номер провадження справи 5/97/21
13.09.2021 Справа № 908/2025/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Комунального підприємства “Водоканал” Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 100; код ЄДРПОУ 03327090)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 48, кв. 158; код ЄДРПОУ 24911410)
про стягнення 17 680,08 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Бабков Д.Ю., довіреність № 3/78 від 09.08.2021;
13.07.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Водоканал” Мелітопольської міської ради Запорізької області № 1988 від 02.07.2021 (вх. № 2167/08-07/21 від 13.07.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок” про стягнення 17 680,08 грн.
13.07.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 14.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2025/21 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/97/21, перше судове засідання з розгляду справи по суті у спрощеному позовному провадженні призначено на 11.08.2021 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
11.08.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 10.08.2021 (вх. № 16559/08-08/21 від 11.08.2021), в якому відповідач зазначає, що протягом року ТОВ «Світанок» було сплачено за скидання стічних вод щомісячно, у тому числі і за ті стоки, які скидались понаднормово у кожному місяці. Тобто, позивач не врахував при складанні розрахунку суму у розмірі 3 536,01 грн., яку відповідач вже сплатив протягом 2020 року.
У судовому засіданні 11.08.2021 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 13.09.2021 об 11 год. 00 хв., про що присутні представники позивача та відповідача повідомлені про дату, час та місце розгляду справи під розписку. Запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
31.08.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив № 2607 від 28.08.2021 (вх. № 17853/08-08/21 від 31.08.2021), згідно якої позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
09.09.2021 від відповідача на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшли письмові пояснення № б/н від 09.09.2021 (вх. № 18620/08-08/21 від 09.09.2021), в яких ТОВ «Світанок» зазначає що стягненню підлягає сума у розмірі 14 144,07 грн., оскільки відповідачем вже сплачено 3 536,01 грн.
10.09.2021 від позивача на електрону адресу суду без електронного цифрового підпису та 13.09.2021 безпосередньо на поштову адресу суду надійшло клопотання № 2711 від 09.09.2021 (вх. № 18745/08-08/21 від 13.09.2021) про відкладення розгляду справи у зв'язку зі знаходженням повноважного представника позивача у відпустці.
Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 13.09.2021 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Акорд”.
Суд продовжив розгляд справи № 908/2025/21 по суті. Оголосив про надходження від позивача клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача заперечив проти відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи та клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1). Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4).
Шістдесятий день з дня відкриття провадження у цій справі припадає на 13.09.2021.
На підставі викладеного та враховуючи закінчення строків розгляду справи, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 09.07.2019 між Комунальним підприємством «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок» (відповідач) укладено договір № 2002 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення власникам (користувачам) нежитлових приміщень (будівель). Відповідно до умов договору, встановлений обсяг стічних вод для відповідача складає 250м3/міс х 12 місяців = 3000м3/рік (п. 2.1 договору та додаток №1 до договору), водночас за 2020 рік було скинуто 3181м3/рік, отже, понаднормативний скид стічних вод за минулий рік склав 181м3/рік. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за понаднормативний скид вод до системи централізованого водовідведення у розмірі 17 680,08 грн. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача частково заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву посилаючись на те, що при складанні розрахунку позивачем не враховано суму у розмірі 3 536,01 грн., яку відповідач сплатив протягом року за скидання стічних вод щомісячно, у тому числі і за ті стоки, яки скидались понаднормово у кожному місяці. Відповідач позовні вимоги визнав частково у розмірі 14 144,07 грн. Просить в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 536,01 грн. відмовити.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
В судовому засіданні 13.09.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представника відповідача, суд
Комунальне підприємство «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до п. 3.1 Статуту, Комунальне підприємство «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області створено з метою надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2019 між Комунальним підприємством «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області, (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світанок» (далі - відповідач) укладено договір № 2002 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення власникам (користувачам) нежитлових приміщень (будівель) (далі - договір).
Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір укладений з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань, взятих за цим договором.
У п. 9.2 договору вказано, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не було письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Отже, станом на час розгляду цієї справи договір № 2002 від 09.07.2019 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення власникам (користувачам) нежитлових приміщень (будівель) є діючим.
Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Згідно з п. 1.2 договору, перелік об'єктів відповідача з визначенням способу підключення до мереж водопостачання та водовідведення, а також розрахунок нормативного водоспоживання та водовідведення по кожному об'єкту, наведені в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною.
Пунктом 2.1 договору та додатком № 1 до договору передбачено, що постачання води та приймання стічних вод здійснюється в межах встановлених відповідачу лімітів (договірних обсягів). Споживання у обсязі встановлених споживачу ліміту (договірних обсягів) - 250,0м.3 на місяць та встановлено всього за 2020 рік 3 000 м.3 водовідведення стічних вод. Відповідач зобов'язаний контролювати обсяги фактичного водоспоживання і водовідведення та не допускати перевищення лімітів.
