Справа № 758/14195/19
Категорія 67
12 серпня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, стягнення грошових коштів, -
В листопаді 2019 р. до Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява, в якій позивач, через свого представника просить: 1) поділити між подружжям спільне сумісне майно в розмірі 447 450,00 ЕUR (12 382 946,48 грн.); 2) визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти в розмірі 229 162,32 ЕUR (63 419 48,25 грн.); 3) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 43 725 ЕUR (1 214 989 грн. 37 коп.).
Провадження у справі відкрито Ухвалою від 13.11.2019 р. з призначенням підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач та його представник повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності сторони позивача не подавав. При цьому, згідно повідомлення адвокатського об'єднання «Вишневий і Партнери», адвокати якого представляли інтереси позивача, строк дії договору про надання правової допомоги між об'єднанням та позивачем закінчився, а відтак повідомили про неможливість подальшого представлення його інтересів у суді.
Відповідач, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.
Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача - громадянина США представляла адвокат АО «Вишневий і Партнери» Домітращук І.М., на підставі ордеру серії КС № 686729, виданого в результаті укладення договору про надання правової допомоги № 201/19ц від 10.10.2019 р. позивач в судові засідання 26.11.2020 р. та 29.04.2021 р.
05 квітня 2021 року через електронну пошту суду від керуючого партнера АО «Вишневий і Партнери» Садибина А.В. надійшло повідомлення про неможливість здійснення представництва позивача через закінчення строку дії договору про надання правової допомоги.
10.08.2020 р. за участю представника позивача, підготовче провадження по справі закрито, та справу призначено до судового розгляду.
В наступні судові засідання, призначені на 06.04.2021 р. та 12.08.2021 р. сторона позивача не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась, при цьому позивачем заява про розгляд справи за його відсутністю не подавалась, та відповідний договір про надання правової допомоги не надано.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату та час судового засідання повідомлялась, заяв/клопотань чи відзиву не подано.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.
Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов'язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.
Відповідно до ст.131 ч.1 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про змін свого місця проживання (перебування, знаходження) під час перебування справи в провадженні суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом ще в 2019 році, будучи громадянином США, уклав договір про надання правової допомоги, втім, за повідомленням АО «Вишневий і Партнери», нового договору не укладав та попередній не продовжив, що може свідчити про втрату процесуальної актуальності даного позову для позивача, крім того, останній не цікавився рухом справи та заяву про розгляд справи за відсутності позивача не подавав.
Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 353, 354 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -
Позов громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, стягнення грошових коштів - залишити без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Подільського районного
суду м.Києва Н.М. Ларіонова