221/6630/20
2/221/216/2021
03 вересня 2021 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області в складі:
головуючої - судді Чальцевої Т.В.
при секретарі - Сєрих І.С., Черткові А.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представника відповідача - Михайленко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Головного управління Держпраці у Київській області, Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, визнання незаконним та скасування акту за формою Н-1 від 02.06.2020р., про зобов'язання провести розслідування нещасного випадку як такого, що пов'язаний з виробництвом, та про відшкодування моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів щодо визнання нещасного випадку, таким, що пов'язаний з виробництвом, визнання
незаконним та скасування акту за формою Н-1 від 02 червня 2020 року, про зобов'язання провести розслідування нещасного випадку, як такого, що пов'язаний з виробництвом та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначив, що 05.07.2019 року о 07 годині 40 хвилин, під час виконання ним його посадових обов'язків Начальника Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - Відповідач 1)(поновлений на посаді відповідно до Постанови Апеляційного суду Донецької області від 24.07.2018 року по справі №221/450/18) на території підприємства - СП «Волноваське локомотивне депо», отримав від невстановленої групи осіб, тяжкі тілесні ушкодження. Дані особи були одягнуті у форму працівників залізниці, але не є ними. Про це він можу із впевненістю сказати, як начальник структурного підрозділу, адже в силу своїх службових обов'язків знайомий із працівниками депо та межу впізнати їх. При цьому дані особи перебували на території структурного підрозділу без достатніх правових підстав та на його думку мали намір нанести матеріальні збитки підприємству шляхом крадіжки та/чи руйнування майна підприємства. Розуміючи, що ним було встановлено ту обставину, що вони не є працівниками підприємства та маючи намір завадити йому викликати охорону та/чи поліцію, аби уникнути завдання негативних матеріальних наслідків підприємству, на нього було здійснено напад невідомими особами та завдано тяжких тілесних ушкоджень.
Даний нещасний випадок стався з ним на території підприємства та його робочого місця за адресою: 85702. Донецька область, м. Волноваха, вул. Шевченко. 88. Своїм листом від 09.07.2019 року ГУ Держпраці у Київській області (надалі - Відповідач 2) доручило Регіональній філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» провести розслідування вищевказаного нещасного випадку. Наказом Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» №305- в.о.н. від 09.07.2019 року, було створено комісію щодо розслідування нещасного випадку. За результатами розслідування комісією було складено Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) за формою Н-1/НП від 02.06.2020 року (надалі - Акт), відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що даний нещасний випадок стався внаслідок заподіяння Позивачу тілесних ушкоджень іншою особою внаслідок з'ясування з іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру. Комісією не встановлено зв'язку між виконанням трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства (установи, організації) та фактом травмування та вважає даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.
Позивач не згодний із висновками, викладеними у Акті комісією, вважає, що комісія не є легітимною, а Акт є таким, що підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а нещасний випадок визнанню таким, що стався на виробництві.
Крім того, 29.03.2021 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили задовільнити позов у повному обсязі, з урахуванням доводів, викладених у позові.
Представник відповідача - регіональної філії «Донецька залізниця» АТ « Українська залізниця» - з позовом не погодились, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з урахуванням доводів, викладених у відзиві на позов.
Представник відповідача - Головного управління Держпраці у Київській області - у судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача - Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці - з позовом не погодились, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, вважає, що позові вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 263 ч.5 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що згідно акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання, аварії, що стався 05 липня 2019р. о 07:40 г. від 04.06.2020р. та протоколу № 7 засідання комісії із розслідування нещасного випадку, що стався 05 липня 2019р. вбачається, що «комісія провела розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку, що стався на територій підприємства між вул. Шевченко та прохідною «Захід» Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії « Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», розташованого за адресою: м. Волноваха, вул. Шевченко, 88. З акту вбачається, що «Згідно запису № 21 у трудовій книжці ОСОБА_1 , наказу по структурному підрозділу «Волноваське локомотивне депо» регіональної філії « Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 159-ОС від 25.07.2018р. та наказу по Регіональній філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 56/Н-ОС від 25.07.2018р., ОСОБА_1 на дату нещасного випадку займав посаду начальника депо Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця». Начальник депо Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» повинен був здійснювати організацію роботи виробничих дільниць депо:
-« Технічна бібліотека», розташована за адресою: м. Волноваха, пров. Путейський, б.10;
-« Їдальня», розташована за адресою: м. Волноваха, вул. Пушкіна, б.25.
