Справа № 504/71/20
провадження № 2/504/706/21
20.09.2021смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Доброва П.В.,
секретаря Данько Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 1, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Страхова компанія «Еталон», про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої ДТП,-
В січні 2020 року представник позивача, адвокат Сокалюк В.П. подав до суду позов, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду завдану ДТП в розмірі 113 435, 00 (сто тринадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) гривень, моральну шкоду в розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень та судові витрати.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач є власником автомобіля «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого Роздільнянським МРЕВ 04.01.2018 року.
01 лютого 2019 року о 15 год. 15 хв. На 242 км.+900 м. автодороги Київ - Одеса, відповідач, керуючи автомобілем DAF AS 95XF державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та буксируючи причеп-контейнеровоз «RENDERS RAS 9.18» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , в умовах недостатньої видимості (туман), не врахував дорожню обстановку, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, під час виникнення небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний був виявити (затор на дорозі) не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив зіткнення, серед інших автомобілів, з автомобілем «Ford Transit» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті якого зазначений транспортний засіб отримав механічні ушкодження.
Відповідно до Постанови Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 06.03.2019 року у справі № 402/213/19, відповідача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Постанова набрала законної сили.
В результаті вказаного ДТП автомобіль позивача отримав значні механічні ушкодження задньої частини, даху, лівої бокової частини, передньої частини, що підтверджується Довідкою Благовіщенського відділення поліції Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області 01.02.2019 року за № 522/132.
На вирішення експертного дослідження були поставлені питання щодо того, які пошкодження отримав автомобіль «Ford Transit» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля, станом на момент його огляду, та яка вартість матеріальних збитків з технічної точки зору, заподіяних позивачу як власнику автомобіля, внаслідок його пошкодження в результаті ДТП. Вказана автотоварознавча експертиза була проведена за замовленням позивача судовим експертом Федотовим Федором Васильовичем (Свідоцтво Міністерства юстиції України № 851 від 23.08.2013 року).
Згідно висновку експерта № 6434 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення ринкової вартості, вартості відновлювального ремонту і матеріальної шкоди, завданого власнику автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 10.04.2019 року, автомобіль зазнав наступних пошкоджень внаслідок зовнішнього механічного втручання: деформація та зруйнування переднього бамперу, зруйнування решітки радіатору, деформація каркасу капоту із заломами та складками металу, зруйнування лівої та правої передніх фар, деформація із заломами та складками металу передніх лівого та правого крил, зруйнування панелі передку у зборі, руйнування вітрового скла та його решітки обтікання, деформація панелей, каркасу із заломами та розривами передніх правої та лівої дверей, деформація із заломами передньої і середньої стойок верхньої і нижньої боковини передньої лівої рами дверей, деформація із заломами внутрішніх підсилювачів стоків передньої лівої та центральної частини кузову, деформація із заломами передньої, задньої і бокових частин та задніх поперечин даху, деформація і руйнування заднього бамперу та панелі задка, деформація панелі і каркаса лівої і правої задніх розпашних дверей, руйнація лівого і правого задніх фонарів, деформація із заломами передньої і задньої лівих бокових панелей кузова, деформація із заломами бокової задньої панелі кузова, деформація із заломами задньої лівої стойки кузова і внутрішньої лівої боковини кузова, деформація із заломами переднього лівого порогу кузова; деформація, розриви, заломи лівої і правої частин панелі приборів управління; деформації: усилювачів переднього бамперу, кронштейнів підвіски переднього лівого колеса, переднього лівого ричагу підвіски, переднього лівого амортизатору, переднього лівого кулаку шарової опори, ступічного вузлу переднього лівого колеса, радіатору охолодження двигуна, електровентилятора, радіатору охолодження турбини надуву, лівого і правого передніх лонжеронів кузову; порушення геометричних параметрів кузову автомобіля: пройомів капоту, передніх лонжеронів, пройомів дверей задка, пройомів передніх дверей водія і пасажира і каркасу салону.
Відповідно до п.1 зазначеного висновку експерта, ринкова вартість автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до моменту ДТП 01.02.2019 року, складала 210135 (двісті десять тисяч сто тридцять п'ять) грн.
Відповідно до п.2 Висновку, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження 01.02.2019 року і складає 210135 (двісті десять тисяч сто тридцять п'ять) грн.
Відповідно до п.3 Висновку, ринкова автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з врахуванням аварійних ушкоджень, на час дослідження, дорівнює його вартості утилізації (металобрухту).
Згідно з випискою по банківській картці позивача від 12.12.2019 року, наданою АТКБ «Приватбанк», Страховою компанією «Еталон» на підставі Договору з відповідачем про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ-5257305 від 30.08.2018 року, в рахунок відшкодування шкоди, завданої з вини відповідача, позивачу було перераховано кошти, загальною сумою: 30000 + 20000+ 49500 = 99 500 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Отже різниця між зазначеною страховою виплатою і повним розміром шкоди, завданої позивачу ушкодженням його автомобіля, спричиненого внаслідок ДТП, яке сталося 01.022019 року, складає: 212 935 - 99 500 = 113 435 (сто тринадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн.
В результаті вказаної ДТП позивачу було заподіяно також моральну шкоду, яка полягає у наступному.
