Справа № 545/643/21 Номер провадження 11-кп/814/692/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
14 вересня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем судового засідання ОСОБА_5
з участю : прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 / в режимі відеоконференції/
представника колонії ОСОБА_8 /відео/
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Полтава, в приміщенні Полтавського апеляційного суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2021 року,-
Даною ухвалою стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, раніше не судимий, засуджений: 23.01.2020 року Апеляційним судом Миколаївської області за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі,-
задоволено спільне подання державної установи «Крюковська виправна колонія №29» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
Засудженому ОСОБА_7 замінено невідбуту частину строку покарання за вироком Миколаївського апеляційного суду від 23.01.2020 року, більш м'яким у вигляді обмеження волі з переведенням до виправного центру на невідбуту частину строку - 1 рік 10 місяців 7 днів.
Час слідування під вартою до виправного центру зараховано в час відбування покарання за правилами, передбаченими ст.72 КК України.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення і до нього може бути застосована заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_9 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
В апеляційній скарзі прокурор, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання відносно засудженого ОСОБА_7 про заміну покарання більш м'яким у виді обмеження волі.
На обґрунтування вимог апеляції вказує, що засуджений в липні 2020 року допускав порушення режиму утримання, за що із останнім проведено бесіду виховного характеру. Мав лише 2 заохочення. Апелянт вважає, що вказана кількість заохочень, їх періодичність накладення , свідчить про нестабільну поведінку засудженого і не може свідчити про його безумовну зразкову поведінку та те, що останній довів своє виправлення.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши прокурора в підтримання доводів апеляційної скарги, засудженого, який просить задовольнити апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали провадження та особової справи засудженого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим, певного строку покарання.
Підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є та обставина, що засуджений не довів своє виправлення, але став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний виплив на нього, але вже в умовах відбування більш м'якого виду покарання.
Відповідно до положень ст. 6 КВК України, виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, роз'яснено, що оскільки судовий розгляд питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив, то суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання та спостережної комісії по суті внесеного подання.
Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Як вбачається з особової справи засудженого, ОСОБА_7 засуджений вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 11.06.2019 року за ч.2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ст. 75 КК України звільнено з іспитовим строком на 3 роки. Вироком Миколаївського апеляційного суду від 23.01.2020 року в частині звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки на підставі ст. 75 КК України скасовано та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами; початок строку відбування покарання рахується з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 в порядку виконання вироку. Згідно з рапортом старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Новобузького ВП ГУНП в Миколаївський області ОСОБА_10 з метою виконання вироку був затриманий ОСОБА_7 13.02.2020 року.
Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення, за час перебування у виправній колонії засуджений ОСОБА_7 має 2 заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку, дотримання трудового розпорядку та вимог безпеки праці; стягнень не мав.
Згідно з характеристикою, затвердженою начальником державної установи «Крюковська виправна колонія (№29)», засуджений ОСОБА_7 характеризується позитивно, працевлаштований на власному виробництві установи робітником молочно-товарної ферми, до виконання поставлених завдань ставиться сумлінно, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. Згідно вироку суду засуджений має майновий позов на загальну суму 3718 грн. 00 коп.; до бухгалтерії установи виконавчий лист не надходив.
Таким чином, матеріали особової справи підтверджують факт того, що ОСОБА_7 дійсно став на шлях виправлення, що є як достатньою підставою, так і однією із умов про можливість заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
З огляду на те, що засуджений набув право на заміну йому покарання більш м'яким покаранням, на час розгляду подання засуджений наполягав на заміні йому покарання на більш м'яке, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про можливість застосування до засудженого положень ст. 82 КК України.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо можливості застосування до засудженого ст. 82 КК України, не взято до уваги наявність проведення бесіди виховного характеру із засудженим, суд не вважає тією обставиною, що виключає застосування до засудженого зазначеної пільги, оскільки зазначена бесіда не є заходом стягнення.
Не може бути підставою для скасування судового рішення і заява засудженого про відмову від заміни невідбутої частини покарання на більш мяке, так як на заміну ОСОБА_11 покарання подано спільне подання адміністрації колонії та спостережної ради райдержадміністрації, яке в судовому засідання підтримав і сам засуджений.
Отже, такі доводи прокурора колегія суддів, вважає необґрунтованими та безпідставними.
Керуючись ст. ст.405,407,419КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м"яким покаранням - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 . ОСОБА_12 .