Провадження № 2/470/172/21
Справа № 470/501/21
про залишення без руху
21 вересня 2021 року смт Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Лященко В.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
06 вересня 2021 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
В позові зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки, яка знаходиться на території Новосевастопольської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, площею 10,89 гектарів. Спадкоємцями за законом після її смерті є її діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та доньки ОСОБА_2 , ОСОБА_7 06 червня 2014 року мати склала заповіт, яким 5,38 гектарів земельної ділянки заповідала сестрі ОСОБА_2 , а 5,51 гектарів ОСОБА_7 . Заяву до нотаріуса, ОСОБА_7 не подавала, а відтак вважається, що спадщину не прийняла. Брат ОСОБА_6 також заяву до нотаріуса не подавав. Інші брати своєчасно звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Оскільки оформити право на спадщину було неможливо, так як оригінал Державного акту на земельну ділянку був у брата ОСОБА_6 і він його утримував, то сестра ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку площею 5,38 гектарів за заповітом та 1/4 частину земельної ділянки площею 5,51 гектарів у порядку спадкування за законом. Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області за ОСОБА_2 було визнано право власності в порядку спадкування на 19/20 частини земельної ділянки площею 5,38 гектарів та 1/4 частину земельної ділянки площею 5,51 гектарів. За ОСОБА_5 визнано право власності на 1/20 частину земельної ділянки площею 5,38 гектарів та 1/4 частину земельної ділянки площею 5,51 гектарів. Отже, після визнання судом права власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по 1/4 частині земельної ділянки площею 5,51 гектарів, невирішеним залишилося питання про право власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки. Право на спадкування за законом на земельну ділянку площею 5,51 гектарів, мали діти померлої ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (кожен по 1/4 частині). Вказана обставина встановлена рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13 березня 2017 року. Таким чином він має право на спадкування 1/4 частини вказаної земельної ділянки. На підставі зазначеного, просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 5,51 гектарів.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя прийшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Так, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", лише після відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину, особа може звернутися до суду за визнанням права на спадщину.
Натомість, позивачем в порушення вимог чинного законодавства, не надано до позовної заяви відмови нотаріуса в оформленні спадщини, після смерті матері.
Крім того ОСОБА_3 у позові зазначає, що матері належала земельна ділянка, однак будь-яких даних про це не надає.
При цьому, у позовній заяві в якості аргументування позовних вимог міститься посилання на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 13.03.2017 року (справа №420/503/16-ц), однак воно до суду не надано.
До позовної заяви також не додано доказів про смерть матері позивача - ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, усуне недоліки, вказані в ухвалі, сплатить судовий збір із зазначенням позивача платником, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених судом.
Керуючись ст.ст.177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути вказані недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті та підтверджуючи документи не будуть надані суду, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу, на підставі ч.3 ст.183 ЦПК України.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. Л. Лященко