У зв'язку із пошкодженням автомобіля, протягом тривалого часу позивачу довелося самостійно вирішувати питання щодо оцінки та відшкодування вартості пошкодження автомобіля та витрат на його відновлення. Зазначене ускладнювалось тим, що позивач є жінкою і вирішення цих питань для неї не є притаманним. Зазначений автомобіль для позивача, був засобом її існування, за допомогою якого вона отримувала стабільний прибуток, а його пошкодження мало наслідком розірвання договорів оренди автомобіля, які давали позивачу обґрунтоване сподівання на отримання у майбутньому доходів від оренди автомобіля, та втрату майбутнього доходу (копія нотаріально посвідченого Договору оренди найму транспортного засобу від 15.01.2018 року). Позивач була вимушена шукати інші джерела існування та терміново вирішувати несподівано виниклі з причини ДТП проблеми, у зв'язку з чим, її моральний та психічний стан погіршився, що вплинуло на її загальне самопочуття. Тривалий час з цієї причини Позивачка знаходилася у пригніченому стані. Багато справ, запланованих раніше, що потребували пересування автотранспортом, довелося відкласти, а також були втрачені ділові зв'язки, які потребували наявності транспортного засобу, що також негативно вплинуло на морально-психічний стан Позивачки.
З врахуванням зазначених обставин позивач вважає, що справедливою сумою відшкодування моральної шкоди, буде сума у розмірі 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Згідно ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Частина 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України зазначає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, механізмом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог Цивільного кодексу України відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, завдав позивачу матеріальну та моральну шкоду, та зобов'язаний відшкодувати завдані збитки.
Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
В судове засідання з'явився представник позивача, уточнив заявлені позовні вимоги, та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача завдану внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 113 435 гривень, моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень, а всього 163 435 гривень. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача особа - Страхової компанії «Еталон» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд, проаналізувавши доводи позивача, дослідивши подані докази, приходить до висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди слід задовольнити в повній мірі, а в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково, оскільки позивачами не подано достатньо доказів, які б стверджували про спричинення їй саме такої моральної шкоди.
Судом встановлено, що 01 лютого 2019 року о 15 год. 15 хв. На 242 км.+900 м. автодороги Київ - Одеса, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем DAF AS 95XF державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та буксируючи причеп-контейнеровоз «RENDERS RAS 9.18» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , грубо порушуючи правила дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем «Ford Transit» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , в результаті якого зазначений транспортний засіб отримав механічні ушкодження.
Наведене стверджено сторонами по справі, матеріалами адміністративної справи № 402/213/19,- і це є незаперечним фактом.
Як передбачено ч. 2 ст. 11 87 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина 5 вказаної статті).
Суд вважає, що причиною виникнення ДТП, при якій було пошкоджено автомобіль позивача є порушення правил дорожнього руху зі сторони відповідача.
Саме порушення правил дорожнього руху зі сторони відповідача - ОСОБА_2 і є причиною виникнення ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача.
За таких обставин суд рахує, що саме відповідач - ОСОБА_2 як особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, зобов'язаний відшкодувати позивачу ОСОБА_1 , всю реально спричинену майнову шкоду, пов'язану із пошкодженням її автомобіля.
Як видно з висновку експерта № 6434 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення ринкової вартості, вартості відновлювального ремонту і матеріальної шкоди, завданого власнику автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 10.04.2019 року, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , дорівнює його ринковій вартості на момент пошкодження 01.02.2019 року і складає 210135 (двісті десять тисяч сто тридцять п'ять) грн. Відповідно до п.3 Висновку, ринкова автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з врахуванням аварійних ушкоджень, на час дослідження, дорівнює його вартості утилізації (металобрухту). Страховою компанією «Еталон» на підставі Договору з відповідачем про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ-5257305 від 30.08.2018 року, в рахунок відшкодування шкоди, завданої з вини відповідача, позивачу було відшкодовано 99 500 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Отже різниця між зазначеною страховою виплатою і повним розміром шкоди, завданої позивачу ушкодженням його автомобіля, спричиненого внаслідок ДТП, яке сталося 01.022019 року 113 435 (сто тринадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) гривень. Ця сума відповідачем не відшкодована позивачу по теперішній час.
У відповідності до ст.1167 ЦК України відповідач повинен відшкодувати позивачу спричинену моральну шкоду, яку суд оцінює в розмірі 25 000 грн., оскільки внаслідок ДТП позивач дійсно перенесла переживання, моральні страждання, у неї був порушений життєвий ритм, душевна рівновага, погіршився емоційний стан, виникли непередбачені проблеми.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 2 частини першої статті 141 ЦПК України).
У зв'язку з цим підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн., так як суду надані договір про правову детальний опис робіт та надання документу, який підтверджує сплату позивачем зазначеної суми адвокату.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги-це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір- обґрунтованим (п.268).
Також суд враховує, що Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 1187, 1167 ЦК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Страхова компанія «Еталон», про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) - 113 435 гривень на відшкодування спричиненої шкоди завданої внаслідок ДТП.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 25 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 1634,35 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати за надану правову допомогу в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.
Копію заочного рішення направити учасникам справи, які не з'явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя П.В. Добров