14.09.2021 року м.Дніпро Справа № 908/5303/15
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)
суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.
при секретарі Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від ТОВ “Улісс-Тур”: Котелевський К.В. (в режимі відеоконференції) адвокат, ордер серії АР №1960459 від 20.08.2021 р.;
від Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”: Гутарєва І.І. представник, довіреність №9 від 15.03.2021 р.;
від Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро): Коломієць О.С. представник, довіреність №11030/4-18.3-34 від 14.01.2021 р.;
представник ТОВ „ТД „Еліт Сервіс” в особі Запорізької філії ТОВ „ТД „Еліт Сервіс” не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021 року (суддя Черкаський В.І.)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІСС-ТУР” на бездіяльність державного виконавця у справі № 908/5303/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІСС-ТУР”, м.Запоріжжя
до Запорізького державного підприємства “Радіоприлад”, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- Товариство з обмеженою відповідальністю „ТД „Еліт Сервіс” в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Еліт Сервіс”, м. Запоріжжя
- Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про витребування майна із чужого незаконного володіння
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021 року у справі № 908/5303/15 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІСС-ТУР” від 31.05.2021 року (вх.№44/08-13/21 від 011.06.20211 року) задоволено.
Суд визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) допущено у виконавчому провадженні №50601028 від 25.03.2016 року, що підлягає у надмірно тривалому виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 року по справі №908/5303/15 та зобов'язано останнього невідкладно провести виконавчі дії відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 року у даній справі.
Не погодившись з ухвалою суду, Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області по справі № 908/5303/15 від 15.06.2021 та відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІСС-Тур” на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Зокрема, апелянт вважає, що суд першої інстанції не зазначив, з якого саме моменту ТОВ «УЛІСС-ТУР» вважає порушеним його права та законні інтереси за захистом яких він звернувся до суду та з якого саме моменту обліковується визначений законом строк на звернення до суду із відповідною скаргою.
Апелянт зазначає, що само по собі тривале невиконання рішення суду не може свідчити про бездіяльність виконавчої служби, оскільки спірне виконавче провадження має особливості виконання, певні труднощі, для усунення яких державний виконавець вчиняв заходи.
Крім того, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінку матеріалам виконавчого провадження, з якого вбачається вжиття державним виконавцем усіх можливих заходів задля виконання рішення суду.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду та відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІСС-Тур” на дії державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Березкіну О.В. , колегію суддів: Антонік С.Г., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021 року у справі №908/5303/15, призначено справу до розгляду на 14.09.2021 на 10 годин 00 хвилин.
Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю « Улісс-Тур» надав відзив на апеляційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.
В судовому засіданні представник стягувача заперечував проти доводів апеляційної скарги, представник боржника та представник державної виконавчої служби просили скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні скарги.
14.09.2021 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 01.12.2015 року витребувано у Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" наступне майно: насос багатоступневий секційний ЦНГ-60*198, ІНВ № 450126; насос багатоступеневий секційний ІНВ № 450136; насос багатоступеневий секційний ЦНГ-60*198, ІНВ № 450127; збірка електрозасувок і колонок дистанційного управління РТЗО ІНВ № 400520; щит станції управління (ШСУ) ІНВ № 400521; щит станції контроля управління котельною МА-151841, ІНВ № 400522; фільтр ФNА - катіонитовий, ІНВ № 585169; фільтр ФNА - катіонитовий, ІНВ № 585170; фільтр ДСА - 75, ІНВ № 585175; сепаратор безперервної продувки ХВ - 850 ІНВ № 585180; паровий котел ДКВР - 20/13 ІНВ № 585472; паровий котел ДКВР - 20/13 ІНВ № 585455; котел водогрійний ТВГМ-30 ІНВ № 585452; котел водогрійний ТВГМ-30 ІНВ № 585453; котел водогрійний ТВГМ-30 ІНВ № 585454; деаераційна колонка ДСА - 75 ІНВ № 585173; деаераційна колонка ДСА-75 ІНВ 585174; деаераційна колонка ДСА-75 ІНВ № 585175; деаераційна колонка ДА-100 ІНВ № 585476; автомат газоводи АТ 201 ІНВ №902346; деаераційний бак-ДА-25 ІНВ № 585176; деаераційний бак - ДА-25 ІНВ № 585177; деаераційний бак - ДА-25 ІНВ № 585178; деаераційний бак ДА-25 ІНВ № 585179; вентилятор дуттьовий ВДН 12,5*1500 ІНВ № 440724; вентилятор дуттьовий ВДН 12,5*1500 ІНВ № 440725; вентилятор дуттьовий ВДН 12,5*1500 ІНВ № 440726; вентилятор дуттьовий ВДН 10*1500; вентилятор дуттьовий ВДН 10*1500 ІНВ № 440727; насос К 80-65-160 ІНВ № 450062, насос центр обіжний Х50-32-125 ІНВ № 450077; насос центр обіжний 4 км-12 ІНВ № 450158; насос ЗВ-200*2 ІНВ № 450139; насос ЗВ-200*2 ІНВ № 450140; насос ЗВ-200*2 ІНВ № 450141; агрегат електронасосний АХПО-50 ІНВ № 450230; димосос Д-13,5*2 ІНВ № 450149; димосос Д-13,5*2 ІНВ № 450150; димосос Д-13,5*2 ІНВ № 450151; димосос Д-13.5*2 ІНВ № 450152, шляхом забезпечення Товариству з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" (код ЄДРПОУ 31970760) доступу для демонтажу та вивезення вказаного майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 3.
