Справа № 947/9418/21
Провадження № 2/947/2401/21
14.09.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Ратовської А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
29.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить суд визнати за нею право власності на 2/15 (дві п'ятнадцятих) частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 178,7 кв.м., житловою площею 57 кв.м., та надвірних споруд: «Б» - сарай, «В» - гараж, «Г» - сарай, «Д» - гараж, «Е» - літня кухня, «З» - гараж, «И» - сарай, 1-8 - огорожа, І - мостіння, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1928564851101, що розташовані на земельній ділянці площею 761 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідачів судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з розпорядженням № 12 від 24.12.1998 року, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 було передано у спільну часткову власність домоволодіння, загальною площею 178,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що на підставі вищевказаного розпорядження, 24.12.1998 року Акціонерною рибопромисловою компанією «Антарктика» було видано свідоцтво про право власності, яке засвідчувало, що вищевказане домоволодіння належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 в рівних частках, тобто по 1/5. Загальна площа вказаного домоволодіння становить 178,7 кв.м. Зазначене свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 24.12.1998 року було зареєстроване та записане в реєстрову книгу за № А-58.
Як зазначає позивач, у 2002 році ОСОБА_6 , який володів 1/5 часткою у вищевказаному домоволодінні, помер, та, після його смерті, спадщину прийняла ОСОБА_8 , отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Підгірняк О.А. 12.11.2002 року, зареєстроване у реєстрі за № 4-2414; спадкове майно, на яке видано вказане свідоцтво, складається, зокрема, з 1/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 . Дане свідоцтво зареєстроване КП «ОМБТІ та РОН» 03.12.2004р., номер запису 2553, в книзі 318пр-30.
У 2005 році, як стверджує позивач, ОСОБА_5 , яка була її матір'ю та володіла 1/5 часткою у вищевказаному домоволодінні, подарувала належну частку їй - ОСОБА_1 , відповідний договір дарування було посвідчено Третьою Одеською державною нотаріальною конторою 01.03.2005 року, за реєстровим № 1-683.
Таким чином, позивач зазначає, що враховуючи прийняття спадщини ОСОБА_8 , а також дарування ОСОБА_5 їй - ОСОБА_1 своєї частки, станом на 01.08.2017 року, власниками вищевказаного житлового будинку були: ОСОБА_8 з часткою 2/5; ОСОБА_2 з часткою 1/5; ОСОБА_3 з часткою 1/5, а також вона - ОСОБА_1 з часткою 1/5.
Позивач вказує, що в липні 2017 року вона звернулась до інших співвласників з проханням надати їй дозвіл на виділ належної їй частки у спільній частковій власності.
02.08.2017 року ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписали заяви, якими надали згоду їй - ОСОБА_1 на виділ належної їй частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 , в окремий житловий будинок з надвірними спорудами із присвоєнням цьому будинку нової поштової адреси, також своїми заявами вона надали дозвіл на проведення реконструкції належної їй - ОСОБА_1 частки вищевказаного житлового будинку. Підписи на даних заявах посвідчені нотаріально, приватним нотаріусом ОМНО Ланіною В.І., за реєстровими номерами 1989, 1990, 1991 та 1996.
31.08.2017р. державним реєстратором КП «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар Олексієм Миколайовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 83,1 кв.м.
Однак, як стверджує позивач, 09 жовтня 2018 року ОСОБА_8 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до неї - ОСОБА_1 , державного реєстратора КП «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар Олексія Миколайовича, треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_7 про відновлення права спільної часткової власності.
Підставою подання позову, за твердженнями представника ОСОБА_8 , була невідповідність проведеної реєстрації домовленостям, які мали місце між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , а також перевищення останньою вартості та площі належної їй частки.
16 квітня 2019 року Київський районний суд м. Одеси ухвалив заочне рішення, яким відновив право спільної часткової власності ОСОБА_8 , яке існувало до порушення її права власності як співвласника нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Новоселівської сільради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, індексний номер 36857069 від 31.08.2017 року. Вказане рішення набрало законної сили, тобто правовідносини сторін фактично повернулись у попередній стан.
Позивач за зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, з заявами про прийняття спадщини після її смерті звернулись: ОСОБА_3 (донька померлої), ОСОБА_2 (син померлої) та ОСОБА_5 (мати померлої). Спадкова справа була заведена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бичіхіною О.Ю.
Отже, частка ОСОБА_8 у спірному будинку по АДРЕСА_1 , що складала 2/5, підлягала розподілу у рівних частках між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Таким чином, кожен зі спадкоємців отримав право на 2/15 частки вказаного будинку.
Однак, позивач стверджує, що 23 серпня 2020р., не встигнувши отримати свідоцтво про право на спадщину, ОСОБА_5 померла, яка за життя залишила заповіт, який 07 серпня 2020 року було посвідчено тим же приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бичіхіною О.Ю., відповідно до змісту заповіту, ОСОБА_5 заповіла їй - ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати та на що вона за законом матиме право.
25 вересня 2020 року, як вказує позивач, вона звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бичіхіної О.Ю. з заявою про прийняття спадщини, і цього ж дня, приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 24/2020.
