Житомирський апеляційний суд
Справа №274/4013/19 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.
Категорія 70 Доповідач Коломієць О. С.
13 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Коломієць О.С.
суддів: Шевчук А.М., Талько О.Б.
з участю секретаря
судового засідання: Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №274/4013/19 за позовом ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Житомирській області про стягнення шкоди, завданої каліцтвом та втраченого заробітку, у зв'язку із втратою загальної працездатності
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2021 року, яке ухвалене суддею Вдовиченко Т.М. в м.Бердичеві
встановив:
В липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, який пред'явила до Служби автомобільних доріг у Житомирській області та просила стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на медичне лікування в сумі 11311,46 грн, а також втрачений заробіток у зв'язку із втратою професійної (загальної) працездатності в сумі, яка буде визначена у додатковому розрахунку за наслідком проведення комплексної судової - медичної експертизи.
В обґрунтування таких вимог зазначила, що 24.09.2018 близько 14 год. перебуваючи на зупинці, розташованої біля Житомирської обласної клінічної лікарні (шосе Сквирське,6, с. Станишівка, Житомирського району) отримала травму від гілки дерева, яка впала на неї. У зв'язку з цим її було одразу госпіталізовано до Житомирської центральної районної лікарні із діагнозом «компресійний перелом тіла Th9 хребця». На стаціонарному лікуванні вона знаходилась до 05.10.2018. За наслідком вказаної травми отримала 3 групу інвалідності. Згідно листа № 05-09/2178 від 12.11.2018 їй стало відомо, що зелені насадження, уламок яких завдав їй шкоди, знаходяться на балансі відповідача, тому 21.03.2019 вона написала заяву - претензію до Служби автомобільних доріг у Житомирській області про відшкодування їй шкоди, завданої каліцтвом, однак відповіді не отримала, в зв'язку з чим звернулась з відповідним позовом до суду.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2021 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що відповідно до організаційної структури Державної служби автомобільних доріг органом управління автомобільними дорогами у Житомирській області є Служба автомобільних доріг у Житомирській області. Відповідно, відповідальність за шкоду, завдану зеленими насадженнями, які знаходяться поруч із зупинкою громадського транспорту в с. Станишівка, в межах функціональних завдань належать до САД у Житомирській області. Вважає незаконним посилання суду на ту обставину, що САД у Житомирській області є неналежним відповідачем у справі, оскільки заключив договір підряду на обслуговування та утримання вказаної ділянки автошляху з ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Аавтомобільні дороги України». Крім того, суд безпідставно не застосував до правовідносин, які склалися положення статті 1172 ЦК України, за якими замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
В судовому засіданні позивач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, з міркувань викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 24.09.2018 була госпіталізована до КУ «Центральна районна лікарня» Житомирської районної ради з діагнозом «Закритий перелом тіла хребця Th9, неускладнений». Відповідно до супровідного листа за викликом №1039а о 13-50 год. 24.09.2018 доставлена в приймальне відділення ЦРЛ із зупинки маршруток с. Станишівка. Позивач отримала травму від гілки дерева, яка впала на неї на зупинці громадського транспорту біля Житомирської обласної клінічної лікарні приблизно о 14 год. (а.с.7-10).
За висновком магнітно-резонансної томографії від 27.09.2018 у ОСОБА_1 виявлено закритий компресійний перелом тіла хребця Th9 в стадії консолідації; остеохондроз та спондилоартроз грудного відділу хребта на фоні правобічного сколіозу, даних за кили дисків та стеноз хребетного каналу не одержано (а.с.11).
Відповідно до копії листка непрацездатності Серії АДМ № 521348 судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 24.09.2018 року по 05.10.2018 року (а.с.12).
За період перебування на лікуванні з 24.09.2018 по 05.10.2018 позивачем витрачено на лікування 2661,17 грн, про що свідчать фіскальні чеки за вказаний період (а.с.14-16).
Відповідно до довідки про доходи позивача її середньоденний заробіток з липня по вересень 2018 становив 4317,27 грн. 25 вересня 2018 року у зв'язку із закінченням дії строкового договору на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України позивач була звільнена з МК ВЖРЕП №7. Відповідно до довідки ДЦЗ Бердичівського міського центру від 18.06.2019 № 821 ОСОБА_1 є особою, яка перебуває на обліку як безробітна в Бердичівському МЦЗ з 31 січня 2019 року.
