вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
20.09.2021м. ДніпроСправа № 904/7957/21
за заявою ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
до Фізичної особи-підприємця Федорця Владислава Петровича, с. Звонецьке, Дніпропетровська область
про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви про стягнення суми основного боргу у розмірі 200 845,60 грн. шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 .
В обґрунтування наявності підстав для звернення до суду з майбутнім позовом заявник послався на порушення боржником умов договору поставки на умовах товарного кредиту №01/05 від 10.05.2019.
Щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник вказав, що боржник уникає від виконання своїх зобов'язань за договором, ігнорує претензії кредитора. За таких обставин заявник вважає, що існує імовірність, що Фізична особа-підприємець Федорець Владислав Петрович буде уникати виконання рішення суду та може вчинити стосовно свого майна дії, які в подальшому можуть бути перешкодою у виконанні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, зокрема, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник не зазначив, яким чином ненакладення арешту на майно відповідача унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а є лише висловив припущення про можливість невиконання боржником судового рішення.
Наведені у заяві про забезпечення позову обставини, в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, не свідчать про унеможливлення виконання рішення суду взагалі або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
За таких обставин, через необґрунтованість поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову, в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Фізичної особи-підприємця Федорця Владислава Петровича - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.09.2020 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Ніколенко