Дата документу 23.08.2021
Справа № 334/5211/21
Провадження № 3/334/2118/21
23 серпня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 160 КУпАП, -
З представлених до суду матеріалів вбачається, що 10.07.2021 року об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою м. Запоріжжя вул. Металургів, 8, з рук здійснювала реалізацію продуктів харчування (овочів) в невстановленому місці, тим самим вчинила своїми діями адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 595650 від 10.07.2021.
В судове засідання, призначене на 23.08.2021 ОСОБА_1 не з'явилася з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку: матеріали справи містять поштове відправлення, яке направлялось судом на адресу зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення та повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", причини неявки суду не повідомила, не надала письмових заперечень проти протоколу та клопотання про перенесення розгляду справи.
Згідно з положенням ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 160 КУпАП передбачає відповідальність за торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях та тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 , знаходячись за адресою м. Запоріжжя пр. Металургів, 8, де здійснювала торгівлю продуктами харчування з рук, матеріали справи не містять пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснень свідків, фото та відеоматеріалів, які б свідчили про вчинення зазначеного в протоколі правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) Європейського суду з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Враховуючи викладене, суд не може самостійно збирати докази для розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому ті порушення, які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються жодними доказами.
Відповідно до норм КУпАП адміністративна відповідальність настає за умов: 1) наявності події, що передбачає адміністративну відповідальність; 2) наявність складу правопорушення, а саме: - суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення; - об'єктивної сторони правопорушення, яке характеризується наявністю дії чи бездіяльності суб'єкта правопорушення, внаслідок чого було порушено конкретну норму законодавства; - причинно-наслідкового зв'язку між подією, що передбачає адміністративну відповідальність, та її негативними наслідками, зокрема, завдання шкоди органам влади.
Перелічені ознаки є визначальними факторами, оскільки відсутність події і складу адміністративного порушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Тому, суддя приходить до висновку про те, що провадження по адміністративному матеріалу відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 160, 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.160 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Коломаренко К. А.