Стягнуто з Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" витрати по сплаті судового збору в сумі 6 921 грн.
02.03.2016 року судом видано відповідний наказ на виконання рішення суду.
Наказ господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 року по справі № 908/5303/15 був пред'явлений до виконання Комунарському відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Звертаючись із скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), допущену у виконавчому провадженні № 50601028 від 25 березня 2016 року, що полягає у надмірно тривалому виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 року по справі № 908/5303/15, та зобов'язати державного виконавця невідкладно провести виконавчі дії відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 02.03.2016 року по справі № 908/5303/15, стягувач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" посилався на те, що наказ господарського суду від 02.03.2016 року не виконаний до теперішнього часу внаслідок того, що державний виконавець не здійснює всіх належних дій щодо його виконання.
Задовольняючи скаргу на бездіяльність державного виконавця, господарський суд першої інстанції виходив з того, що виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не було вчинено всіх можливих дій, в межах своїх повноважень, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”, а ті, що були вчинені не призвели до належного результату, тобто до виконання рішення суду в повному обсязі.
Факт тривалості виконавчого провадження більше 5 років, свідчить про неправомірну бездіяльність і є порушенням права на справедливий судовий розгляд.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що cудові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Запорізької області від 01.12.2015 року у справі №908/5303/15, що набрало законної сили, та на виконання якого видано відповідний наказ, згідно з положеннями ст.129-1 Конституції України є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 147 ГПК України судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, безпосередньо визначаються Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 14 Закону України “Про виконавче провадження”, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 та 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як встановлено судом першої інстанції, cтаном на 15.06.2021 року рішення суду від 01.12.2015 року не виконане.
01.10.2020 року Державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць О.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу від 02.03.2016 року по справі № 908/5303/15.
Ухвалою від 07.12.2020 року Господарським судом Запорізької області скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 50601028 від 01.10.2020 року державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коломієць О.С. по примусовому виконанню наказу від 02.03.2016 року по справі № 908/5303/15.
Листом від 30 березня 2021 р. за № 53215 Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив, що після скасування його постанови 07.12.2020 р. по дату вказаного листа ним здійснювались виїзди до боржника, однак не вдалось потрапити на територію через карантин.
Крім того, з листа вбачається, що боржник надавав доступ до спірного майна, вилучення якого потребує залучення спеціалістів.
У ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачені права виконавця під час примусового виконання рішення.
У п. 20 ч. 3 ст. 18 Закону передбачене право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Разом з цим, апелянтом не надано доказів того, що ним вживались заходи щодо залучено до виконання рішення суду необхідних спеціалістів майже протягом року.
За змістом п. 15 ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
За таких умов, колегія суддів погоджується з доводами стягувача, що виконавець має всі необхідні повноваження для того, щоб виконати вищевказане рішення суду, забезпечити витребування наявного майна, однак тривалий час цього не зроблено.
Більш того, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державний виконавець неодноразово закривав виконавче провадження, та такі рішення скасовувались судами, що також свідчить про неналежне виконання державним виконавцем своїх обов'язків щодо виконання судового рішення.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що в матеріалах провадження містяться листи до різних установ з проханням надати спеціалістів для демонтажу обладнання, яке необхідно витребувати на користь стягувача, та на те, що боржник чинить перешкоди у виконанні судового рішення, оскільки не надає пропуска юридичним особам, які можна залучити для проведення демонтажу.
Дійсно, в матеріалах справи містяться запити державного виконавця, проте, обмежуючись лише направленням запитів, державний виконавець не використовує у повному обсязі свої повноваження, оскільки метою здійснення певних дій є кінцевий результат, на отримання якого державний виконавець має законодавчі важелі впливу.
Здійснення лише формальних дій, а не певних заходів свідчить про бездіяльність виконавця.
Крім того, невиконання судового рішення впродовж тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 19 вересня 2018 р. у справі № 350/1325/17-ц.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 “Совтрансавто-Холдінг” проти України” та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 “Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не було вчинено всіх можливих дій, в межах своїх повноважень, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”, а ті, що були вчинені не призвели до належного результату, тобто до виконання рішення суду в повному обсязі.
Законом визначено, що примусове стягнення, яке має здійснювати Державний виконавець, полягає не лише у формальному підході, а і у здійсненні певних заходів.
Обставини свідчать, що виконавець не здійснював реального належного здійснення заходів примусового виконання рішення суду, відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
Факт тривалості виконавчого провадження більше 5 років, свідчить про неправомірну бездіяльність, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення скарги стягувача на бездіяльність державного виконавця.
Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об'єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без зміни.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2021 року у справі №908/5303/15 - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на Комунарський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.09.2021року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя С.Г.Антонік