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із претензією до Служби автомобільних доріг у Житомирській області у зв'язку з тим, що частина дороги, на якій знаходяться зелені насадження, що завдали їй шкоди, знаходиться на їхньому балансі, та просила відшкодувати їй витрати на медичне обслуговування в сумі 11311,46 грн.
Не отримавши відповіді, позивач звернулась до суду з відповідним позовом, крім того просила призначити судово-медичну експертизу.
Висновком експерта № 6 від 01.02.2021 встановлено, що відповідно до «Таблиці відсотків втрати загальної працездатності внаслідок різних травм» перелом 9-го грудного хребця без деформації, помірно вираженим больовим синдромом становить 15 % і за таким критерієм відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК від 14.05.2019 ОСОБА_1 встановлено 3-ю групу інвалідності з 14.05.2019 по 01.06.2021. Причина інвалідності загальне захворювання (а.с.26 -27).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності вини відповідача, оскільки позовні вимоги пред'явлені позивачем до неналежного відповідача.
Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Відповідно до Закону України «Про автомобільні дороги» органом управління є орган, призначений для управління автомобільними дорогами (вулицями), забезпечення їх функціонування, розвитку та фінансування.
Складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв'язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів (ст.9 Закону).
За змістом ст. 10 ЗУ «Про автомобільні дороги» державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
Органом державного керування автомобільними дорогами загального користування є Служба автомобільних доріг у Житомирській області, на балансі якої перебувають усі автомобільні дороги загального користування у межах зазначеної області.
Орган управління автомобільними дорогами загального користування відповідає, зокрема, за: стан автомобільних доріг загального користування відповідно до діючих норм та фінансування; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування; відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.
За приписами розділу І «Загальні положення» Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМ України від 30 березня 1994 року №198, ремонт і утримання дорожніх об'єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору.
Контроль за дотриманням цих Правил утримання здійснюється власниками дорожніх об'єктів або уповноваженими ними органами та Державтоінспекцією.
Відповідно до пункту 1 Положення про Укравтодор, затвердженого постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 439 , Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра інфраструктури, і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.
Основними завданнями Укравтодору є реалізація державної політики у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування, здійснення управління об'єктами державної власності (пункт 3 Положення).
Засновником ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є держава в особі Укравтодору.
ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» є юридичною особою, однак ухвалою суду Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020 р. відкрито провадження у справі про банкрутство ДП «Житомирський облавтодор».
Служба автомобільних доріг у Житомирській області є державною організацією, що належить до сфери управління Укравтодору. Предметом діяльності Служби, зокрема, є розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху, забезпечення безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами.
Враховуючи аналіз наведених правових норм та правил, колегія суддів приходить до висновку про те, що Служба автомобільних доріг у Житомирській області є належним відповідачем у справі.
Суд відхиляє доводи скаржника про те, що за умовами пункту 3 Договору 79 від 21.07.2017, укладеного між Службою автомобільних доріг у Житомирській області та ДП «Житомирський облавтодор», останній як підрядник взяв на себе відповідальність за технічний стан автодоріг та безпеку дорожнього руху та відповідно несе відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам, виникнення яких пов'язане з незадовільними дорожніми умовами.
Верховний Суд у своїй постанові № 753/10817/16 від 21.05.2021, встановлюючи належного відповідача в подібних відносинах, зазначив, що «керується правилами глави 82 книги п'ятої ЦК України, які за своєю правовою природою є імперативними, а тому сторони не можуть змінювати їх за власною домовленістю, змінивши тим самим відповідальну особу, визначену законом, тобто вони не вправі відступити від цих правил у договорі, врегулювавши по-іншому правила про умови відповідальності за завдання шкоди третім особам».
У ч.1 ст. 627 ЦК України закріплено правило, за яким відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
За правилом ч.2 ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Оцінюючи висновки суду першої інстанцій про те, що Служба автомобільних доріг у Житомирській області є неналежним відповідачем у справі, колегія суддів зазначає, що саме до повноважень та обов'язків Служби автомобільних доріг у Житомирській області належить вибір підрядника, який на замовлення Служби буде здійснювати ремонт автомобільних доріг.
Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ст. 849 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
Зважаючи на наведене, саме Служба автомобільних доріг у Житомирській області зобов'язана була вчиняти всі необхідні дії задля забезпечення безпеки дорожнього руху автомобільними дорогами, які знаходяться на її балансі, у тому числі здійснювати контроль за виконанням підрядником покладених на нього обов'язків своєчасно та належним чином.
