Справа № 219/6494/21
Провадження № 3/219/2279/2021
15 вересня 2021 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Погрібної Н.М., розглянувши матеріал, який надійшов з Бахмутського районного ВП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області 18.09.2002 р., який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
13 червня 2021 року, о 15 год. 50 хв., в м. Бахмут Донецької області по вул. 1-ша Вокзальна біля будинку № 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Zonder Fisher, об'єм двигуна 49 см-3, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного обстеження на місці (продуття технічного засобу алкотестер «Драгер») та медичного обстеження в установленому законом порядку на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся під розпис у протоколі про адміністративне правопорушення та шляхом надіслання конверту з рекомендованим повідомленням з повісткою про виклик до суду, яка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду ОСОБА_1 не направляв. Наведена поведінка ОСОБА_1 є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, справу розглянуто без участі ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Справа «Пономарьов проти України» (заява 3236/03, рішення від 03.04.2008).
У пункті 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. За правовим полем України, зокрема зі змісту п. 2.9 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року з подальшими змінами, ст.130 КУпАП (в редакції станом на 07.06.2020) вбачається заборона водіям, які володіють транспортними засобами та керують ними, перебувати у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння теж утворює склад адміністративного правопорушення згідно п. 2.5 зазначених Правил.
Факт скоєння ОСОБА_1 інкримінованих йому адміністративних правопорушень підтверджуються: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких встановлено, що в їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що він відмовився, відеозаписом долученим до протоколу, з якого встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності свідків, пояснивши, що він вжив одну пляшку пива. Письмовими поясненнями ОСОБА_1 , які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до яких, останній відмовився їхати до наркології, пояснивши, що вжив 0,5 л пива.
Зазначені докази є належними, допустимими, повністю узгоджуються між собою, доповнюють один одного.
За вищевикладених обставин, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання стягнення щодо правопорушника, враховую характер вчиненого ним правопорушення, його особу та вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 17000 гривень без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 посвідчення водія не має.
Крім того, враховуючи положення ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 454 гривень.
Керуючись ст. ст. 33, 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артеміський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.М.Погрібна