Позивач також зазначає, що 18 лютого 2021 року з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулись також ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , однак, 19 лютого 2021 року нотаріусом було надано письмові роз'яснення стосовно спадкування до майна ОСОБА_5 , та заявникам було повідомлено, що покійна залишила заповіт, яким вона все своє майно заповіла не на їх користь. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було роз'яснено, що вони є спадкоємцями за правом представлення, у зв'язку з чим, не мають права на обов'язкову частку у спадщині.
Таким чином, позивач стверджує, що вона є спадкоємицею 2/15 часток будинку по АДРЕСА_1 , які ОСОБА_5 успадкувала після смерті ОСОБА_8 , однак не встигла оформити своїх спадкових прав.
У подальшому, як вказує позивач, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бичіхіною О.Ю. було внесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно.
ОСОБА_1 зазначає, що у неї дійсно не має документів на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , частка якого складає спадкову масу, а також вона позбавлена можливості отримати чи відновити ці документи шляхом звернення до суб'єктів державної реєстрації чи інших компетентних органів, у зв'язку з чим, вона змушена захищати своє право на спадкове майно в судовому порядку.
Викладені обставини зумовили звернення ОСОБА_1 до суду із відповідним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 30.03.2021 року було попередньо визначено суму судового збору за подання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітому розмірі 5000,00 грн. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітомзалишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 4 092 (чотири тисячі дев'яносто дві) грн. 00 коп., з урахуванням вже сплаченої суми у розмірі 908,00 грн., та надати докази такої сплати. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 02.04.2021року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Крім того, ухвалоюсудді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 02.04.2021року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребувано у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бичіхіної Ольги Юріївни належним чином завірену копію спадкової справи №15/2020 щодо майна ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та належним чином завірену копію спадкової справи №24/2020 щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.03.2021 року до канцелярії суду від Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бичіхіної Ольги Юріївни надійшла належним чином завірена копія матеріалів спадкової справи №15/2020 щодо майна ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та належним чином завірену копія матеріалів спадкової справи №24/2020 щодо майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25.06.2021 року до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову, яку, у підготовчому засіданні 05.07.2021 року судом було прийнято до розгляду.
У підготовчому засіданні 05.07.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання 14.09.2021 року позивач не з'явилась, однак 14.09.2021 року її представник надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його та позивача відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце підготовчих та судових повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, а також повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідач - ОСОБА_3 про час та місце підготовчих та судових засідань повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи, та ознайомленням 17.05.2021 року її представника з матеріалами справи, у підготовчі та судові засідання не з'явилась, про поважність причин відсутності не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, розпорядженням органу приватизації за №12 від 24.12.1998 року ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 було передано у спільну часткову власність домоволодіння, загальною площею 178,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
На підставі вищевказаного розпорядження, 24.12.1998 року Акціонерною рибопромисловою компанією «Антарктика» було видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого, домоволодіння, загальною площею 178,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 в рівних частках, тобто по 1/5 частині кожному (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер.
26 листопада 2002 року державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Підгірняк О.А., ОСОБА_8 , яка є донькою ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , було видано свідоцтво про право на спадину за законом, зокрема, на 1/5 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с. 18). Свідоцтво було зареєстровано 03.12.2004 року в КП «ОМБТІ та РОН», номер запису: 2553 в книзі: 318пр-30, реєстраційний номер: 8808505, та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.12.2004 року (а.с. 18 на звороті, 19).
Таким чином, суд зазначає, що ОСОБА_8 стала власником 2/5 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
01 березня 2005 року ОСОБА_5 , яка була власником 1/5 частини житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , подарувала належну їй часткужитлового будинку своїй доньці - ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування частини житлового будинку, посвідченого Третьою Одеською державною нотаріальною конторою 01.03.2005 року, за реєстровим № 1-683 (а.с. 22). Договір дарування було зареєстровано 11.08.2005 року в КП «ОМБТІ та РОН», номер запису: 2553 в книзі: 318пр-30, реєстраційний номер: 8808505, та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.08.2005 року (а.с. 22 на звороті, 22).
Таким чином, власниками житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , стали - ОСОБА_8 - 2/5 частини; ОСОБА_2 - 1/5 частина; ОСОБА_3 - 1/5 частина, та ОСОБА_1 - 1/5 частина.
02.08.2017 року ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надали заяви, якими надали згоду ОСОБА_1 на виділ належної їй частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 , в окремий житловий будинок з надвірними спорудами із присвоєнням цьому будинку нової поштової адреси, також цією заявою надали дозвіл на проведення реконструкції належної їй частки вищевказаного житлового будинку. Підписи на даних заявах посвідчені нотаріально, приватним нотаріусом ОМНО Ланіною В.І., за реєстровими номерами 1989, 1990, 1991, 1996 (а.с. 24-25).
31.08.2017р. державним реєстратором КП «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар Олексієм Миколайовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 83,1 кв.м. (а.с. 26).
Однак, 09 жовтня 2018 року ОСОБА_8 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора КП «Регіональне бюро державної реєстрації» Новоселівської сільської ради Бондар Олексія Миколайовича, треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відновлення права спільної часткової власності.
