Справа № 170/1102/20 Головуючий у 1 інстанції: Сушик Н. В.
Провадження № 22-ц/802/1023/21 Категорія: 53 Доповідач: Здрилюк О. І.
09 вересня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,
секретар судового засідання - Вакіна Д.О.,
з участю представників позивача - Кузьми А.І., Кузьми Н.А.,
представника відповідача: ПрАТ «СК «PZU Україна» - Залевської Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Антей» ЛТД до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «PZU Україна» про стягнення страхового відшкодування і відшкодування майнової шкоди, за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «PZU Україна» на рішення Шацького районного суду Волинської області від 12 травня 2021 року,
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Антей» ЛТД звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 01 липня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Dodge Ram Van Wagon» державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахувавши дорожньої обстановки, не вибравши безпечної швидкості руху, допустив зіткнення з належним товариству автомобілем марки «Ford Transit» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку, в результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Вину ОСОБА_1 встановлено постановою Шацького районного суду Волинської області від 16.07.2019, а його цивільно-правова відповідальність застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «PZU Україна», яке 25.09.2019 виплатило страхове відшкодування в сумі 18521,75 грн..
Вважає, що сума сплаченого страхового відшкодування є недостатньою для повного відновлення пошкодженого транспортного засобу та спростовується висновком експерта Волинського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ford Transit», 2012 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 станом на 22.06.2020 складає 74796,35 грн., а вартість відновлювального ремонту цього автомобіля складає 124 450,54 грн.
Враховуючи визначений експертом розмір шкоди - 124 450,54 грн., ліміт відповідальності страхової компанії - 100 000 грн., позивач просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «PZU Україна» 81 478,25 грн. - недоплаченого страхового відшкодування, а різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, що становить 24 450,54 грн. - стягнути з відповідача ОСОБА_1 ..
Рішенням Шацького районного суду Волинської області від 12 травня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто із Приватного акціонерного товариства «Стархова компанія «PZU Україна» на користь ТОВ ВКФ «Антей» ЛТД 45118,54грн. страхового відшкодування.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ ВКФ «Антей» ЛТД 11156 грн. майнової шкоди.
Додатковим рішенням Шацького районного суду Волинської області від 01 червня 2021 року стягнуто з ТОВ ВКФ «Антей» ЛТД на користь ОСОБА_1 4350,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з ПрАТ «Стархова компанія «PZU Україна» на користь ТОВ ВКФ «Антей» ЛТД 895,13 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ВКФ «Антей» 221,41 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду від 12.05.2021 в частині стягнення із нього на користь ТОВ ВКФ «Антей» ЛТД 11156,06 грн. майнової шкоди і ухвалити у цій частині нове рішення - про відмову в позові до нього. Одночасно просить стягнути з позивача на його користь понесені ним судові витрати: 10000 грн. на професійну правничу допомогу (8000 грн. - у суді першої інстанції та 2000 грн. - в апеляційному суді) і 1362 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Стархова компанія «PZU Україна», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду від 12.05.2021 та ухвалити нове - про відмову в позові.
У відзивах на апеляційні скарги відповідачів позивач ТОВ ВКФ «Антей» ЛТД, посилаючись на безпідставність вимог апеляційних скарг та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційні скарги без задоволення.
У судовому засіданні представник відповідача ПрАТ «Стархова компанія «PZU Україна» апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.
Представники позивача апеляційні скарги заперечили та просять залишити їх без задоволення.
Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи обох апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача ПрАТ «Стархова компанія «PZU Україна» та задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Частиною першою статті 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Як передбачено ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 6 цього Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п.22.1). Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну (п.22.2).
Згідно зі ст. 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Статтею 29 Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Судом встановлено, що 01.07.2019 з вини ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої належний позивачу транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Постановою суду від 16 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т.1 а.с.9).
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження і відповідно до висновку експерта №62 від 23.06.2020 розмір збитків, завданих власникові автомобіля «Ford Transit», 2012 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 станом на 22.06.2020 складає 74796,35 грн. (т.1 а.с.35-43).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Dodge Ram Van Wagon», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким 01.07.2019 під час ДТП керував ОСОБА_1 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «PZU Україна» на підставі страхового полісу № ЕР. 170131427 від 24.05.2019 (т.1 а.с.12 - відповідь страхової компанії).
Відповідачі не заперечили, що ліміт відповідальності за майнову шкоду визначено у розмірі 100 000 грн., а франшиза - нульова.
З платіжного доручення №35669 від 25.09.2019 вбачається, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 18521,75 грн. (т.1 а.с.32).
Як ствердила представник страхової компанії у судовому засіданні цей розмір визначено, на їх думку, вірно, оскільки пошкоджені двері автомобіля підлягають ремонту. З урахуванням принципу економічної доцільності операції ремонту чи заміни окремого складника КТЗ ними визначено, що економічно приваблива є операція саме ремонту виявленого пошкодження.
Проте, зазначені пояснення спростовуються показами допитаного у суді апеляційної інстанції експерта ОСОБА_3 , який підтвердив, що виявлена під час огляду автомобіля позивача деформація ребер жорсткості на згинах потребує лише заміни дверей, а не їх ремонту.
Відповідно до вимог ст.1192 ЦК України, ураховуючи саме вибір потерпілого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення із страхової компанії недовиплаченого страхового відшкодування.
Разом із тим, суд першої інстанції безпідставно стягнув із відповідача ОСОБА_1 майнову шкоду із посиланням на статтю 1194 ЦК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом встановлено ліміт відповідальності - 100000 грн., збитки завдано на суму 74796,35 грн., тобто у межах ліміту відповідальності.
Належний позивачу автомобіль на дату розгляду справи судом не відремонтований, у зв'язку із чим позивач не позбавлений права доотримати збитки, які складаються із ПДВ після проведення ремонту автомобіля у юридичних чи фізичних осіб - платників податку та подати страховій компанії відповідну заяву із доказами на підтвердження доплати таких збитків.
Ураховуючи наведене, заявлені до відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції від 12 травня 2021 року та додаткове рішення суду від 01 червня 2021 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 та стягнення з нього судового збору, а також стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішень суду у цій частині.
Відповідно до вимог ст.ст.137, 141 ЦПК України на користь відповідача ОСОБА_1 з позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме - документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції, щодо розміру яких позивач не подав будь-яких заперечень, а також частково судовий збір у розмірі 331,49 грн., що становить 150% від ціни задоволеного щодо нього позову.
Переплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1030,51 грн. Підлягає поверненню відповідачу ОСОБА_1 у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «PZU Україна» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Шацького районного суду Волинської області від 12 травня 2021 року та додаткове рішення суду від 01 червня 2021 року в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 та стягнення з нього судового збору, а також стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу - скасувати і ухвалити у цих частинах нове судове рішення.
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Антей» ЛТД до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Антей» ЛТД на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу та 331 (триста тридцять одну) грн. 49 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Повернути ОСОБА_1 переплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1030 (одна тисяча тридцять) грн. 51 коп. в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
У решті рішення суду першої інстанції від 12 травня 2021 року та додаткове рішення суду від 01 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді