Справа № 135/251/21
Провадження № 2/135/158/21
іменем України
16.09.2021 Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Міронової Ю.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Орець Н.І. ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Ладижинська міська рада Вінницької області, ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні приватною власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_4 , треті особи: Ладижинська міська рада Вінницької області, ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні приватною власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації. В позовній заяві зазначив, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_4 також зареєстрований в даній квартирі, однак не проживає в ній понад один рік. Фактичне його місце проживання в АДРЕСА_2 , де він проживає з сім'єю та батьком. Відповідач жодного разу не сплачував кошти на утримання квартири. В даній квартирі проживає ОСОБА_3 , саме він утримує квартиру АДРЕСА_1 . Відповідач добровільно знятися з реєстрації відмовляється. Через неправомірні дії відповідача не має можливості підготувати квартиру до продажу та провести ремонтні роботи. З вини відповідача він як власник житла не може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд. Тому він звернувся в суд та просив визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 та зняти його з реєстраційного обліку.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Орець Н.І. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Позивач доповнив, що відповідач взагалі не проживав в квартирі з часу реєстрації. В квартирі проживає його батько ОСОБА_3 . Жодних особистих речей відповідача в квартирі немає.
Відповідач ОСОБА_4 , будучи належно повідомленим за вказаною позивачем адресою місця проживання відповідача в с. Оляниця Гайсинського району, у судове засідання не з'явився. 16.06.2021 подав до суду заяву, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату, позовні вимоги не визнає.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача, просив їх задовольнити. Вказав, що в квартирі проживає лише він.
Представник третьої особи Ладижинська міська рада Вінницької області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, пояснень щодо поданого позову до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 41Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Право приватної власності є непорушним.
Згідно із ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного ним приміщення або обмежений у праві користуватись жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового Кодексу України) необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло виданого виконавчим комітетом Ладижинської міської ради 05.11.1993; копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом посвідченого приватним нотаріусом Тростянецького нотаріального округу Вінницької області Наревською М.Л. 22.11.2018; копією договору дарування частки квартири посвідченого приватним нотаріусом Тростянецького нотаріального округу Вінницької області Наревською М.Л. 14.12.2018 та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.11.2018 та 03.12.2018.
З акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 08.02.2021 за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що в даній квартирі зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за вказаною адресою, сплачує комунальні послуги в повному обсязі. ОСОБА_4 за зареєстрованою адресою не проживає, фактично проживає в с. Оляниця Тростянецького району Вінницької області, що підтверджують сусіди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ..
З копії довідки виданої 01.02.2021 КП «Ладжитлосервіс» та копій рахунків за комунальні послуги вбачається, що ОСОБА_3 є квартнаймачем за адресою: АДРЕСА_1 та оплачує витрати за житлово-комунальні послуги.
В квартирі АДРЕСА_4 зареєстрований ОСОБА_4 , що вбачається із відповіді №23-17-182 від 15.03.2021 на запит суду наданого відділом ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Ладижинської міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тому суд вважає, що ОСОБА_7 , як власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування своїм майном шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 16.01.2012 року по справі № 6-57цс11.
Відповідно до вказаного рішення Верховного Суду України, зазначено, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 64, 150, 156 ЖК України; ст. 391, 405 ЦК України).
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомили, що вони є сусідами позивача ОСОБА_1 .. Знають, що в квартирі АДРЕСА_1 проживає батько позивача - ОСОБА_3 .. ОСОБА_4 вони не бачили, може один раз десь чотири роки тому, більше його за цією адресою ніколи не було.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 втратив право користування житлом, так як був відсутній без поважних причин в квартирі понад один рік. А тому він не має права користування житловим приміщенням у даній квартирі.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 будучи зареєстрованим в належній позивачу квартирі, тривалий час не проживає в ній, а тому обмежує право позивача на користування даною квартирою. При цьому судом не встановлено жодних поважних причин, які б перешкоджали відповідачу користуватись квартирою, в разі наявності в нього такого права.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 6908 грн витрат пов'язаних із розглядом справи, а саме: 908 грн судового збору та 6000 грн витрат пов'язаних з правничою допомогою. Вказані судові витрати підтверджені відповідною квитанцією про сплату судового збору, договором про надання правової допомоги, розрахунком суми гонорару, квитанціями про отримання коштів адвокатом. Жодних заперечень щодо розміру понесених позивачем судових витрат відповідачем не наведено.
На підставі викладеного та керуючись України, ст. ст. 16, ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 6908 грн судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 21.09.2021.
Суддя