ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"31" серпня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/803/20
За позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Енерджікарпати”, с. Ключарки Мукачівського району
про розірвання Договору про приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, до системи передачі № 06/2783-18 від 06.11.2020 року,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники:
Позивача -
Відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Приватним акціонерним товариством “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Енерджікарпати”, с. Ключарки Мукачівського району про розірвання Договору про приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, до системи передачі № 06/2783-18 від 06.11.2020 року.
Позивач просить суд задовольнити позов повністю, обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору про приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, до системи передачі № 06/2783-18 від 06.11.2020 року в частині виконання та погодження проектних робіт, оплати вартості наданих послуг із приєднання електроустановок в точці приєднання та введення в експлуатацію об'єкту, визначеного вищезазначеним договором.
Покликаючись на значне прострочення виконання зобов'язання відповідачем, в результаті чого виконавець послуг значним чином позбавився того, що розраховував отримати за наслідками його виконання, а саме, плати за приєднання та додаткових потужностей генерації в Мукачівському енерговузлі, що мало сприяти поліпшенню умов балансування енергосистеми, забезпеченню підвищення надійності, стабільності роботи Об'єднаної енергетичної системи України в цілому та по регіону зокрема, позивач просить суд розірвати відповідний договір приєднання електроустановок в судовому порядку.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов в порядку ст. 165 ГПК України.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 31.08.2021 року не забезпечив. Разом з тим, 30.08.2021 року керівник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення судового засідання на інший термін у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю, про що долучив до клопотання довідку № 1426/08 від 30.08.2021 року та неможливістю бути присутнім на розгляді справи по суті з наведених підстав. При цьому, у поданому суду клопотанні керівник відповідача не наводить жодних об'єктивних причин неможливості розгляду даної справи без участі відповідача або його представника.
Крім того, 30.08.2021 року на електронну адресу суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Дем'янчук Г.В. - про відкладення судового засідання на іншу дату, яка мотивована неможливістю прибути на судове засідання 31.08.2021 року у зв'язку із її зайнятістю в розгляді інших справ. Разом з тим, у наведеній заяві зазначає про необхідність надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, узгодження правової позиції з відповідачем та підготовки необхідних процесуальних документів.
Розглянувши наведені клопотання та заяву, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
У даному контексті суд зазначає, що сторони мають не тільки процесуальні права, але й процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частина 4 вказаної статті регламентує, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Зловживання правом має місце, коли під видимою формальною реалізацією прав учасника провадження, що визначені ст. 43 ГПК України, такий учасник провадження має намір затягувати судовий процес.
Разом з тим, згідно із статтею 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач впродовж підготовчого провадження правом на подання відзиву не скористався, клопотання щодо продовження строків на подання відзиву на позовну заяву не подавав, у зв'язку з чим покликання його представника щодо необхідності підготовки правової позиції у справі є безпідставними та необґрунтованими.
Що стосується наведених відповідачем обставин в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання, то суд зазначає, що такі не можуть бути визнані поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17.
Крім того, справа № 907/803/20 перебуває вже на стадії розгляду по суті, а розгляд справи у іншому суді не може мати привілеїв та переваг по відношенню до розгляду справи № 907/803/20 у господарському суді.
Разом з тим, ухвалами суду від 06.04.2021 року та 25.05.2021 року відкладалися судові засідання, з підстав наведених в ухвалах суду, і у відповідача було достатньо часу ознайомитись із матеріалами справи, однак, відповідач таким правом не скористався.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд встановив:
06 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Еко Енерджікарпати” (замовником, відповідачем у справі) та Державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго” (яке 29.07.2019 року перетворено у Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго”) (виконавцем послуг, позивачем у справі) було укладено Договір про приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, до системи передачі № 06/2783-18, відповідно до умов якого передбачено, що до електричних мереж виконавця послуг приєднується сонячна електростанція замовника потужністю 30 МВт. Місце розташування об'єкта замовника - територія Ключарівської сільської ради Мукачівського району 3акарпатської області. Точка забезпечення потужності об'єкта замовника встановлюється на: ВРУ 110 кВ ПС 400 кВ “Мукачеве”. Точка приєднання (межа балансової належності об'єкта замовника) встановлюється згідно п. 6 Технічних умов від 06.11.2018 року № 09/165/2018, які є невід'ємним додатком до цього Договору (далі - Технічні умови). 3амовлена до приєднання потужність у точці приєднання 30 МВт. Ступінь напруги в точці приєднання визначається напругою на межі балансової належності і буде становити - 110 кВ (розділ 1 Договору).
Згідно з розділом 2 Договору сторони обумовили, що виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об'єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснює підключення об'єкта замовника до електричних мереж на умовах цього договору, а замовник, у свою чергу, оплачує виконавцю послуг вартість приєднання.
Пунктом 3.2. Договору передбачені обов'язки замовника, серед яких, зокрема: розробка на підставі технічних умов від 06.11.2018 року № 09/165/2018, які є додатком до вказаного Договору, проектної документації на електричні мережі зовнішнього та внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника, погодження її з виконавцем послуг та отримання всіх необхідних висновків на стадію “Проект” до 31.12.2018 року; оплата на умовах Договору вартості наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника в точці приєднання; введення в експлуатацію І (на дату 31.12.2019 року) та ІІ черг власного об'єкту, а також електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до електроустановок об'єкта (на дату 31.12.2020 року) та ін.
