділом 5 Договору сторони визначили, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Споживач з 28 по 31 число кожного місяця надає Водоканалу Звіт про показники приладів обліку питної і гарячої води та об'єми водопостачання та водовідведення за формою, визначеною у додатку, який підписується споживачем. На підставі даних звіту або акту, зазначеному у п. 3.1.1 даного Договору, Водоканал визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником Водоканалу. Споживач зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів з дати надання Звіту самостійно отримати у Водоканалі, підписати всі примірники Акта-рахунку та перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в Акті-рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача з лютого 2021 року по квітень 2021 року виникла заборгованість перед КП «Водоканал» по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 1 093 960-19 грн., що підтверджується складеними актами та актами-рахунками за вказаний період, а саме: Акт та акт-рахунок № 5386/4 від 28.02.2021 за лютий на суму 353300-81грн.; Акт та акт-рахунок № 5386/4 від 31.03.2021 за березень на суму368746-56грн.; Акт та акт-рахунок № 5386/4 від 30.04.2021 за квітень на суму 371912-83грн.;
Акти-рахунки складені у присутності представника відповідача і підписані ним без зауважень, а отже із розрахунками, викладеними в актах, відповідач згоден в повному обсязі.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача за послуги з водопостачання та водовідведення становить 1093960,19 грн. за період з лютого 2021 по квітень 2021.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч., ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договором передбачено щомісячну сплату наданих послуг, тому до спірних правовідносин застосовуються також приписи статті 903 ЦК України, яка передбачає оплату наданих послуг, в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач довів суду факт невиконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме не здійснення останнім оплати за надані у період з лютого 2021 року по квітень 2021 року послуги з водопостачання та водовідведення, а наявність заборгованості в сумі 1093960,19 грн підтверджується підписаними між сторонами актами-рахунками.
Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді відповідач оплату послуг не здійснив, будь-яких претензій щодо виконання позивачем договору та щодо виставлених позивачем актів і рахунків за спірний період не пред'явив, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1093960,19 грн. обґрунтованою, заснованою на законі та договорі та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3551,74 грн. пені за період з 10.03.2021 по 12.05.2021, 3% річних в сумі 2919,21 за період є 10.03.2021 по 12.05.2021 та інфляції у розмірі 11060,44 грн за березень 2021 року - квітень 2021 року включно.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 6.2. Договору, у випадку прострочення сплати наданих Водоканалом послуг в термін, зазначений в п. 5.1, п. 5.2. даного договору, Споживач зобов'язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100% загальної суми боргу, згідно Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення платежів за спожиті комунальні послуги та утримання придомових територій” від 20.05.1999 № 686-ХIV.
Статтею 26 «Про житлово-комунальні послуги», передбачена відповідальність за неналежне виконання договору. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
У зв'язку з чим, на підставі приписів чинного законодавства України та умов Договору, відповідачу було нараховано пеню за прострочення сплати наданих послуг в сумі 3551,74 грн. за період з 10.03.2021 по 12.05.2021.
Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 3551,74 грн.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Судом перевірено розрахунки позивача 3% річних в сумі 2919,21 за період є 10.03.2021 по 12.05.2021 та інфляції у розмірі 11060,44 грн за березень 2021 року - квітень 2021 року включно з урахуванням приписів законодавства. Вимоги в цій частині визнано обґрунтованими та задовольняються у повному обсязі.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 16672,37 грн.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області” (вул. Слободчикова, буд. 17, м. Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70030, ідентифікаційний код 33622933 на користь Комунального підприємства “Водоканал” (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 03327121) - 1 093 960 (один мільйон дев'яносто три тисячі дев'ятсот шістсот)грн 19 коп. заборгованості за надання послуг за водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, 3551 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн 74 коп., 3% річних в сумі 2919 (дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн 24 коп., 11060 (одинадцять тисяч шістдесят) грн 44 коп. та 16672 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн 37 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 21.09.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян