номер провадження справи 17/69/21
07.09.2021 Справа № 908/979/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. при секретарі судового засіданні Шульгіній А.А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/979/21
за позовною заявою: державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІЦЕНТР-ВМ”, 69012, м. Запоріжжя, вул. Карла Маркса, буд. 113
про стягнення 624 613,23 грн.
У засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
09.04.21 до господарського суду Запорізької області від державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі ДП “СХІДГЗК”) надійшла позовна заява за вих. від 05.04.21 № 18/2162 з вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІЦЕНТР-ВМ” (надалі ТОВ “ЕПІЦЕНТР-ВМ”) 624 613,23 грн. заборгованості за договором від 25.03.19 № 248/13/29Е.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем господарського зобов'язання щодо здійснення своєчасної поставки товару за договором від 25.03.19 № 248/13/29Е, внаслідок чого, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 624 613,23 грн. пені (штрафної санкції) відповідно до умов п. 7.2. договору.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/979/21 між суддями, 09.04.21 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 14.04.21 судом позовну заяву ДП “СХІДГЗК” за вих. від 05.04.21 № 18/2162 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви … та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви разом з: документом, який підтверджує сплату (доплату) 3 948,64 грн. судового збору за звернення до господарського суду Запорізької області з позовною заявою по справі № 908/979/21; доказами, які підтверджують те, що особа (Авраменко Т.М.), яка підписала позовну заяву від 05.04.21 № 18/2162, є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката).
30.04.21 до суду надійшла заява за вих. від 27.04.21 № 18/2780 про усунення недоліків (направлена відповідним поштовим відділенням на адресу суду 27.04.21), до якої додано платіжне доручення від 21.04.21 № 6952 про сплату судового збору у розмірі 3 948,64 грн. та уточнена позовна заява за вих. від 27.04.21 № 18/2773, яка підписана уповноваженим представником “СХІДГЗК” - адвокатом Гавеля Д.В. Також, позивачем надано докази направлення уточненої позовної заяви за вих. від 27.04.21 № 18/2773 на юридичну адресу відповідача.
Ухвалою від 11.05.21 судом прийнято позовну заяву (з урахуванням уточненої позовної заяви за вих. від 27.04.21 № 18/2773) до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/979/21 у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.06.21.
27.05.21 до суду надійшов відзив за вих. від 21.05.21 № 21-05/21 на позов, в якому представник відповідача просить суд застосувати положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України і зменшити розмір штрафних санкцій на 99 %, визначивши суму штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1 % від заявленої суми, що становить 6246,13 грн.
01.06.21 на електрону адресу суду надійшло клопотання за вих. від 01.06.21 № 18/4076, в якому представник позивача просить суд провести розгляд справи № 908/979/21 без участі представника позивача. Позовні вимоги представник позивача підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
У засіданні 02.06.21 судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 21.05.21 № 21-05/21 на позов.
Ухвалою від 02.06.21 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 09.08.21 включно, підготовче засідання відкладено на 13.07.21 о 11 год. 00 хв.
12.07.21 до суду надійшла заява за вих. від 09.07.21 № 07/21, в якій представник відповідача надає на вимогу суду копії листування між позивачем та відповідачем.
Ухвалою суду від 13.07.21 закрито підготовче провадження у справі № 908/979/21 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.08.21.
09.08.21 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача за вих. від 09.08.21 (з ЕЦП), в якому заявник просить суд проводити засідання суду 10.08.21 без участі представника позивача.
В судовому засіданні 10.08.21 представник відповідача надав пояснення по суті спору та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99 %, визначивши суму штрафних санкцій, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1 % від заявленої суми, що становить 6 246,13 грн.
У судовому засіданні 10.08.21 судом оголошено перерву на 07.09.21 об 11 год. 30 хв., про що представника відповідача повідомлено під розписку. Копію ухвали суду від 10.08.21 по справі № 908/979/21 судом надіслано на юридичну адресу учасників справи.
У судове засідання 07.09.21 учасники справи не з'явились, про причину своєї неявки суд не повідомили.
Положеннями пунктів 1 та 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України закріплено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 2 ст. 195 ГПК України визначено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Враховуючи, що розгляд даної справи по суті розпочато 10.08.21, а також те, що сторін належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, яке призначено на 07.09.21, суд дійшов висновку, що їх неявка перешкоджає розгляду справи по суті.
Розгляд справи № 908/979/21 завершено ухваленням рішення без його проголошення.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25.03.19 між державним підприємством “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (ДП “СХІДГЗК”/Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Епіцентр-ВМ” (ТОВ “Епіцентр-ВМ”/Постачальник) укладено договір про закупівлю товарів № 248/13/29Е (далі - договір) із Специфікацією № 1, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Товари, зазначений в п. 1.2. Договору, а Покупець прийняти і оплатити такі Товари.
Додатковою угодою № 1 від 13.12.19 сторонами внесено, зокрема, зміни до пунктів 1.2., 3.1., договору, а саме викладено:
- пункт 1.2. договору у наступній редакції: «Постачальник зобов'язується поставити Сплави, код 1462 (Листи, круги) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 2, яка є невід'ємною частиною Договору»;
- пункт 3.1. договору у наступній редакції: «Сума (ціна) Договору, відповідно до Специфікації № 2, становить 4 870 582,20 грн. (чотири мільйони вісімсот сімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят дві грн. 20 коп.), у тому числі податок на додану вартість 20 % - 811 763,70 грн.».
За змістом п. 2. Додаткової угоди № 1 від 13.12.19 до договору, сторони домовились: відповідно до пункту 1 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» зменшити обсяги закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків Покупця; що, поставка Товару буде здійснюватись відповідно до Специфікації № 2, яка є невід'ємною частиною додаткової угоди та договору; Специфікацію № 1 до договору вважати такою, що втратила чинність.
Вартість поставки, відповідно до Специфікації № 2 становить 4 870 582,20 грн. (чотири мільйони вісімсот сімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят дві грн. 20 коп.), у т.ч. податок на додану вартість 20 % - 811 763,70 грн., а саме:
№ з/пНайменування продукції, яка буде постачатисяОдиниця виміруКількістьЦіна за одинцю з ПДВ, грн.Сума з ПДВ, грн.
1Лист 1,5х1000 (1250)х2000(2500)мм Витяжка-Г Сталь 08кп ГОСТ19903-74 (ГОСТ19904-90), ГОСТ16523-97кг13000032,104 173 000,00
2Лист 2,0х1000х2000 мм Сталь 08кп ГОСТ19903-74 (ГОСТ19904-90), ГОСТ16523-97кг710732,40230 266,80
3Лист 2,0 мм Сталь (08)12Х18Н10Т ГОСТ19903-74 (19904-90), ГОСТ7350-77кг624189,00117 936,00
4Круги 10мм Сталь 35 ДСТУ 4738:2007 або ГОСТ 2590-2006кг20031,806 360,00
5Круг 20-220 Сталь 12ХН3А ГОСТ 2590-2006кг685846,20316839,60
6Круг 50-200 Сталь 12Х2Н4А ГОСТ 2590-2006кг54847,7733526 179,80
Всього по договору 4 870 582,20
у т.ч. ПДВ 20% 811 763,70
Згідно з п. 4.2. договору, Покупець здійснює оплату отриманої партії Товарів по факту їх поставки протягом 60-ти календарних днів.
Пунктом 5.1. договору визначено, що поставка Товарів здійснюється партіями. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках. Термін поставки кожної партії Товарів протягом 10-ти робочих днів після отримання заявки. Заявка може направлятися Постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) за наступним направленням оригіналів документів.
Відповідно до п. 5.2. договору, поставка Товарів здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP, на склад Покупця (…).
Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатись дата фактичної поставки товару на склад покупця (п. 5.4. договору).
Пунктами 6.3.1. - 6.3.2. договору визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку Товарів, якість якого відповідає умовам, встановленим цим договором.
