Справа № 761/24775/19
Провадження № 1-в/761/242/2021
30 липня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 161 100 000 001 69 від 26.05.2016,
До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна звернувся ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначив, що 23.02.2017 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/6230/17) у кримінальному провадженні № 120 161 100 000 001 69 від 26.05.2016 за ч. 2 ст. 364 КК України задоволене клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області та накладений арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:019:0114, яка належить ОСОБА_3 .
Заявник вважав, що подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження є безпідставним, оскільки зазначене кримінальне провадження закрите.
У зв'язку з цим заявник просив скасувати арешт земельної ділянки, оскільки подальше утримання цього майна під арештом не відповідає меті зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження та перешкоджає власнику реалізувати свої права.
У судове засідання заявник, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не прибув.
Слідчий СУ ГУНП у Київській області до суду також не з'явився.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Суддя, дослідивши наявні документи, дійшов висновку про таке.
У силу ст. 131, 132 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2017 у справі № 761/6230/17 у кримінальному провадженні № 120 161 100 000 001 69 від 26.05.2016 задоволене клопотання слідчого та накладений арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:05:019:0114, яка належить ОСОБА_3 , оскільки вказана земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення.
Однак, кримінальне провадження № 120 161 100 000 001 69 від 26.05.2016 у зв'язку із звільненням обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України (справа № 761/24775/19) закрите.
У подальшому, під час розгляду суддею у цій же справі аналогічних клопотань щодо скасування арешту земельних ділянок, накладеного у рамках кримінального провадження № 120 161 100 000 001 69 (провадження № 1-в/761/82/2021, 1-в/761/81/2021), з'ясовано, що з кримінального провадження № 120 161 100 000 001 69 виділене провадження № 120 181 100 000 003 98 за ч. 4 ст. 190 КК України, у якому низка земельних ділянок, зокрема ділянка з кадастровим номером 3223155400:05:019:0114, визнані речовим доказом, оскільки потребують збереження з метою перешкоджання її відчужень злочинним шляхом.
Таким чином, не виключено, що змелена ділянка, яка належить ОСОБА_3 , є об'єком кримінально протиправних дій та набута незаконним шляхом.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Вирішуючи питання про скасування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, застосованого рішенням від 23.02.2017, суддя враховує, що підставою для такого рішення стали встановлені під час досудового розслідування обставини прийняття Козинською селищною радою Обухівського району Київської області рішень щодо низки земельних ділянок з порушенням компетенції та всупереч земельному законодавству, що мало наслідком порушення прав НАН України на користування відведеними земельними ділянками.
З наведеного витікає, що слідчий суддя, накладаючи 23.02.2017 арешт на зазначене майно, врахував, що останнє відповідає критеріям, визначеним ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що воно вибуло з власності протиправним шляхом.
Стаття 174 КПК покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення обставин, що є підставою для його скасування.
У той же час, оцінюючи наведені у клопотанні доводи, суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не спростовують висновків слідчого судді, наведених в ухвалі від 23.02.2017, що це нерухоме майно набуте незаконним шляхом.
З наведеного витікає, що залишається актуальним забезпечення схоронності такого майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним у рамках провадження № 120 181 100 000 003 98.
Суддя частково погоджується з аргументацією заявника щодо порушення рішенням про накладення арешту його права власності.
У той же час, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
У цьому випадку обмеження права власності гр. ОСОБА_3 відбулося на підставі судового рішення, тобто у спосіб, передбачений законом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 161 100 000 001 69 від 26.05.2016 за ч. 2 ст. 364 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2017 (справа № 761/6230/17, провадження № 1-кс/761/3960/2017), відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1