Справа № 127/24969/21
Провадження № 3/127/7640/21
20.09.2021 м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 15.09.2021 серії ГП №120909, 15.09.2021 о 20 год 50 хв у м. Вінниці по пров. Цегельному, 3 ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що до нього підійшли троє працівників правоохоронних органів та спитали, чи не має при собі заборонених предметів. Після негативної відповіді останні вимагали вивернути кишені, погрожували провести особистий огляд, а за відмову вдягнули кайданки та доставили до відділу поліції. Нецензурною лайкою він в адресу працівників поліції не висловлювався.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У статті 251 КУпАП зазначено, що докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. ст.251 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення працівники поліції надали до суду протокол про адміністративне правопорушення, рапорт та пояснення двох свідків.
Разом із тим, Європейський суд з прав людини звернув увагу судів на те, що «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).
Відтак протокол про вчинення адміністративного правопорушення від 15.09.2021 серії ГП №120909 за своєю правовою природою не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а (адміністративне провадження №К/9901/33786/18) у розумінні статті 251 КУпАП рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом учинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП. Таким чином, рапорт інспектора Гринькова Ю.Ю. від 15 вересня 2019 року суд відхиляє як неналежний та недопустимий.
Крім цього, письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15 вересня 2021 року суд відхиляє як недопустимий доказ, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано не було.
Таким чином, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 працівниками поліції не зафіксований належними доказами.
При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп2010 визначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом"; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та спростовують презумпцію його невинуватості, а усі сумніви суд тлумачить на користь останнього відповідно до положень ст. 62 Конституції України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, таких доказів не здобуто і під час судового розгляду справи, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тому провадження в справі слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 173, 221, 247, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284, 285 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його винесення.
Суддя