Пунктом 11.1. договору (у редакції додаткової угоди від 27.12.19 № 2) встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.03.20, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Вбачається, що згідно з умов п. 5.1. договору від 25.03.19 № 248/13/29Е позивачем на адресу відповідача 22.01.20 надіслано лист за вих. від 21.01.20 № 13-13/202 з проханням поставити на адресу ДП “СХІДГЗК” наступний товар:
1) Лист 1,5х1000х2000мм Витяжка-Г Сталь 08кп ГОСТ19903-74 (ГОСТ19904-90), ГОСТ16523-97 кількістю 15 000 кг;
2) Лист 2,0х1000х2000 мм Сталь 08кп ГОСТ19903-74 (ГОСТ19904-90), ГОСТ16523-97 кількістю 500 кг;
3) Лист 2,0 мм Сталь (08)12Х18Н10Т ГОСТ19903-74 (19904-90), ГОСТ7350-77 кількістю 500 кг;
4) Круг 80 мм Сталь 12ХНЗА кількістю 300 кг;
5) Круг 100 мм Сталь 12ХНЗА кількістю 1030 кг;
6) Круг 120 мм Сталь 12ХНЗА кількістю 520 кг;
7) Круг 220 мм Сталь 12ХНЗА кількістю 220 кг;
06.02.20 ДП “СХІДГЗК” на адресу відповідача надіслано лист за вих. від 05.02.20 № 13-13/422 з проханням внести коригування по поз. 1 заявки за вих. від 21.01.20 № 13-13/202 та читати її наступним чином: 1) Лист 1,5х1000(1250)х2000(2500)мм Витяжка-Г Сталь 08кп ГОСТ19903-74 (ГОСТ19904-90), ГОСТ16523-97 кількістю 7 500 кг.
Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні у матеріалах цієї справи, відповідачем лист позивача за вих. від 21.01.20 № 13-13/202 отримано 06.02.20, а лист позивача за вих. від 05.02.20 № 13-13/422 отримано 12.02.20.
11.03.21 відповідач на виконання умов договору від 25.03.19 № 248/13/29Е поставив ДП “СХІДГЗК” Лист 1,5х1000(1250)х2000(2500)мм Витяжка-Г Сталь 08кп ГОСТ19903-74, ГОСТ16523-97 кількістю 1200 кг на загальну суму 38 520,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 11.03.21 № 9 на суму 38 520,00 грн. з ПДВ.
У подальшому, позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 02.04.20 № 18/2853 про сплату штрафних санкції за несвоєчасну поставку товару по договору від 25.03.19 № 248/13/29Е.
Відповідач, у відповіді від 08.04.20 № 04/20-2 на претензію позивача від 02.04.20 № 18/2853 (вручено ДП “СХІДГЗК” 17.04.20 за вх. № 2493) не заперечуючи проти факту неналежного виконання договірних зобов'язань за заявками від 21.01.20 №13-13/202 та від 05.02.20 № 13-13/422 просив звернути увагу ДП “СХІДГЗК” на наступні обставини:
«Так, відповідно до досягнутих між сторонами домовленостей та згідно до умов договору №248/13/29Е про закупівлю товарів від 25.03.2019 р. ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» зобов'язалося поставити продукцію, а ДП «СХІДНИЙ ГЗК» зобов'язалось прийняти та оплатити її в повному обсязі.
Зазначимо, що ДП «СХІДНИЙ ГЗК» неодноразово порушувало й продовжує порушувати умови вищезгаданого договору та ряду інших договорів, укладених між нашими підприємствами, що виражається в систематичному простроченні оплати за поставлену продукцію.
Закономірно, що відсутність необхідних оборотних коштів на нашому підприємстві створює труднощі фінансового характеру (неможливість закупівлі продукції, затримка оплати заробітних плат, податків та зборів), а також, безпосередньо впливає на оперативність виконання ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» своїх зобов'язань перед контрагентами в т.ч. перед ДП «СХІДНИЙ ГЗК».
Покупець, припускаючись систематичних порушень договору щодо прострочення здійснення оплати за товар, обумовив побоювання у нас як постачальника щодо подальшої доцільності постачання продукції за заявками від 21.01.2020 р. №1313/202, та 05.02.2020 р. №13-13/422, виконання яких потребувало здійснення затрат на закупівлю товару та її доставку за місцезнаходженням покупця при нерозумінні подальшої поведінки покупця. З цих причин ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» було тимчасово притримано поставку товару.
Звертаємо Вашу увагу, що станом на дату написання цієї відповіді борг ДП «СХІДНИЙ ГЗК» перед ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» за договором №248/13/29Е про закупівлю товарів від 25.03.2019 р. складає 1 069 018,96 грн.