Таким чином, територіально виробничі дільниці, що підпорядковувались начальнику депо Скидан О.І. були розташовані за межами основного промислового майданчика. Безпосередньо вхід на їх територію не здійснювався через прохідну «Захід» Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії « Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».
Крім того, зі змісту акту вбачається, що «оглянувши місце нещасного випадку, вивчивши наявну документацію з організації роботи на підприємстві, первинну медичну документацію, опитавши потерпілого, свідків, одержавши письмові пояснення, вивчивши заяви потерпілого до комісії з розслідування, керуючись п.п.17 п.52 « Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ № 337 від 17.04.2019р., комісія вважає, що даний нещасний випадок 05.07.2019р. з начальником депо ОСОБА_1 трапився внаслідок заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою внаслідок з'ясування з іншою особою особистих стосунків не виробничого характеру. Комісією не встановлено зв'язку між виконанням трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства та травмуванням . Комісією з розслідування нещасного випадку більшістю голосів прийнято рішення : нещасний випадок, який стався 05 липня 2019р. з начальником депо Структурного Підрозділу « Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії « Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Скиданом О.І. вважати не пов'язаним з виробництвом. За результатами розслідування скласти акт за формою Н-1/НП» ( т.1 а.с. 16-42)
Пунктом 15 Порядку №337 передбачено, що до складу спеціальної комісії входять: посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб'єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби. ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
Тобто,утворюється уповноважена спеціальна комісія як тимчасовий самостійний колегіальний орган, до складу якого входять не тільки представники Управління Держпраці, але й представники інших органів га установ.
В порушення вимог вищевказаного порядку, до складу комісії не було включено посадову особу Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії).
У відповідності до положень п. 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов'язана:
- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім'ї чи уповноваженою ними особою) га скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку га/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);
- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5. 6. 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною);
- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22;
- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;
- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.
Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаним чи не пов'язаним з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. З матеріалів справи вбачається, що рішення комісії щодо визнання нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виробництвом, було ухвалено більшістю голосів: 4 (чотири) члени комісії проголосували «за» та 2 (два) члени комісії - «проти» .
Суд не може погодитись з висновками комісії, згідно яких «нещасний випадок, який стався 05 липня 2019р. з начальником депо Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Скиданом О.І. вважати не пов'язаним з виробництвом» з наступних підстав: зі змісту дослідженої у судовому засіданні організаційної структури підрозділу «Волноваське локомотивне депо» вбачається, що в організаційній структурі Структурного підрозділу «Волноваське локомотивне депо» відсутня посада начальника депо. ( т.1 а.с. 81) Невірне зазначення посади позивача призвело до невірного тлумачення його місця праці, та як наслідок - посадових обов'язків, а саме - організація роботи виробничих дільниць депо: «Технічна бібліотека», розташована за адресою: м. Волноваха, пров. Путейський, б.10; «Їдальня», розташована за адресою: м. Волноваха, вул. Пушкіна, б.25.) Вищевказана помилкова позиція комісії, згідно якої «територіально виробничі дільниці, що підпорядковувались начальнику депо ОСОБА_1 були розташовані за межами основного промислового майданчика», у свою чергу, призвела до хибних висновків комісії, згідно яких під час нещасного випадку ОСОБА_1 не знаходився за місцем своєї роботи.
Крім того, згідно Постанови Апеляційного суду Донецької області від 24.07.2018р. «визнано незаконним наказ № 11-Н від 05.01.2018р. про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника структурного підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії « Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання обов'язків, обумовлених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника структурного підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» з 06.01.2018р.» ( т.1 а.с. 69 -77)
Вищевказані висновки суду цілком узгоджується з окремою думкою голови комісії з розслідування нещасного випадку на підприємстві ОСОБА_4 від 02.06.2020р., щодо незгоди з прийнятим рішенням комісії щодо встановлення посади ОСОБА_1 для оформлення акту нещасного випадку як «начальника депо СП «Волноваське локомотивне депо», оскільки в наказі від 27.03.2019р. (Лиман) в організаційній структурі Структурного підрозділу «Волноваське локомотивне депо» відсутня посада начальника депо. Крім того, згідно постанови суду від 24.07.2012р. вбачається, що звільнено ОСОБА_1 було з посади начальника структурного підрозділу «Волноваське локомотивне депо» та було поновлено на посаду начальника структурного підрозділу «Волноваське локомотивне депо». Також зазначено, що у повідомленні про нещасний випадок на підприємстві вказана посада ОСОБА_1 саме начальник структурного підрозділу «Волноваське локомотивне депо» ( т.1 а.с. 33)
Відповідно до пп. 17 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року, обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов'язаними з виробництвом, є заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою або його вбивство під час виконання чи у зв'язку з виконанням трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства (установи, організації*) незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування з іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що встановлено комісією з розслідування та/або підтверджено висновком компетентних органів.
Відповідно до п. 33 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року Комісія (спеціальна комісія) зобов'язана:
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 2;
-з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
-визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом.
Нещасні випадки, пов'язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до Порядку. Такі випадки визнаються пов'язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).
Нещасний випадок, що стався із Позивачем не містить ознак та доказів, які б давали підстави вважати, що завдання тяжких тілесних ушкоджень Позивачу вчинено з мотивів з'ясування особистих стосунків невиробничого характеру, навпаки, як неодноразово зазначав позивач, невідомі особи були вдягнені у форму працівників залізниці, хоча ними не є, та перебували на території підприємства без законних підстав. При цьому, слідчим Волноваського відділення поліції ГУНП у Донецькій області НПУ було надано інформацію комісії, щодо відсутності підстав вважати нещасний випадок, що стався, таким, що стався з особистих мотивів. Але незважаючи на це, комісія дійшла хибного висновку, що даний нещасний випадок не є пов'язаним із виробництвом, а що даний нещасний випадок стався внаслідок заподіяння Позивачу тілесних ушкоджень іншою особою внаслідок з'ясування з іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру.
В науці кримінального права до особистих мотивів злочину відносять помсту, сексуальні спонукання, ревнощі, боягузтво, жорстокість, кар'єризм, заздрість, жалість, співчуття, родинні та інші почуття, сором, захопленість певними предметами або будь-якою діяльністю. Тобто особисті мотиви передбачають наявність стосунків між постраждалим та особою, що вчинила злочин, їх особисте знайомство, наявність конфлікту. В той час, як Позивач не є знайомим із невідомими особами, що завдали йому тяжкі тілесні ушкодження, не мав із ними стосунків та конфлікту, взагалі не спілкувався із ними.
Позивач, перебуваючи па робочому місці па території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок саме агресивних дій іншої особи, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків в інтересах підприємства, отримав тілесні ушкодження, а отже нещасний випадок є таким, що пов'язаний з виробництвом. Аналогічно за своєю суттю висновку дійшов у своїй Постанові від 09,01,2020 року Верховний Суд по справі №635/3143/17.
Пунктами 1 ,2 вищевказаного Порядку №337 визначено обставини, за яких нещасний випадок та/ або гостре професійні захворювання (отруєння) визнаються пов'язаними з виробництвом, а саме передбачено:
пп.1 - виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);
пп.2 - перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;
У вказаному нещасному випадку постраждалий ОСОБА_1 виконував трудові обов'язки згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства, перебував на території підприємства у робочий час.
Комісія зі спеціального розслідування провела розслідування нещасного випадку, згідно до норм Порядку 337, оглянула місце, де трапився нещасний випадок, вивчила технологічну документацію, первинну медичну документацію, опитала свідків та одержала їх письмові пояснення, врахувала думку кожного члена комісії. Відповідно до п.34 Порядку № 337 шляхом голосування прийшла до висновку, що « нещасний випадок, який стався 05 липня 2019р. з начальником депо Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Скиданом О.І. не пов'язаний з виробництвом».
Вищевказані висновки суперечать правовій позиції Верховного Суду від 26.06.2018 року під час вирішення справи №242/1065/16-ц., згідно якої «сам по собі факт перебування на робочому місці під час нещасного випадку обумовлює характер нещасного випадку як такого, що пов'язаний з виробництвом», а тому висновки комісії в цій частині є невірними та необґрунтованими.
05.07.2019р. за підписом в.о. директора регіональної філії «Донецька залізниця» О.О. Носулько було повідомлення про нещасний випадок ( т. 1 а.с. 43-44)
09.07.2019р. було надано доручення Держпраці головного управління Держпраці у Київській області № 8/3/19/10775 на адресу регіональної філії « Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» щодо проведення розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками, що стався 05.07.2019р.0 07:40г. з начальником Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Скидан О.І. ( т.1 а.с. 45)
Відповідно до п. 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року (надалі - Порядок 337), даний випадок підлягає спеціальному розслідуванню, так як спричинив тяжкі наслідки (тяжкі тілесні ушкодження), у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ.
Відповідно до п. 3.1. Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого Наказом МОЗ України №370 від 04.07.2007 року, до тяжких травм відносяться: перелом черепа; вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок; закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок; тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше та інші.
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Волноваська лікарня планового лікування Волноваської районної ради» №764 від 08.07.2019 року, ОСОБА_1 05.07.2019 року під час нещасного випадку було завдано травми, які відносяться до категорії тяжких.
Дана обставина визнається сторонами по справі, у зв'язку із чим, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПКУ не підлягає доказуванню.
Відповідно до п. 8 та п. 10 Порядку 337, у разі отримання інформації про нещасний випадок, роботодавець зобов'язаний протягом двох годин, з використанням засобів зв'язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2, повідомити, за місцем настання нещасного випадку:
-Територіальному органові Держпраці;
-Робочому органові Фонду;
- керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;
-уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);
-місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
-органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб'єднанню;
-органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків).
Для випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні про нещасний випадок, що надається територіальному органові Держпраці, роботодавцем зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) (із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, посади, контактних телефонів) для включення їх до складу спеціальної комісії.
Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.
Місцем настання нещасного випадку є АДРЕСА_1 , таким чином Повідомлення про нещасний випадок мало бути направлено до Головного управління Держпраці у Донецькій області (на теперішній час- Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці).
Як вбачається із Повідомлення про нещасний випадок, що міститься у матеріалах справи, дане повідомлення в порушення п. 8 та п. 10 Порядку 337 було направлено Головному управлінню Держпраці у Київській області, замість його направлення на адресу територіального органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку, яким є Головне управління Держпраці у Донецькій області (на теперішній час- Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці).
Наказом в.о. директора регіональної філії «Донецька залізниця» О.О. Носулько від 09.07.2019р. № 305-в.о.н (Лиман) було створено комісію з розслідування обставин та причин нещасного випадку, який стався у Структурному Підрозділі «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», що стався 05.07.2019р.0 07:40г. з начальником Структурного Підрозділу «Волноваське локомотивне депо» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Скидан О.І. ( т.1 а.с. 46-47)
Наказом в.о. директора регіональної філії «Донецька залізниця» О.О. Носулько від 16.07.2019р. № 322-в.о.н (Лиман) продовжено з 16.07.2019р. строку розслідування нещасного випадку ( т.1 а.с. 48)
Наказом в.о. директора регіональної філії «Донецька залізниця» Д.В. Борисенко від 12.12.2019р. № 595-в.о.н (Лиман) внесено зміни до наказу регіональної філії від 09.07.2019р. № 305-в.о.н (Лиман) ( т.1 а.с. 49-50)
Наказом в.о. директора регіональної філії «Донецька залізниця» Д.В. Борисенко від 24.02.2020р. № 100-в.о.н (Лиман) внесено зміни до наказу регіональної філії від 12.12.2019р. № 595-в.о.н (Лиман) ( т.1 а.с. 51-52)
Наказом в.о. директора регіональної філії «Донецька залізниця» Д.В. Борисенко від 08.05.2020р. № 377-в.о.н (Лиман) внесено зміни до наказу регіональної філії від 24.02.2020р. № 100-в.о.н (Лиман) ( т.1 а.с. 53-54)
Листом в.о. директора регіональної філії «Донецька залізниця» О.О. Носулько від 15.07.2019р. № В.о.н. - 01/439 на адресу Головного управління Держпраці у Київській області надано погодження на продовження терміну розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 55)
Відповіддю Головного управління Держпраці у Київській області від 26.07.2019р. № 8/3/19/ НОМЕР_1 надано погодження на продовження терміну розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 ( т.1 а.с. 56)
Листом слідчого СВ Волноваського ВП ГУНП України у Донецькій області Узбека С. на ім'я потерпілого ОСОБА_1 від 22.01.2020р. № 808/501/03-2020 повідомлено, що «в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження № 12019050630001108 відсутні докази, які б давали підстави вважати, що злочин вчинено з мотивів з'ясування особистих стосунків невиробничого характеру « ( т.1 а.с. 57)
Листом слідчого СВ Волноваського ВП ГУНП України у Донецькій області Узбека С. на ім'я голови комісії з розслідування нещасного випадку ОСОБА_4 від 05.02.2020р. № 1378/501/03-2020 повідомлено, що «в матеріалах досудового розслідування кримінального провадження № 12019050630001108 відсутні докази, які б давали підстави вважати, що злочин вчинено з мотивів з'ясування особистих стосунків виробничого характеру» ( т.1 а.с. 59)
Відповідно до п. 31 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року, спеціальне розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 15 робочих днів.
У разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань, отримання відповідних висновків (органів досудового розслідування, закладів охорони здоров'я та судово-медичної експертизи тощо), а також додаткових пояснень від осіб, причетних до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), розслідування може бути продовжене наказом органу, який утворив спеціальну комісію, до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.
Акт за формою Н-1 було складено комісією 02.06.2020 року, майже через рік після початку розслідування, при цьому станом на 23.01.2020 року Комісія з розслідування нещасних випадків мала у матеріалах справи усі відповіді та інформацію задля отримання якої було подовжено термін розслідування. Таким чином комісією було допущено порушення строків проведення розслідування, передбачених Порядком 337.
31.07.2020р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення повторного (спеціального) розслідування ( т.1 а.с. 60 -64)
07.09.2020р. надано відповідь Головного управління Держпраці у Донецькій області за № 09/16-10/с-3224н щодо відмови у проведенні повторного (спеціального) розслідування ( т.1 а.с. 66 -67)
Порядком № 337, зокрема п. 54, передбачено, що «контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.
Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві (в установі, організації) профспілки.
Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв'язку з надходженням від потерпілого (члена його сім'ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта заформою Н-1.
Пункт 55 Порядку № 337 зазначає, що «Посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об'єктивність розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов'язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.
Зі змісту Пункту 56 вказаного Порядку вбачається, що «Роботодавець після одержання обов'язкового до виконання припису за формою Н-9 зобов'язаний протягом 10 робочих днів забезпечити вжиття зазначених у ньому заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства. Про вжиття заходів роботодавець письмово повідомляє Держпраці або її територіальному органу в установлений у приписі строк.
Пункт 57 Порядку передбачає, що «За результатами перевірки об'єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з'ясування обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).
Якщо Держпраці не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування, результати роботи комісії, утвореної роботодавцем, оскаржуються потерпілим (членами його сім'ї чи уповноваженою ними особою) лише у судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної(немайнової)шкоди, а також визнання незаконними рішення,дій чи бездіяльності органу державної влади,органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з ч. 1ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Так, отримання позивачем тяжких тілесних ушкоджень, подальше тривале лікування, чисельні допити підчас майже річного розслідування нещасного випадку на виробництві, безумовно, негативно вплинуло на його почуття та душевний стан і завдало йому душевних страждань; він постійно перебував у стресовому стані, вищевикладені події завдали йому моральних страждань, погіршились його стан здоров'я, крім того, позивач був вимушений приймати участь у слідчих та судових діях. Протягом цього періоду позивач був у постійному психологічному напруженні, що негативно вплинуло на його психологічний стан, працездатність, продуктивність праці , що завдавало йому душевних страждань.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 щодо визнання нещасного випадку, таким, що пов'язаний з виробництвом, визнання незаконним та скасування акту за формою Н-1 від 02 червня 2020 року, про зобов'язання провести розслідування нещасного випадку, як такого, що пов'язаний з виробництвом та відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 137, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати, а саме - сплачений судовий збір у сумі 2 522,40 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 19, 43 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 13, 27-28, 43, 48-50, 58-64, 76-83, 133-142, 775, 777, 258, 259,263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 15,16,23 Цивільного Кодексу України, Кодексом законів про працю в Україні, ЗУ «Про охорону праці», Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №337 від 17.04.2019 року, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Головного управління Держпраці у Київській області, Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, визнання незаконним та скасування акту за формою Н-1 від 02.06.2020р., про зобов'язання провести розслідування нещасного випадку як такого, що пов'язаний з виробництвом, та про відшкодування моральної шкоди - задовільнити частково.
Визнати нещасний випадок, який стався зі ОСОБА_1 05.07.2019р. о 7:40 г. таким, що пов'язаний з виробництвом.
Визнати незаконним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 05.07.2019р., за формою Н-1 від 02.06.2020р.
Зобов'язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці та Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» провести розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 , 05.07.2019р. та скласти акт розслідування нещасного випадку відповідної форми із дотриманням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджених постановою КМУ № 337 від 17.04.2019р..
Стягнути з Акціонерного товариства « Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
Стягнути з відповідачів - Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Головного управління Держпраці у Київській області, Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, солідарно, понесені позивачем судові витрати у сумі 2 522 (дві тисячі п'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
В решті частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, безпосередньо до Донецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 10 вересня 2021 року.
Суддя: Т.В. Чальцева