Згідно п. 2.2 договору, визначення обсягів водопостачання здійснюється приладами обліку або за нормативним розрахунком, наведеним в додатку № 1 до договору.
Пункт 2.3. договору встановлює, що показання засобів обліку щомісяця знімаються відповідачем та надаються позивачу з 25 до 30 числа будь-яким способом.
Відповідно до п. 3.1 договору, позивач надає послуги згідно з діючих тарифів.
Згідно п. 3.2 договору, у разі зміни тарифів, що діють на момент складання договору, оплата відповідачем, наданих йому послуг, здійснюється за новими тарифами без зміни умов договору.
У п. 5.4.10 договору вказано, що позивач має право контролювати якість стічних вод шляхом обстеження на місці, перевіряти надані відповідачем дані про кількість стічних вод, відображати це в актах перевірок, результатах аналізів.
Пунктом 5.1 договору визначено, що позивач та відповідач зобов'язані виконувати умови цього договору, вимоги Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», «Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення».
Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.12.2017 № 316, визначено, що споживачі повинні здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником, надавати виробнику інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення (розділ 2 ч. 2 п. 2).
Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 01.12.2017 № 316, визначається розмір плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та передбачено, що цей Порядок встановлює єдиний на території України порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (розділ 1 ч. 1).
Додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників, оплачуються споживачами у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення (розділ 2 ч. 1 абз. 3 Порядку).
Згідно з рахунками-актами з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення показники об'ємів отриманих послуг з водопостачання та водовідведення з січня 2020 року по грудень 2020 року включно, які подавались відповідачем, ТОВ «Світанок», перевищило встановлений п. 2.1 договору та додатком № 1 до договору ліміт водовідведення за вказаний період, а саме у січні 2020 року показник об'єму стічних вод становить 208 м3, у лютому 2020 - 32 м3 та 202м3, у березні 2020 - 267 м3, у квітні 2020 - 465 м3, у травні 2020 - 311 м3, у червні 2020 - 195 м3, у липні 2020 - 295 м3, у серпні 2020 - 279 м3, у вересні 2020 - 265 м3, у жовтні 2020 - 213 м3, у листопаді 2020 - 19 8м3, у грудні 2020 - 251 м3. Всього за 2020 рік показник об'єму приймання стічних вод складає 3 181 м3. Отже, перевищення відповідачем встановленого п. 2.1 договору та додатком № 1 до договору ліміту водовідведення за 2020 рік склало 181 м3.
Відповідно до умов договору, встановлений обсяг стічних вод для відповідача складає 250 м3/міс х 12 місяців = 3 000 м3/рік (п. 2.1 договору та додаток № 1 до договору), водночас за 2020 рік було скинуто 3 181 м3/рік, отже, понаднормативний скид стічних вод за минулий рік склав 181 м3/рік.
Р = 5 х 19,536 грн. х 181 м3 = 17 680,08 грн.
Повідомленням № 685 від 09.03.2021 позивач повідомив відповідача про допущенний понаднормативний скид стічних вод до системи централізованого водовідведення у кількості 181 куб.м., у зв'язку з чим, керуючись розділом 2 ч. 1 абз. 3 Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.12.2017 № 316, направляє рахунок № 16 на оплату за понаднормативні скиди стічних вод у сумі 17 680,08 грн.
Вказаний рахунок № 16 підлягає оплаті протягом 5 банківських днів з дня його отримання.
18.03.2021 повідомлення № 685 від 09.03.2021 та рахунок № 16 отримані відповідачем.
Рахунок № 16 у строк протягом п'яти банківських днів не оплачено.
Позивач у повному обсязі виконав умови договору та надав відповідачу послуги з прийому понаднормативних скидів стічних вод до системи централізованого водовідведення.
Пункт 5.3.4 договору вказує, що відповідач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.
Пункт 8.8 договору встановлює, що у разі недосягнення сторонами згоди спори вирішуються у судовому порядку.