Крім того, заборгованість з оплати продукції по іншим договорам, укладених між нашими підприємствами, виглядає наступним чином:
1) Договір №491/13/152Е від 20.06.2018 р. - 27 000,00 грн.
2) Договір №888/13/272Е від 26.11.2018 р. - 171 000,00 грн.
3) Договір №279/13/38Е від 02.04.2019 р. - 1 763 272,32 грн.
4) Договір №704/13/207Е від 05.08.2019 р.- 179 130,00 грн.
З огляду на вищевказане, для нас є абсолютно незрозумілою позиція підприємства-покупця з приводу оперативного застосування штрафних санкцій.
Вам достеменно відомо, що раніше зі сторони ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» не здійснювалось жодних примусових заходів щодо стягнення суми боргу з ДП «СХІДНИЙ ГЗК».
Тому просимо Вас, враховуючи багаторічну історію співпраці й взаємовигідного співробітництва між нашими підприємствами, відкликати претензію №18/2853 від 02.04.2020 року, а також, в найближчий час погасити наявну заборгованість перед нашим підприємством.
У разі якщо ДП «СХІДНИЙ ГЗК» звернеться в суд за стягненням штрафних санкцій за договором №248/13/29Е від 25.03.2019 р., ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ», зі своєї сторони, аналогічно змушене буде відстоювати свої законні права та інтереси, що буде полягати у стягненні як основної суми заборгованості, так, й суми штрафних санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань, незаконне користування чужими грошовими коштами, з урахуванням суми інфляційних втрат, що призведе до зайвих матеріальних витрат.
Розраховуємо на подальшу плідну співпрацю і мудрість у прийнятті рішень.».
Посилаючись на порушення ТОВ “ЕПІЦЕНТР-ВМ” умов договору про закупівлю товарів від 25.03.19 № 248/13/29Е в частині здійснення повної та своєчасної поставку товару, ДП “СХІДГЗК” звернулось до суду за захистом свої порушених прав та інтересів з вимогою до відповідача про стягнення 624 613,23 грн. пені (штрафної санкції) на підставі п. 7.2 договору, в межах строку позовної давності.
Розглядаючи спір по цій справі по суті спору суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Вимогами ч. 1 ст. 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Пунктом 5.1. договору визначено термін поставки кожної партії Товарів протягом 10-ти робочих днів після отримання заявки.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, та відповідачем не заперечувалось, отримання останнім 06.02.20 листа ДП “СХІДГЗК” від 21.01.20 № 13-13/202 на поставку товару за договором від 25.03.19 № 248/13/29Е, та 12.02.21 листа ДП «СХІДНИЙ ГЗК» від 05.02.20 № 13-13/422 щодо коригування до поз. 1 заявки вих. № 13-13/202 від 21.01.20.
Із змісту листів ДП “СХІДГЗК” від 21.01.20 № 13-13/202 та від 05.02.20 № 13-13/422, а також із Специфікації № 2 до договору від 25.03.19 № 248/13/29Е вбачається, що покупцем фактично заявлено до поставки ТОВ “Епіцентр-ВМ” одну партію товару на загальну суму 447 084,00 грн. з ПДВ, а саме:
1) Лист 1,5х1000(1250)х2000(2500)мм Витяжка-Г Сталь 08кп ГОСТ19903-74 (ГОСТ19904-90), ГОСТ16523-97 кількістю 7 500 кг, за ціною 32,10 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 240 750,00 грн.;
2) Лист 2,0х1000х2000 мм Сталь 08кп ГОСТ19903-74 (ГОСТ19904-90), ГОСТ16523-97 кількістю 500 кг, за ціною 32,40 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 16 200,00 грн.;
3) Лист 2,0 мм Сталь (08)12Х18Н10Т ГОСТ19903-74 (19904-90), ГОСТ7350-77 кількістю 500 кг, за ціною 189,00 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 94 500,00 грн.;
4) Круг 80 мм Сталь 12ХНЗА кількістю 300 кг, за ціною 46,20 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 13 860,00 грн.;
5) Круг 100 мм Сталь 12ХНЗА кількістю 1030 кг, за ціною 46,20 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 47 586,00,00 грн.;
6) Круг 120 мм Сталь 12ХНЗА кількістю 520 кг, за ціною 46,20 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 24 024,00 грн.;
7) Круг 220 мм Сталь 12ХНЗА кількістю 220 кг, за ціною 46,20 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 10 164,00 грн.
