Справа № 2-1652/11
Провадження №2/944/148/21
08.09.2021 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Карпин І.М.
з участю секретаря Мельник Є.Є.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Управління Держкомзему у Яворівському районі, Івано-Франківська селищна рада про скасування державного акту на земельну ділянку,
06.10.2011 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить постановити рішення, яким скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД №483053 від 05 березня 2008 року виданий ОСОБА_2 . Позовні вимоги мотивовано тим, що вона проживає по АДРЕСА_1 . По сусідству проживає гр. ОСОБА_2 , який є власником сусідньої земельної ділянки. Вона проживала в зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_3 , якому рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Яворіського району Львівської області №70 від 11 травня 1994 року було надано дозвіл на будівництво сараю розміром 2 м x 3 м та виготовлення технічної документації. Оскільки життя в неї з чоловіком не склалося, то шлюб між ними у 2002 році було розірвано, однак чоловік не заперечував щодо будівництва нею сараю та подальшого його використання від його імені. Для зручності в оформленні технічної документації нею була написана та подана заява до Івано-Франківської селищної ради про надання їй дозволу будувати сарай на цьому ж місці. Її заяву було задоволено та прийнято рішення №38 від 26.02.2009 року. Після отримання рішення на будівництво сараю на своє ім'я, вона з'ясувала, що після надання її чоловікові дозволу на будівництво, Івано-Франківською селищною радою було прийнято ряд рішень, які стали підставою для оформлення 05 березня 2008 року Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я сусіда ОСОБА_2 , без відміни рішення про надання земельної ділянки для будівництва сараю. Згідно даного Державного акту межі земельної ділянки сусіда охоплюють і земельну ділянку, надану її колишньому чоловікові для будівництва сараю. Крім цього, межі земельної ділянки, що надана відповідачу, не були погоджені з нею, а ні з її колишнім чоловіком, чим були порушені принципи добросусідства. Також місце, на яке надано дозвіл на будівництво сараю, фактично знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а земельна ділянка гр. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , що змінило адресне розташування земельної ділянки, про що її колишнього чоловіка, як землекористувача не було повідомлено. Будь-які спроби вирішити питання в добровільному порядку, не порушуючи принципи добросусідства, не дали результату.
14.03.2012 Яворівським районним судом Львівської області в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Управління Держкомзему у Яворівському районі, Івано-Франківська селищна рада про скасування державного акту на земельну ділянку відмовлено.
15.09.2016 ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, зазначаючи, що згідно з висновком експерта №6/548 від 13.11.2013 підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Суміжні землекористувачі» в акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 29.11.2017 виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Сфальшувавши акт узгодження меж земельної ділянки від 29.11.2007 відповідач ОСОБА_2 в такий спосіб виготовив технічну документацію із землеустрою і на основі сфальшованих документів (акту) здійснив приватизацію спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Сфальшований акт узгодження меж земельної ділянки від 29.11.2007 наданий відповідачем ОСОБА_2 досліджувався Яворівським районним судом Львівської області та покладений в основу рішення суду від 14.03.2012. Тому просить скасувати рішення Яворівського районного суду Львівської області від 14.03.2012 у зв'язку із ново виявленими обставинами, оскільки підроблений акт узгодження меж земельної ділянки від 29.11.2007 являється істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відомою їй на час розгляду справи.
16.09.2016 ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області Гоцка В.І. відкрито провадження за ново виявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області ( головуючий суддя Гоцко В.І.) від 05.05.2017 заяву ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Яворівського районного суду Львівської області від 14.03.2012 по цивільнй справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Управління Держкомзему у Яворівському районі, Івано-Франківська селищна рада про скасування державного акту на земельну ділянку. Справу призначено до судового розгляду.
21.12.2017 справа відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями на підставі рішення зборів суддів Яворівського районного суду Львівської області від 18.12.2017 №14 та Рішення Вищої ради правосуддя від 17.10.2017 №3304/0/15-17 «Про звільнення ОСОБА_5 , з посади судді Яворівського районного суду Львівської області» передана судді Карпин І.М.
Ухвалою від 22.12.2017 прийнято справу до провадження та призначено судовий розгляд.
17.03.2020 ухвалою судді Львівського апеляційного суду відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 05.05.2017.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, давши пояснення аналогічні доводам позовної заяви та заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просила позов задовольнити.
Відповідач та представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, хоч належним чином повідомлялись про час та місце проведення судового розгляду.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_3 .
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради №70 від 11.05.1994 року гр. ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво сараю 2 м х 3 м в АДРЕСА_1 . Даним рішенням гр. ОСОБА_3 також було зобов'язано виготовити технічну документацію на будівництво господарської споруди.
Однак позивачем ОСОБА_1 не надано суду технічної документації на будівництво господарської споруди.
З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №483053 від 05.03.2008 вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0322 га в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Згідно з планом меж земельної ділянки кадастровий номер 4625855300:07:002:0162 така межує із земельною ділянкою від Г до Д із землями ОСОБА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради №38 від 26.02.2009 року на підставі заяви гр. ОСОБА_1 було надано дозвіл на будівництво сараю розміром 2,0 м х 3,0 м в АДРЕСА_1 . Даним рішенням гр. ОСОБА_1 також було зобов'язано виготовити та погодити необхідну технічну документацію згідно чинного законодавства.
Таким чином позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво сараю в АДРЕСА_1 , після набуття права власності на земельну ділянку відповідачем ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 . Технічної документації на будівництво сараю позивачем суду не надано.
Позивач ОСОБА_1 стверджує, що під час виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та видачі Державного акту гр. ОСОБА_2 , акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки вона не підписувала.
ОСОБА_1 надала суду копію висновку експерта №6/548 від 13.11.2013, який наданий на підставі постанови слідчого Карпуся О.М. про призначення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2013 за №42013150350000058. З висновку експерта вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі «суміжні землекористувачі» в акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 29.11.2007 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Вирішити питання про те, ким ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , чи іншою особою виконаний досліджуваний підпис від імені ОСОБА_6 в графі «суміжні землекористувачі» в акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 29.11.2007 не виявилось можливим.
Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до статті 43 ЗК України права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статей 27, 28 цього Кодексу. Втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов'язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства. Права власників земельних ділянок і землекористувачів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗК України передбачено, що державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.
Частиною 1 статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
У частині другій статті 90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її права на земельну ділянку, а саме не доведено, що саме відповідачем ОСОБА_2 , як суміжним землекористувачем, порушено межі земельної ділянки, якою вона користується.
Доводи ОСОБА_1 про те, що вона акт погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж не підписувала не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Погодження меж земельної ділянки є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18).
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2 у 2008 році. Дозвіл на будівництво сараю позивачу надано у 2009 році по АДРЕСА_1 .
При розгляді справи встановлено, що будь-який документ щодо права користування на спірну земельну ділянку у позивача ОСОБА_1 відсутній, обставин, які б вказували, що ОСОБА_2 , як суміжним землекористувачем, порушено межі земельної ділянки, якою вона користується, не встановлено, відповідно саме непідписання суміжним землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Оцінюючи докази по даній справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що при розгляді справи встановлено, що спірна земельна ділянка для будівництва господарської споруди позивачу ОСОБА_1 у передбаченому законом порядку в користування не надавалася, жодних прав у позивача як належного землекористувача спірної земельної ділянки не виникло, відсутні підстави для захисту такого права на підставі поданого позову з наведених в ньому мотивів, а тому в задоволені заявленого позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Управління Держкомзему у Яворівському районі, Івано-Франківська селищна рада, про скасування державного акту на земельну ділянку відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи ,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 17.09.2021.
Суддя І.М.Карпин