336/5537/17
1-в/336/209/2021
21 вересня 2021 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 ,представника Запорізького районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ,розглянувши подання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку у відношенні
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, остання відома адреса реєстрації АДРЕСА_1 ,зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ,-
До Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшло подання начальника Запорізького районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Подання мотивовано тим, що вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2017 року ОСОБА_4 засуджено покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин.
Після реєстрації вироку в органі з питань пробації,вирок виконаний не був, оскільки ОСОБА_4 за викликами органів пробації не з'являвся, за місцем проживання відсутній,на теперішній час місцезнаходження засудженого не встановлено,з 12.03.2018 р.він перебуває у розшук.
Оскільки у органу пробації відсутні відомості щодо ухилення ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком та вчинення нового злочину, у поданні ставиться питання про звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності обвинувального вироку,перебіг строку давності не зупинявся та не переривався .
В судовому засіданні представник органу пробації ОСОБА_5 подання підтримала з підстав,аналогічних викладеним у поданні, наполягала на його задоволенні.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував.
Засуджений в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду подання, що відповідно до ч.5 ст.539 КПК України, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2017 року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді до громадських робіт строком 200 годин. Вказаний вирок набрав законної сили та звернутий до виконання.
Статтею 80 КК України визначено підстави для звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Так, за ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Таким чином, правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків.
Частиною 3 ст.80 КК України визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.
Статті 389, 390 КК України передбачають кримінальну відповідальність засудженого за ухилення від відбування покарання.
Отже, редакція ч.3 ст.80 КК України щодо ухилення від відбування покарання певним чином співвідноситься з диспозиціями ст.ст.389, 390 КК України, які встановлюють відповідальність за такі злочини як ухиленні від відбування покарання.
Відтак,роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину.
Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За таких обставин, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Частина 4 ст.80 КК України визначає підстави для переривання перебігу давності за умов вчинення засудженим до спливу строків ,визначених ч.1 ст.80 КК України, нового середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Судом встановлено, що обвинувальний вирок відносно ОСОБА_4 за ухилення від відбування покарання, призначеного згадуваним вище вироком суду , який набрав законної сили, відсутній.
Також у суду відсутні відомості щодо вчинення засудженим після ухвалення цього вироку іншого середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк виконання обвинувального вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2017 року, яким ОСОБА_4 засуджено до громадських робіт строком 200 годин, сплинув.
Наслідком закінчення строків давності виконання обвинувального вироку, відповідно до ст.80 КК України, ст.152 КВК України, є звільнення особи від відбування покарання.
Враховуючи викладене, а саме, що з дня набрання законної сили вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.11.2017 року, яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді громадських робіт, минуло більше двох років, перебіг давності виконання вищевказаного вироку не зупинявся та не переривався, суд робить висновок, що подання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.80 КК України, ст.152 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд -
Постановив:
Клопотання- задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2017 року у вигляді 200 годин громадських робіт у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_1