При цьому, судом враховано, що лист позивача від 05.02.20 № 13-13/422 не є окремою заявкою на поставку товару, а є коригуванням до листа-заявки від 21.01.20 № 13-13/202 про що зазначено у тексті листа ДП “СХІДГЗК” від 05.02.20 № 13-13/422.
За таких обставин, враховуючи положення п. 5.1. договору, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок по 20.02.20 включно здійснити поставку товару за договором від 25.03.19 № 248/13/29Е обумовленого у заявці від 21.01.20 №13-13/202, з урахуванням коригувань зазначених у листі від 05.02.20 № 13-13/422, на загальну суму 447 084,00 грн. з ПДВ.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як свідчить наявні у матеріалах цієї справи докази, і вказане не заперечувалось відповідачем, ТОВ “ЕПІЦЕНТР-ВМ” належним чином обов'язок щодо поставки позивачу товару на загальну суму 447 084,00 грн. з ПДВ у строк по 20.02.20 не виконав, здійснив поставку товару частково на суму 38 520,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 11.03.20 № 9 на суму 38 520,00 грн. з ПДВ.
Станом на час вирішення спору по суті справи у суді ТОВ “ЕПІЦЕНТР-ВМ” зобов'язання щодо поставки товару на загальну суму 408 564,00 грн. за заявкою позивача від 21.01.20 №13-13/202, з урахуванням коригувань зазначених у листі від 05.02.20 № 13-13/422 не виконав, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
Отже, відповідачем допущено затримку у поставці позивачу товару за заявкою від 21.01.20 №13-13/202, з урахуванням коригувань зазначених у листі від 05.02.20 № 13-13/422, у строки передбачені договором від 25.03.19 № 248/13/29Е, що свідчить про порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань.
З підстав прострочення відповідачем поставки товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача 624 613,23 грн. пені.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 і ч. 2 ст. 217 ГК України).
Штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами ч. 1 ст. 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень ч. 1 ст. 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
Частиною 2 цієї статті визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст. 627 ЦК України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені ч. 1 ст. 546 ЦК України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
Частиною 1 ст. 216 ГК України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Судом враховано, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку, слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.
У п. 7.2. договору передбачено, що у разі затримки поставки товару у строки, передбачені цим договором, Покупець має право на стягнення з Постачальника штрафу у розмірі 20% від суми непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару та пені у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення.
Отже, позивач, відповідно до умов договору і положень чинного законодавства, має право на застосування такої штрафної санкції, як пеня, до відповідача у зв'язку з порушенням останнім строку виконання господарського зобов'язання (поставки товару).
З розрахунку суми пені, який викладено в уточненні позовній заяві вбачається, що позивачем нараховано 594 535,14 грн. пені за загальний період з 21.02.20 по 21.08.20 за заявкою від 21.01.20 №13-13/202 на суму 687 834,00 грн. та 219 082,50 грн. пені за загальний період з 27.02.20 по 27.08.20 за заявкою від 05.02.20 № 13-13/422 на суму 240 750,00 грн.
При цьому, позивач у позові від 05.04.21 № 18/2162 та в уточненій позовній заяві від 27.04.21 № 18/2773 посилаючись на приписи ч. 6 ст. 232 ГК України (яким визначено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане) та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України (визначено строк позовної давності в 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу/пені)) вказує, що розмір штрафних санкцій, в межах строку позовної давності складає 624 613,23 грн., у зв'язку із чим, у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача 624 613,23 грн. пені.
Отже, ураховуючи викладене вбачається, що позивачем фактично заявлено до стягнення з відповідача 624 613,23 грн. пені (штрафної санкції) за загальний період з 06.04.20 по 27.08.20, з якої:
- 451 273,23 грн. пені (розмір пені 0,5%) нарахованої за період з 06.04.20 по 21.08.20 на суму 649 314,00 грн. за порушення строку поставки товару за заявкою від 21.01.20 № 13-13/202;
- 173 340,00 грн. пені (розмір пені 0,5%) нарахованої за період з 06.04.20 по 27.08.20 на суму 240750,00 грн. за порушення строку поставки товару за заявкою від 05.02.20 № 13-13/422.
