Справа № 682/1790/21
Провадження № 2/682/788/2021
20 вересня 2021 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Зеленської В.І., до початку першого судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", Національного банку України про визнання інформації про споживача недостовірною, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження,
27.08.2021 р до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк", Національного банку України про визнання інформації про споживача недостовірною, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправною бездіяльність ПАТ КБ "Приватбанк" у неналежному розгляді звернень ОСОБА_1 , в розумінні Закону України "Про звернення громадян", оскільки розгляд (як результат діяльності суб'єкта, якому адресоване звернення) не відповідає нормам статті 15 цього Закону, що призвело до поширення у листах ПАТ КБ "Приватбанк" неправдивої, неточної інформації про споживача ОСОБА_1 ; визнати інформацію, зазначену у листах ПАТ КБ "Приватбанк", направлених як відповідь на запити Національного банку України, недостовірною і такою, що порочить особисті немайнові права ОСОБА_1 , як споживача, та перешкоджає ОСОБА_2 повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, як споживача; зобов'язати ПАТ КБ "Приватбанк" відкликати листи, як відповіді на запити Національного банку України, які містять недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права ОСОБА_1 , як споживача, та перешкоджають ОСОБА_1 повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, як споживача.
20.09.2021 р до початку першого судового засідання у справі до суду надійшла заява ОСОБА_1 про залучення Національного банку України до участі у справі в якості співвідповідача та про збільшення позовних вимог, в якій ОСОБА_1 просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ПАТ КБ "Приватбанк" у неналежному розгляді звернень ОСОБА_1 , в розумінні Закону України "Про звернення громадян", оскільки розгляд (як результат діяльності суб'єкта, якому адресоване звернення) не відповідає нормам статті 15 цього Закону, що призвело до поширення у листах ПАТ КБ "Приватбанк" неправдивої, неточної інформації про пільгового споживача ОСОБА_1 , направленої до Національного банку України, як відповіді на запити та у листі від 06 листопада 2020 р за № 20.1.0.0.0/17-201020/9878; 2) визнати інформацію, зазначену у листах ПАТ КБ "Приватбанк", як відповіді на запити Національного банку України, який в подальшому таку інформацію поширив у своїх листах від 07.10.2020 р. № 14-0004/57142, від 22.10.2020 р № 14-0004/61089, а також листах ПАТ КБ "Приватбанк" від 25 серпня 2020 за № 20.1.0.0.0/7-200821/2223 та від 06 листопада 2020 р за № 20.1.0.0.0/17-201020/9878, що банківська квитанція Славутського відділення хмельницької філії "Приватбанк" за № 0.0.797633366.1 від 01 липня 2017 року (сторнований платіж) та банківська квитанція Славутського відділення Хмельницької філії "Пиватбанк" за № 0.0.778211966.1 від 02 червня 2017 р (проведений платіж), стосуються третьої особи, недостовірною і такою, що порочить особисті немайнові права ОСОБА_1 , як пільгового споживача, та перешкоджає ОСОБА_1 повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, як споживача; 3) визнати інформацію, зазначену у листах Національного банку України від 07.10.2020 р № 14-0004/57142, а саме, що " в ході перевірки встановлено, що зазначений Вами у зверненні платіж проведений іншим клієнтом з його ідентифікацією", від 22.10.2020 р № 14-0004/61089, а саме: "...не вбачає правових підстав для надання запитуваних копій документів, оскільки за наявною в національному банку України інформацією, запитувані документи стосуються проведених операцій стосовно третіх осіб та становлять банківську таємницю", тобто, що банківська квитанція № 0.0.797633366.1 від 01 липня 2017 року АТ КБ "Приватбанк" стосується третіх осіб, а не ОСОБА_1 , недостовірною і такою, що порочить особисті немайнові права ОСОБА_1 , як пільгового споживача, та перешкоджає ОСОБА_1 повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, як споживача; 4) зобов'язати ПАТ КБ "приватбанк" відкликати листи, як відповіді на запити Національного банку України, а також листи 25 серпня 2020 № 20.1.0.0.0/7-200821/2223 та від 06 листопада 2020 р № 20.1.0.0.0/17-201020/9878, які містять недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права ОСОБА_1 , як пільгового споживача та перешкоджають ОСОБА_1 повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, як споживача, та з метою спростування недостовірної інформації направити лист до Національного банку України, в якому повідомити про прийняте у цій справі рішення суду з викладенням його резолютивної частини протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набранням таким рішенням законної сили; 5) зобов'язати Національний банку України відкликати листи від 07.10.2020 р № 14-0004/57142 та від 22.10.2020 № 14-0004/61089, які містять недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права ОСОБА_1 , як пільгового споживача та перешкоджають ОСОБА_1 повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, як споживача.
Ознайомившись із заявою позивачки ОСОБА_1 про збільшення позовнихї вимог, суд знаходить, що підстав для її задоволення не вбачається.
Так, згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
З первісної позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 залучила Національний банку України до участі у справі в якості відповідача. Тому суд не вбачає підстав залучати його до участі у справі знову на підставі ч. 1 ст. 51 ЦПК України.
Щодо заяви про збільшення позовних вимог, то суд вважає її неприйнятною, виходячи з наступного.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України). Суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Національний банк України є суб'єктом владних повноважень.
Надання публічної інформації у відповідь на інформаційний запит здійснюється Національним банком України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Інструкції про організацію розгляду звернень громадян, проведення особистого прийому та забезпечення доступу до публічної інформації в Національному банку України, затвердженої рішенням Правління Національного банку від 14 травня 2020 року №332-рш. Метою Закону України "Про доступ до публічної інформації" є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічноправових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Присутність суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах є передумовою судового захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації тощо.
Отже, публічно-правові спори з суб'єктом владних повноважень, в тому числі предмет спору, викладений ОСОБА_1 у заяві про збільшення позовних вимог, є предметом розгляду адміністративного суду та розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
З наведеного вбачається, що місцевим загальним судам як адміністративним судам не підсудні справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації тощо.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, враховуючи, що первісний позов ОСОБА_1 розглядається в порядку цивільного судочинства, а публічно-правовий спір, що виник між ОСОБА_1 та Національним банком України як суб'єктом владних повноважень підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підсудний Славутському міськрайонному суду Хмельницької області як адміністративному суду, то у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 19, 48, 51, 186 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Національного банку України.
Суддя Зеленська В. І.