Невиконання чи неналежне виконання підрядником умов договору не звільняє замовника від відповідальності перед третіми особами, які не є стороною договору підряду.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими, і що саме внаслідок неналежного здійснення Службою автомобільних доріг у Житомирській області контролю за станом автомобільних доріг, які знаходяться на її балансі, нездійсненням своєчасної вирубки дерев, зелених насаджень, обрубки сучків та проведення аварійної ліквідації зелених насаджень позивач отримала тілесні ушкодження, внаслідок чого відбулось погіршення стану здоров'я, встановлено інвалідність та часткову втрату працездатності.
Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 ЦПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідач не надав суду доказів, що настання вказаної вище події зумовлено протиправними діями підрядника чи іншої особи. Крім того, САД у Житомирській області як замовник, підписала Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року підрядником по вирубці дерев у смузі відводу автодороги Р-18 Житомир-Попільня-Володарка-Сквира км5+360-9+000 (з обох сторін) в межах с. Станишівка згідно ордеру на видалення зелених насаджень від 13.02.2017. Обов'язок доказування власної правової позиції у справі не може полягати лише у спростуванні протилежною стороною доводів іншої сторони, а насамперед полягає у доведенні стороною власної правової позиції.
Щодо правових підстав для стягнення із Служби автомобільних доріг у Житомирській області відшкодування майнової шкоди та втраченого заробітку у зв'язку з втратою загальної працездатності.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду.
Відповідно до п. 12 постанови № 6 Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розмір відшкодування шкоди пов'язаної з втратою потерпілим заробітку (його частини) у зв'язку з ушкодженням здоров'я, встановлюється виходячи зі ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
При зміні в період виплати відшкодування шкоди ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, складу сім'ї померлого, підвищенні розміру мінімальної заробітної плати у визначеному законодавством порядку розмір щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу підлягає відповідному перерахуванню.
Відповідно до п. 22 даної постанови Пленуму Верховного суду України в рішенні суд повинен навести точний розрахунок присуджених сум для відшкодування шкоди, зазначені строки їх виплати. Відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я складається зі щомісячних платежів (страхових виплат), що виплачуються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності, та додаткових витрат, що виплачуються протягом строку, на який визначено потребу в них.
За правилами ч.1 ст.1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.
Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч.1 ст.1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Судом першої інстанції вірно визначено, що витрати на купівлю ліків, які підтверджені належними доказами, складають 2661,17 грн, тобто вимоги позивача в частині матеріального відшкодування підлягають до часткового задоволення, в межах підтверджених витрат на лікування.
За висновками проведеної комплексної судово-медичної експертизи №6 від 01.02.2021 встановлено, що загальна втрата працездатності позивача ОСОБА_1 внаслідок отриманої травми, становить 15%. Відповідно до довідки МСЕК інвалідність ОСОБА_1 встановлена по 01.06.2021.
Середньомісячний заробіток позивача з липня по вересень включно 2018 року становив 4317,27 грн. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив 3723 грн, в зв'язку з чим розмір втраченого заробітку слід обраховувати, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, який становитиме 22514,66 грн:
- з 24.09.2018 по 30.09.2018 - 130,31 грн. (3723/30 ?7? 15%)
- з 01.10.2018 по 31.12.2018 - 1675,35 грн.
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 7511,40 грн.
- з 01.01.2020 по 31.08.2020 - 5667,60 грн.
- з 01.09.2020 по 31.12.2020 - 3000,00 грн.
- з 01.01.2021 по 31.05.2021 - 4500,00 грн.
- за 01.06.2021 - 30 грн.
Таким чином, загальний розмір шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 25175,83 грн.
Крім того, позивачем для забезпечення проведення судово-медичної експертизи були сплачені кошти, які підлягають стягненню на її користь з відповідача в розмірі 4402,06 грн.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, призвело до ухвалення у справі незаконного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи. У зв'язку з чим судовий збір у розмірі 1921,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Служби автомобільних доріг у Житомирській області про стягнення шкоди, завданої каліцтвом та втраченого заробітку, у зв'язку із втратою загальної працездатності.
Стягнути з Служби автомобільних доріг у Житомирській області (код ЄДРПОУ 03451526, місцезнаходження: 10002, місто Житомир, вулиця Покровська, 16) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) майнову шкоду в розмірі 2661,17 грн. та суму втраченого заробітку, у зв'язку із втратою загальної працездатності в розмірі 22 514,66 грн, а всього 25175,83 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені за проведення судово-медичної експертизи в розмірі 4402,06 грн.
Стягнути з Служби автомобільних доріг у Житомирській області на користь держави судовий збір в розмірі 1921 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 вересня 2021 року.
Головуючий Судді