Як встановлено судом, і про вказане зазначено вище у тексті цього рішення, лист ДП “СХІДГЗК” від 05.02.20 № 13-13/422 не є окремою заявкою на поставку товару, а є коригування до листа-заявки від 21.01.20 № 13-13/202 (по позиції № 1 заявки).
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені за прострочення поставки товару згідно листа ДП “СХІДГЗК” від 05.02.20 № 13-13/422.
Крім того, судом встановлено, і про вказане зазначено вище у тексті цього рішення, що у відповідача виник обов'язок по 20.02.20 включно здійснити поставку товару за договором від 25.03.19 № 248/13/29Е обумовленого у заявці від 21.01.20 №13-13/202, з урахуванням коригувань зазначених у листі від 05.02.20 № 13-13/422, на загальну суму 447 084,00 грн. з ПДВ.
Таким чином, ураховуючи здійснену відповідачем позивачу 11.03.20 поставку товару на суму 38 520,00 грн. з ПДВ (згідно видаткової накладної від 11.03.20 № 9) вартість непоставленого товару у період з 06.04.20 по 21.08.20 (138 днів) за листом-заявкою ДП “СХІДГЗК” від 21.01.20 №13-13/202, з урахуванням коригувань зазначених у листі від 05.02.20 № 13-13/422, складала 408 564,00 грн. з ПДВ.
З підстав викладених вище суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування відповідачу штрафної санкції у вигляді пені за листом-заявкою ДП “СХІДГЗК” від 21.01.20 №13-13/202 (з урахуванням коригувань зазначених у листі від 05.02.20 № 13-13/422) за період заявлений позивачем: з 06.04.20 по 21.08.20 (138 днів) на суму 408 564,00 грн., а не на суму 649 314 грн.
Згідно із розрахунком суду, пеня у розмірі 0,5 % за період з 06.04.20 по 21.08.20 (138 днів) за прострочення поставки товару у сумі 408 564,00 грн. складає суму 281 909,16 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 281 909,16 грн. пені за період з 06.04.20 по 21.08.20 за прострочення поставки товару за листом-заявкою ДП “СХІДГЗК” від 21.01.20 №13-13/202 (з урахуванням коригувань зазначених у листі від 05.02.20 № 13-13/422).
В іншій частині заявлена вимога судом визнається не обґрунтованою та не правомірною.
У відзиві від 21.05.21 вх. № 21-05/21 на позов відповідач просить суд застосувати положення ст. 233 ГКУ та ч. 3 ст. 551 ЦКУ, а також враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, зменшити розмір штрафних санкції за позовом ДП “СХІДГЗК” до ТОВ “Епіцентр-ВМ” на 99 %, визначивши суму штрафних санкцій, що підлягає стягненню з ТОВ “Епіцентр-ВМ” у розмірі 1% від заявленої суми, що у грошовому вираженні становить 6 246,13 грн.
