вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про вжиття заходів забезпечення позову
"21" вересня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/671/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши заяву Вилоцької селищної ради Берегівського району, смт. Вилок Берегівського району від 20.09.2021 №02-12/1901 (вх. №02.3.1-02/6631/21) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з таким майном
у справі 907/671/21
за позовом Вилоцької селищної ради Берегівського району, смт. Вилок Берегівського району до Берегівської районної ради, м. Берегово про визнання незаконним та скасування рішення районної ради
За участю представників: не викликались
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відпо-відача про визнання незаконним та скасування рішення Берегівської районної ради Закарпатської області №132 від 17.06.2021 року «Про скасування рішення 2-ї сесії районної ради УІІІ скликання №104 від 08 квітня 2021 року».
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/671/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22 вересня 2021 року.
20.09.2021 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Вилоцької селищної ради Берегівського району, смт. Вилок Берегівського району від 20.09.2021 №02-12/1901 (вх. №02.3.1-02/6631/21) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: - об'єкт нерухомого майна - «Будинок солі» літ. А з господарськими будівлями літ. Б, В, Г, за адресою Закарпатська область, Берегівський район, смт Вилок, вул. Гагаріна, буд. 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1538694721212); заборони всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав нерухоме майно; приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будъ-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна: «Будинок солі» літ. А з господарськими будівлями літ. Б, В, Г, за адресою Закарпатська область, Берегівський район, смт Вилок, вул. Гагаріна, буд. 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1538694721212).
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви про забезпечення позову, наведених заявником обґрунтувань вимог та доданих ним до заяви доказів, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
Також, з наведеного у заяві обґрунтування та доданих до неї доказів не вбачається, що наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявники звертаються до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.
На обґрунтування вказаної заяви позивач посилається, зокрема, на наступне:
Вилоцька селищна рада звернулася з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Берегівської районної ради №132 від 17.06.2021 року «Про скасування рішення 2-ої сесії районної ради VIII скликання N104 від 08 квітня 2021 року».
Основною причиною для скасування рішення Берегівської районної ради №132 від 17.06.2021 року є незаконність його прийняття та порушення даним рішенням прав селищної ради на отримання у комунальну власність селища об'єкта нерухомого майна, який розташований на території смт. Вилок та який згідно рішення Виноградівської районної ради від 06.12.2002 року №45 включений до переліку об'єктів, що становлять спільну комунальну власність територіальних громад. З огляду на те, що передача спірного майна є обов'язком, а не правом та повинна була здійснюватися територіальним принципом (по місцезнаходженню майна, а це саме в смт. Вилок), про що зазначено у пункті 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (надалі Закон №280/97-ВР).
Підставою позову стало те, що Берегівською районною радою на власний розсуд було прийнято оскаржуване рішення від 17.06.2021 року №132, яким скасовано рішення Берегівської районної ради №104 від 8 квітня 2021 року, не навівши жодного обгрунтування, якими саме критеріями відповідач керувався приймаючи це рішення, достеменно знаючи, що 17.11.2020 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», за яким об'єкти нерухомого майна спільної власності громад району, в тому числі і ті об'єкти, що котрі знаходяться на території смт Вилок (а саме «Соляний Дім»), однозначно повинні бути передані Вилоцькій селищній територіальній громаді в особі Вилоцької селищної ради. Тобто поспіхом та свідомо було прийнято оскаржуване незаконне рішення, чим позбавлено Вилоцьку селищну територіальну громаду відповідного майна.
Разом з тим, незважаючи на той факт, що тривав судовий процес, Берегівською районною радою здійснюються дії, спрямовані на повторі ігнорування вимог чинного законодавства, оскільки як вбачається офіційного сайту Берегівської районної ради (копії додаються), головою Берегівської районної ради видано розпорядження №24 від 13.09.2021 року «Про скликання четвертої сесії районної ради VІІІ скликання». На даній сесії планується розгляд питання під номером 15 цього розпорядження, а саме, це проект рішення «Про Перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Берегівського району, які підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні».
Згідно даного проекту рішення - планується вилучення об'єкту нерухомого майна «Будинок Солі» з балансу відділу з питань приватизації майна Виноградівської районної ради та передача його на баланс правонаступника - Берегівської районної ради, з подальшою реєстрацією змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо прав власності на «Будинок Солі» за Берегівською районною радою. А також, здійснюються необхідні дії, для підготовки даного об'єкту для приватизації шляхом продажу за результатами електронного аукціону.
З огляду на викладене, суд вважає, що співмірним та адекватним заходом із позовними вимогами, направленим на ефективне поновлення в правах, є саме накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.
Дослідивши наведені заявником обставини та докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії з приводу спірного майна під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду, виходячи з того, що предметом спору між сторонами є спір з приводу власності на нерухоме майно.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні заяви в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, оскільки такий захід забезпечення позову не є адекватним у співвідношенні прав, про захист яких просить заявник та майнових наслідків для господарської діяльності власника внаслідок вжиття такого заходу забезпечення позову.
Суд доходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про обґрунтоване припущення існування загрози утруднення відповідачем виконання можливого рішення суду в даній справі. Дані обставини встановлені на підставі встановлених судом відомостей з доказів, які долучені до заяви про забезпечення позову.
При цьому судом враховано, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити у разі задоволення позовних вимог ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Судом досліджено, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову про заборону вчиняти дії стосовно спірного майна, а вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
При цьому, в даному випадку заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими, і вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії не може свідчити про вирішення спору сторін по суті.
За таких обставин, враховуючи пов'язаність вищевказаного заходу забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву Вилоцької селищної ради про забезпечення позову, вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав нерухоме майно; приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будъ-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна: «Будинок солі» літ. А з господарськими будівлями літ. Б, В, Г, за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1538694721212).
Наведені заявником обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що має місце існування підтверджених обставин щодо можливого ухилення відповідачем від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, що у випадку вчинення таких дій фактично нівелює можливість захисту прав і інтересів позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Згідно з ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Крім того, положеннями статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Крім того, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Вилоцької селищної ради про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом:
- заборони всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав нерухоме майно; приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна: «Будинок солі» літ. А з господарськими будівлями літ. Б, В, Г, за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1538694721212).
3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 21.09.2021, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 21.09.2024 року.
5. Стягувачем за даною ухвалою є Вилоцька селищна рада Берегівського району (90351, Закарпатська область, смт. Вилок, вул. Гагаріна, 8; код ЄДРПОУ 04349277).
6. Боржником за даною ухвалою є Берегівська районна рада Закарпатської області (90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Мукачівська, вул. 6; код ЄДРПОУ 22094295).
7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 21.09.2021р.
Суддя О.Ф. Ремецькі