Підставою подання позову, за твердженнями ОСОБА_8 , була невідповідність проведеної реєстрації домовленостям, які мали місце між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , а також перевищення ОСОБА_1 вартості та площі належної їй частки.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2019 року позов було задоволено.Відновлено право спільної часткової власності ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2 ), яке існувало до порушення її права власності як співвласника нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства Новоселівської сільради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексія Миколайовича, індексний номер 36857069 від 31.08.2017 року (а.с. 27-32).
Таким чином, правовідносини сторін повернулись у попередній стан, тобто власниками житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , знову стали - ОСОБА_8 - 2/5 частини; ОСОБА_2 - 1/5 частина; ОСОБА_3 - 1/5 частина, та ОСОБА_1 - 1/5 частина.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла.
На виконання вимог ухвали суду Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бичіхіна Ольга Юріївна надіслала належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи №15/2020 щодо майна ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, зі змісту витребуваної судом спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що з заявами про прийняття спадщини звернулися: донька спадкодавця - ОСОБА_3 , син спадкодавця - ОСОБА_2 та мати спадкодавця - ОСОБА_5 (а.с. 93, 94, 120).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що єдиними спадкоємцями першої черги права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , які звернулися з заявами про прийняття спадщини є донька спадкодавця - ОСОБА_3 , син спадкодавця - ОСОБА_2 та мати спадкодавця - ОСОБА_5 .
Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 146).
Таким чином, судовим розглядом вставлено, що ОСОБА_5 фактично спадщину після смерті своєї доньки - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,прийняла, оскільки подала нотаріусу заяву про її прийняття, із заявою про відмову від спадщини не зверталась.
При цьому, частка ОСОБА_5 , після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає 2/15 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268).
Однак, свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 отримати не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, а відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
При цьому, 07 серпня 2020 року ОСОБА_5 було складено заповіт, з якого вбачається, що все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що на день її смерті буде належати їй, та на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 (а.с. 39).
Зазначений заповіт був посвідчений 07.08.2020року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бичіхіною О.Ю., зареєстровано в реєстрі за №№ 414, 415.
Так, зі змісту витребуваної судом спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що з заявою про прийняття спадщини звернулися: донька спадкодавця - ОСОБА_1 , та онуки спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 145, 177, 181).
Однак, постановою приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бичіхіною О.Ю. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22.03.2021 року ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна ОСОБА_5 , 1929 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало дочці спадкодавця ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якої була її мати ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ, у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на вищезазначене спадкове нерухоме майно (а.с.203-204).
Крім того, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бичіхіна О.Ю. 19.02.2021 року за вих. №№ 17,18/02-14 надала онукам спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роз'яснення стосовно спадкування до майна ОСОБА_5 , в якому було зазначено, що ОСОБА_5 було залишено заповіт, яким вона все своє майно заповідала не на їх користь та роз'яснено, що відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Закон надає перевагу спадкуванню за заповітом, в якому особа може висловити свою волю щодо розпорядження належним їй майном на користь будь-якої іншої особи. Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1266 Кодексу. Згідно ст. 1241 право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, тобто лише особи, які віднесені до першої черги спадкоємців, відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України. Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за правом представлення на підставі ст. 1266 Цивільного кодексу України, то не мають права на обов'язкову частку у спадщини, відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України та не мають право на спадкування (а.с. 185, 188).
За правилами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Таким чином, судовим розглядом вставлено, що ОСОБА_1 , яка є єдиним спадкоємцем за заповітом, фактично спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,прийняла, оскільки подала нотаріусу заяву про її прийняття, із заявою про відмову від спадщини не зверталась.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст. 1268 ЦК України).
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд приймає до уваги і те, що відсутність реєстрації права власності ОСОБА_5 на 2/15 частинжитлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 , призвела до неможливості ОСОБА_1 оформити свої спадкові права щодо цієї частини житлового будинку, а іншим шляхом окрім як шляхом звернення до суду її право захистити неможливо.
З урахуванням викладеного, позов ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 2/15 (дві п'ятнадцятих) частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 178,7 кв.м., житловою площею 57 кв.м., та надвірних споруд: «Б» - сарай, «В» - гараж, «Г» - сарай, «Д» - гараж, «Е» - літня кухня, «З» - гараж, «И» - сарай, 1-8 - огорожа, І - мостіння, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1928564851101, що розташовані на земельній ділянці площею 761 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 18.12.2019 року, орган, що видав 2ISR) право власності на 2/15 (дві п'ятнадцятих) частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 178,7 кв.м., житловою площею 57 кв.м., та надвірних споруд: «Б» - сарай, «В» - гараж, «Г» - сарай, «Д» - гараж, «Е» - літня кухня, «З» - гараж, «И» - сарай, 1-8 - огорожа, І - мостіння, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1928564851101, що розташовані на земельній ділянці площею 761 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 16.07.2008 року Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 18.12.2019 року, орган, що видав 2ISR) втрати по сплаті судового збору у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Сягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий 21.04.2011 року Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 18.12.2019 року, орган, що видав 2ISR) втрати по сплаті судового збору у розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Петренко В. С.