В обґрунтування підстав для зменшення штрафної санкції відповідач вказує, що саме внаслідок пасивної та безвідповідальної поведінки ДП “СХІДГЗК” ТОВ “Епіцентр-ВМ” з початку 2020 року (та по теперішній час) опинилось у фінансовому становищі, яке не могло сприяти належному виконанню відповідачем взятих на себе зобов'язань за цим та іншими договорами. ДП “СХІДГЗК” тривалий період систематично зловживає у взаємовідносинах з відповідачем допускаючи прострочення з оплати раніше поставленої ТОВ “Епіцентр-ВМ” продукції у 2018-2020 рр. Як зазначає відповідач, станом на день написання відзиву від 21.05.21 вх. № 21-05/21, загальний борг ДП “СХІДГЗК” перед ТОВ “Епіцентр-ВМ” складає 2 289 421,28 грн., що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/6995/20. Наразі ТОВ “Епіцентр-ВМ” здійснюються заходи щодо примусового стягнення суми заборгованості шляхом звернення до господарського суду, а також, звернення до виконання відповідного рішення суду. У зв'язку із чим, відповідач вважає абсолютно зрозумілим те, що за відсутності необхідних й достатніх коштів ТОВ “Епіцентр-ВМ” було фактично позбавлене можливості робити подальшу закупівлю продукції у своїх контрагентів-постачальників й належним чином здійснювати поставки позивачу. Також відповідач зауважує, що саме завдяки наполегливим проханням позивача щодо поставки продукції та запевненням керівництва ДП “СХІДГЗК” найближчим часом погасити всю заборгованість у найкоротші строки перед ТОВ “Епіцентр-ВМ”, останній погодився прийняти до виконання відповідні заявки. Належне виконання своїх грошових зобов'язань позивачем дозволило би відповідачу здійснити поставку за цим та іншими договорами належним чином. Однак, свої фінансові зобов'язання ДП “СХІДГЗК” так й не виконало. Крім того, ТОВ “Епіцентр-ВМ” зазначає про не співмірність передбаченої договором відповідальності за порушення зобов'язання із сумою поставки товару, а також вказує, що штрафні санкції за порушення покупцем його зобов'язань за договором істотно менші, ніж ті, що передбачені за порушення зобов'язань за договором постачальником. Так, п. 7.2. договору передбачає штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно поставленого товару, тоді як п. 7.4. договору відсилає до ст. 231 Господарського кодексу України. Розмір відповідальності постачальника, передбачений п. 7.2. договору (20 % штраф і пеня у розмірі 0,5 %), значно перевищує розмір відповідальності, передбачений ст. 231 Господарського кодексу України, яка встановляє розмір відповідальності (0,1 % пені та 7 % штраф) однак виключно за порушення не грошових зобов'язань. Тобто, фактично відсутня відповідальність позивача за порушення ним грошових зобов'язань. Вказане, на думку відповідача, порушує принцип добросовісності і справедливості. Також відповідач вказує на свою добросовісність посилаючись на те, що він не ухилявся від виконання своїх зобов'язань за договором та частково виконав їх, наскільки дозволяли його фінансові можливості. Поряд з цим, відповідач зазначає, що неналежне виконання договору не завдало позивачу будь-яких збитків. Крім того, відповідач вважає, що пеня та штраф є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи неприпустимо. При зменшенні розміру пені та штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.
Розглянувши клопотання ТОВ “Епіцентр-ВМ” про зменшення розміру штрафних санкцій (викладене у відзиві від 21.05.21 вх. № 21-05/21 на позов) та матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч. 1). Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2).
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
За приписами ст. ст. 13 та 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує у відповідності до ст. 86 ГПК України та ураховуючи принцип змагальності, за яким суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи щодо наявності або відсутності підстав для такого зменшення.
Згідно із ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.
Судом враховано поведінку кожної із сторін під час виконання умов договору про закупівлю товарів від 25.03.19 № 248/13/29Е.
Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.21 по справі № 904/6995/20 (яке набрало законної сили докази чому судом долучено до справи) встановлено порушення ДП “СХІДГЗК” грошових зобов'язань перед ТОВ “Епіцентр-ВМ” за 5 договорами в частині здійснення розрахунків за товар поставлений ТОВ “Епіцентр-ВМ” в період з 16.11.18 по 11.03.20, у т.ч. за договором № 248/13/29Е від 25.03.19 (щодо оплати видаткових накладних № 64 від 02.07.19 на суму 647 457 грн., № 94 від 09.10.19 на суму 341 506,50 грн. та № 9 від 11.03.20 на суму 38 520 грн.). У зв'язку із чим, господарським судом Дніпропетровської області позовні вимоги ТОВ “Епіцентр-ВМ” до ДП “СХІДГЗК” про стягнення заборгованості за поставлений товар на підставі договорів на закупівлю товарів, у т.ч. за договором № 248/13/29Е від 25.03.19, у загальному розмірі 2 289 421,28 грн. задоволено у повному обсязі та присуджено стягнути з ДП “СХІДГЗК” на користь ТОВ “Епіцентр-ВМ” 2 289 421,28 грн. основного боргу та 34 341,32 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наведене вище свідчить про довготривале порушення позивачем своїх грошових зобов'язань перед відповідачем, у т.ч. за договором від 25.03.19 № 248/13/29Е.