Предметом розгляду справи є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за понаднормативний скид стічних вод до системи централізованого водовідведення у розмірі 17 680,08 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, оцінивши представлені докази, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, за ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Приписи абз.1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлюють, що споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Згідно з рахунками-актами з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення показники об'ємів отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, у період з січня 2020 року по грудень 2020 року включно, які подавались відповідачем, ТОВ «Світанок», перевищило встановлений п. 2.1 договору та додатком № 1 до договору ліміт водовідведення за вказаний період, а саме у січні 2020 року показник об'єму стічних вод становить 208 м3, у лютому 2020 - 32 м3 та 202 м3, у березні 2020 - 267 м3, у квітні 2020 - 465 м3, у травні 2020 - 311 м3, у червні 2020 - 195 м3, у липні 2020 - 295 м3, у серпні 2020 - 279 м3, у вересні 2020 - 265 м3, у жовтні 2020 - 213 м3, у листопаді 2020 - 198 м3, у грудні 2020 - 251 м3. Всього за 2020 рік показник об'єму приймання стічних вод складає 3 181 м3. Отже, перевищення відповідачем, встановленого п. 2.1 договору та додатком № 1 до договору ліміту водовідведення за 2020 рік, склало 181 м3.
Відповідно до умов договору, встановлений обсяг стічних вод для відповідача складає 250 м3/міс х 12 місяців = 3 000 м3/рік (п. 2.1 договору та додаток № 1 до договору), водночас за 2020 рік було скинуто 3 181 м3/рік, отже, понаднормативний скид стічних вод за минулий рік склав 181 м3/рік.
Р = 5 х 19,536грн. х 181 м3 = 17680,08 грн.
Суд зазначає, що розділом 6 договору № 2002 від 09.07.2019 встановляється відповідальність сторін за його порушення або невиконання. Вказаний розділ не містить відповідальності за понаднормативний скид стічних вод до системи централізованого водовідведення. Таким чином сума заявлена позивач до стягнення не є санкцією (штрафом) у розумінні договору № 2002 від 09.07.2019, а є платою, яка сплачується за понаднормативний скид стічних вод до системи централізованого водовідведення, у зв'язку з чим не повинна бути більше встановленого розміру.
Відповідач визнав позовні вимоги частково у розмірі 14 144,07 грн.
Щодо стягнення 3 536,01 грн. заперечив, оскільки протягом 2020 року відповідачем вказана сума сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями. Об'єм понаднормативно скинутих вод вказувався у рахунках на оплату, виставлених позивачем, в т.ч.:
- платіжним дорученням № 860 від 18.02.2020 на суму 7 244,44 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 31.01.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 260,80 грн.;
- платіжним дорученням № 1245 від 06.03.2020 на суму 9 132,52 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 29.02.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 286,80 грн.;
- платіжним дорученням № 2485 від 16.04.2020 на суму 10 502,28 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 31.03.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 319,80 грн.;
- платіжним дорученням № 2952 від 08.05.2020 на суму 17 963,81 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 04.05.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 538,00 грн.;
- платіжним дорученням № 3380 від 25.06.2020 на суму 12 331,03 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 31.05.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 384,00 грн.;
- платіжним дорученням № 3543 від 08.07.2020 на суму 8 574,17 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 30.06.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 268,00 грн.;
- платіжним дорученням № 4284 від 06.08.2020 на суму 12 173,74 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 31.07.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 368,00 грн.;
- платіжним дорученням № 4788 від 21.09.2020 на суму 11 643,77 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 31.08.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 352,00 грн.;
- платіжним дорученням № 5166 від 07.10.2020 на суму 10 997,59 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 30.09.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 338,00 грн.;
- платіжним дорученням № 5586 від 05.11.2020 на суму 8 593,30 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 31.10.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 265,80 грн.;
- платіжним дорученням № 6065 від 07.12.2020 на суму 8 067,34 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 30.11.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 250,80 грн.;
- платіжним дорученням № 110 від 18.01.2021 на суму 9 941,26 грн. - оплата за воду згідно рахунку № 2002 від 31.12.2020, в т.ч. обсяг стічних вод м3 - 303,80 грн. (а.с. 41-52).
Отже, матеріалами справи підтверджується відсутність оплати відповідачем лише чотирьохкратного розміру плати за понаднормативний скид стічних вод.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача плати за скид стічних вод понад норми за період з січня по грудень 2020 року включно у розмірі 14 144,06 грн. з відмовою у стягненні 3 536,01 грн.
Інші доводи позивача у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
Крім цього, у відзиві на позовну заяву № б/н від 10.08.2021 та письмових поясненнях від 09.09.2021 відповідач визнав позовні вимоги на суму 14 144,07 грн.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ст. 129, ч. 1 ст. 130 ГПК України, судові витрати зі сплати 50 % суми судового збору у розмірі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 908,00 грн., 50 % суми судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету за відповідною ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світанок” (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 48, кв. 158; код ЄДРПОУ 24911410) на користь Комунального підприємства “Водоканал” Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 100; код ЄДРПОУ 03327090) заборгованість за понаднормативний скид стічних вод до системи централізованого водовідведення за період з січня по грудень 2020 року включно у розмірі 14 144 (чотирнадцять тисяч сто сорок чотири) грн. 06 коп. та судові витрати у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2021.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.