Справа № 761/20492/21
Провадження № 1-кс/761/12266/2021
26 липня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ТОВ «Віктор-Комерц» адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власника майна ТОВ «Віктор-Комерц» адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 420 161 000 000 008 89 від 19.09.2016 за ч. 5 ст. 191 КК України про скасування арешту майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна звернувся представник ТОВ «Віктор-Комерц» - адвокат ОСОБА_3 .
На підтвердження своїх доводів заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2020 у кримінальному провадженні № 420 161 000 000 008 89 від 19.09.2016 за ч. 5 ст. 191 КК України накладений арешт на групу приміщень № 3 ( приміщення № 1-56, 66-80) на другому поверсі ГБК «Братиславський 1», загальною площею 4001 м 2, які розташовані за адресою - м. Київ, вул. Братиславська, 52 , власником якого є ТОВ «Віктор-Комерц».
На думку заявника, через тривалий період розслідування відпала потреба у застосуванні цього виду забезпечення кримінального провадження, крім того арешт майна суттєво перешкоджає власнику реалізувати свої права щодо розпорядження підданим арешту майном.
Представник власника також просив врахувати, що про підозру у вказаному кримінальному провадженні будь-якій особі не повідомлено, тобто строки досудового розслідування відповідними процесуальними нормами не обмежені, отже перебування майна під арештом може тривати невизначений час.
Як вважає заявник, відсутність результатів тривалого досудового розслідування свідчить, що у подальшому застосуванні згаданого заходу забезпечення відпала потреба.
У судовому засіданні представник власника майна наполягав на скасуванні арешту з підстав, які наведені у поданому ним клопотанні.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, стверджуючи, що арешт накладений обґрунтовано, підстави для його скасування на теперішній час відсутні, по зазначеному об'єкту призначена оціночно-будівельна експертиза, яка триває.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, заслухавши доводи представника власника майна, заперечення прокурор, дослідивши надані учасниками розгляду документи, дійшов висновку про таке.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину.
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його використання, перетворення, передачі, відчуження тощо.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до положень ст. 84 КПК доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, до процесуальних джерел закон відносить речові докази.
У силу ст. 98 КПК речовими доказами є предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обставини, зазначені в ухвалі слідчого судді від 0106.2020 про накладення арешту на майно, пояснення прокурора, надані слідчому судді окремі документи кримінального провадження з достатньою повнотою свідчать, що підданий арешту об'єкт нерухомості мають ознаки майна, яке набуте у злочинний спосіб.
Враховуючи, що одним з завдань арешту майна у кримінальному провадженні є запобігання його відчуженню, виправданим є накладення арешту на групу приміщень № 3 ( приміщення № 1-56, 66-80) на другому поверсі ГБК «Братиславський 1», загальною площею 4001 м 2, які розташовані за адресою - м. Київ, вул. Братиславська, 52 , власником якого є ТОВ «Віктор-Комерц».
Таким чином, слідчий суддя не виключає ризику того, що у разі скасування арешту можуть бути укладені зовні легальні правочини з метою відчуження зазначених об'єктів.
Доводи представника ТОВ «Віктор-Комерц» у частині того, що процесуальним законом заборонене накладення арешту на майно добросовісного набувача, є такими, що заслуговували би на увагу у випадку, коли б не йшлося про арешт за ознакою речового доказу, на який зазначена заборона не поширюється.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови доведення, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов'язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.
Отже, власник майна повинен навести докази того, що на цій стадії розслідування втратив свою актуальність вищезазначений захід забезпечення або ж під час його застосування таке рішення прийняте без урахування певних суттєвих обставин.
Попри зазначене, доводи ініціатора клопотання не є переконливими.
Слідчий суддя погоджується з аргументацією заявника у частині того, що накладенням арешту порушується право власності ТОВ «Віктор-Комерц».
У той же час, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У цьому випадку обмеження права власності ТОВ «Віктор-Комерц» відбулося на підставі судового рішення, тобто у спосіб, який передбачений законом.
Сукупність вищезазначеного свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 174, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання представника власника майна ТОВ «Віктор-Комерц» адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 420 161 000 000 008 89 від 19.09.2016 за ч. 5 ст. 191 КК України про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2020 (справа № 761/15605/20) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1