Відповідно до п. 4.1. Договору, плата за приєднання визначається відповідно до
розробленої та погодженої проектної документації електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника). Замовник зобов'язаний оплатити в повному обсязі вартість послуг з будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення об'єктів електроенергетики відповідно до проектної документації згідно з п. 3.2.1. в термін до 01.02.2019 року.
У випадку порушення своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (п. 5.1. Договору).
Розділом 6 Договору визначено, що всі спірні питання, пов'язані з його виконанням, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку відповідно до законодавства України.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань, але не довше, ніж до 31.12.2020 року (п. 7.1. Договору).
Пунктом 7.4. Договору сторонами передбачено, що останній може бути розірвано у разі відсутності розробленої проектно-кошторисної документації в терміни, визначені п. 3.2.1., та виконання будівництва у строки, зазначені в заяві.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання наявних правовідносин та спонукання останнього до виконання взятих на себе зобов'язань.
Так, 07 грудня 2018 року ДП “НЕК “Укренерго” направило ТОВ “Еко Енерджікарпати” лист за вих. № 01/48380, в якому просило надати інформацію про виконання взятих зобов'язання з боку замовника.
Листом № 16 від 21 грудня 2018 року відповідач повідомив позивача про те, що з метою реалізації проєкту в липні 2018 року директором ТОВ “Еко Енерджікарпати”, спільно з головою Закарпатської ОДА п. Маскалем Г.Г., підписано Угоду (Меморандум) з китайською інвестиційною компанією “Harbin Jiuzhon Electrik Co., Ltd.” cтосовно участі останньої у т.ч. у проектуванні та будівництві СЕС потужністю 30 МВт на орендованій земельній ділянці, яка знаходиться на території Ключарківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. У той же час, через ескалацію ситуації на сході країни (ведення бойових дій російським агресором в Донецькій та Луганській областях, напад на кораблі ВМФ України в Чорному морі), що призвело до введення на значній території країни воєнного стану (Указ Президента № 393/2018 від 26.11.2018 року, затверджений Законом № 2630-VІІI від 26.11.2018 року, і яким можуть вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб), вказана китайська компанія інформувала відповідача про призупинення з її боку участі в роботі над проєктом по проєктуванню і будівництву СЕС до врегулювання конфлікту на сході і позитивної динаміки розвитку соціально-економічного стану країни. У зв'язку з чим, відповідач вказаним листом просив про відтермінування виконання п. 3.2.1. Договору до 01.07.2019 року та п. 4.1. договору - до 01.09.2019 року.
У відповідь на вищевказаний лист позивач повідомив відповідача про неможливість зміни термінів виконання зобов'язання, оскільки це апріорі зумовить невиконання умов договору з боку ДП “НЕК “Укренерго”, і з наведених підстав такий Договір вважатиметься нікчемним (лист вих. № 01/1219 від 14.01.2019 року). Разом з тим, позивач запропонував відповідачу для відстрочення виконання проектних робіт (п.3.2.1. Договору) подати нову Заяву про приєднання та вказати термін вводу в експлуатацію СЕС з урахуванням нормативних термінів реалізації обсягів робіт, визначених у технічних умовах.
Втім, на вищезазначений лист відповідач не відреагував, як і не подав ДП “НЕК “Укренерго” нової заяви про приєднання.
Беручи до уваги істотне порушення умов договору з боку відповідача та небажання останнього врегулювати правовідносини у встановленому законодавством порядку, позивач листом № 01/25432 від 09.07.2019 року запропонував ТОВ “Еко Енерджікарпати” розірвати Договір від 06.11.2018 року за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідної Додаткової угоди.
На вказаний лист відповідач не відреагував, примірник підписаної з його боку Додаткової угоди позивачу не повернув, як і не виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами Договору від 06.11.2018 року. Відтак, ДП “НЕК “Укренерго” листом № 01/28965 від 11.08.2020 року повторно надіслало на підписання Додаткову угоду про розірвання договору від 06.11.2018 року, яка залишилася непідписаною з боку відповідача.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, до системи передачі № 06/2783-18 від 06.11.2018 року, стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом про розірвання відповідного Договору у судовому порядку.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому, припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З аналізу норм статей 651 Цивільного кодексу України та 188 Господарського кодексу України вбачається, що за загальним правилом, встановленим чинним як господарським, так і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України), зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З врахуванням викладених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Як встановлено судом, відповідачем в межах спірного Договору були взяті на себе зобов'язання з розробки проектної документації на електричні мережі зовнішнього та внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника, погодження її з виконавцем послуг та отримання всіх необхідних висновків на стадію “Проект” до 31.12.2018 року, оплати на умовах Договору вартості наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника в точці приєднання, введення в експлуатацію І (на дату 31.12.2019 року) та ІІ черг власного об'єкту, а також електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до електроустановок об'єкта (на дату 31.12.2020 року), які у встановлені Договором від 06.11.2018 року строки відповідачем виконані не були, що в силу приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, є підставою для розірвання договору.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 2 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати Договір про приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, до системи передачі № 06/2783-18 від 06.11.2018 року, укладений між Державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго”, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00100227) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еко Енерджікарпати”, 89626, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Ключарки, вул. Гагаріна, будинок 19 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41816336).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Енерджікарпати”, 89626, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Ключарки, вул. Гагаріна, будинок 19 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 41816336) на користь Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 25 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 00100227) 2 102 (Дві тисячі сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 21.09.2021 року.
Суддя Пригара Л.І.