При цьому, судом прийнято до уваги, що у відповіді від 08.04.20 № 04/20-2 на претензію ДП “СХІДГЗК” від 02.04.20 № 18/2853, ТОВ “Епіцентр-ВМ”, зокрема, зазначено що систематичне прострочення ДП “СХІДГЗК” оплат за поставлену продукцію закономірно створює відсутність необхідних оборотних коштів на підприємстві відповідача та труднощі фінансового характеру (неможливість закупівлі продукції, затримка оплати заробітних плат, податків та зборів), а також, безпосередньо впливає на оперативність виконання ТОВ «ЕПІЦЕНТР-ВМ» своїх зобов'язань перед контрагентами, в т.ч. перед ДП “СХІДГЗК”.
Також, відповідач у свої відповіді вказав, що причиною тимчасового притримання поставку товару є систематичне порушень договору щодо прострочення здійснення оплати за товар ДП “СХІДГЗК”, яке викликало побоювання у постачальника щодо подальшої доцільності постачання продукції за заявками від 21.01.20 №1313/202 та 05.02.20 №13-13/422, виконання яких потребує здійснення затрат на закупівлю товару та її доставку за місцезнаходженням покупця при нерозумінні подальшої поведінки покупця.
Наведене вище свідчить, що порушенню відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення поставки товару за листом-заявкою ДП “СХІДГЗК” від 21.01.20 №1313/202 (в редакції листа позивача від 05.02.20 №13-13/422) сприяла саме неналежна поведінка ДП “СХІДГЗК”, як покупця товару щодо здійснення розрахунків з постачальником за товар поставлений за договором від 25.03.19 № 248/13/29Е.
Поряд з викладеним, судом враховано доводи відповідача викладені у відзиві щодо того, що умови договору від 25.03.19 № 248/13/29Е, якими передбачено відповідальність сторін за порушення своїх зобов'язань є несправедливими.
Так, п. 7.2. договору передбачає право Покупця на стягнення з Постачальника штрафу у розмірі 20% від суми непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару та пені у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого (несвоєчасно поставленого) товару за кожен день прострочення.
Разом з тим, п. 7.4. договору, який мав би захистити відповідача, як постачальника від неналежного виконання позивачем (покупцем) своїх грошових зобов'язань по здійсненню своєчасної оплати за поставлений товар, визначає сплату штрафних санкцій у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України.
Судом прийнято до уваги, що ст. 231 ГК України не визначає розмір штрафних санкції за порушення грошового зобов'язання, а положення передбачені абз. 3 ч. 2 ст. ст. 231 ГК України застосовується за допущене прострочення виконання лише не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача у справі № 908/979/21 про те, що умови договору не відповідають принципу справедливості, а поведінка позивача добросовісності.
Поряд з цим, судом враховано, що позивач відповіді на відзив не надав, проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з підстав зазначених відповідачем у відзиві не заперечив, доказів понесення позивачем збитків чи настання для нього інших негативних наслідків у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання щодо поставки товару за листом-заявкою ДП “СХІДГЗК” від 21.01.20 №13-13/202 (в редакції листа від 05.02.20 № 13-13/422) до суду не надав.
З огляду на викладене, приймаючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 25.03.19 № 248/13/29Е, враховуючи те, що сплата штрафної санкції не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для постачальника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для покупця, суд дійшов висновку, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, буде зменшення штрафної санкцій у розміру 281 909,16 грн. пені на 50%, що становить: 140 954,58 грн.
З підстав викладених вище, судом клопотання відповідача про зменшення суми пені задоволено частково.
У зв'язку із чим, до стягнення з ТОВ “Епіцентр-ВМ” на користь позивача підлягає 140 954,58 грн. пені.
Враховуючи те, що спір виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню (тобто суми 281 909,16 грн.), якби зазначений розмір судом не було зменшено.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4228,64 грн. судом покладаються на відповідача, а в іншій частині на позивача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 202, 210, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕПІЦЕНТР-ВМ” (69012, м. Запоріжжя, вул. Карла Маркса, буд. 113, код ЄДРПОУ 33471243) на користь державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) - 140 954 (сто сорок тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 58 коп. пені (штрафної санкції) грн. та 4 228 (дві тисячі сто дві) грн. 64 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ “ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” ГПК України.
Повне рішення складено 20.09.21.
Суддя В.Л. Корсун