Справа № 760/11868/14-ц
6-742/21
06 вересня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Мельник Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
16.08.2021 року до суду надійшла заява ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів № 760/11868/14 (боржник ОСОБА_1 ).
В обґрунтування поданої заяви сторона заявника зазначає, що 23.09.2014 року Солом'янським районним судом м. Києва ухвалено рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» за кредитним договором № _65.1/АР-00005.08.2 від 17.06.2008 року.
На виконання рішення суду було видано виконавчі листи, які були направлені до ДВС.
29.05.2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір відступлення права вимоги № 16, за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № _65.1/АР-00005.08.2 від 17.06.2008 року.
24.12.2019 року Солом'янським районним судом м. Києва задоволено заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження.
Станом на дату постановлення ухвали про заміну стягувача заявнику не було відомо про стан виконавчого провадження за виконавчими листами.
Сторона заявника посилається на те, що оскільки Товариство отримало від первісного стягувача виконавчі листи, строк пред'явлення яких до виконання сплинув 19.05.2019 року, а заміна сторони відбулася лише 24.12.2019 року, тому вважає поважною причину пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання. З метою забезпечення виконання рішення суду заявник просить задовольнити подану заяву.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному процесуальним законодавством. Їх неявка розгляду заяви не є перешкодою для розгляду заяви.
07.05.2021 року до суду надійшло клопотання представника заявника, з якого вбачається, що він просить розгляд справи проводити без його участі, заяву підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23.09.2014 року позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено (а.с. 40) та 08.09.2015 року видано представнику позивача виконавчі листи (а.с. 44).
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.12.2019 року Солом'янським районним судом м. Києва задоволено заяву ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та замінено стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, чинній станом на день видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року.
Згідно з ч. 1 ст. 22 цього Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня його повернення.
З долученої до поданої заяви копії виконавчого листа вбачається, що він був пред'явлений до виконання та в подальшому повернутий стягувачу 19.05.2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», за положеннями якого виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, ст. 12 якого встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно з п. 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Отже, тлумачення п.5 свідчить про те, що він застосовується і до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом.
При цьому, оскільки передбачене ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року переривання строку пред'явлення виконавчого листа до виконання мало місце у зв'язку із пред'явленням виконавчого листа у межах встановленого законом річного строку, то строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлювався з дня його повернення і становив три роки, тобто до 19.05.2019 року.
Згідно з ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Аналіз змісту вказаної норми дає підстави для висновку, що поважними для поновлення строку є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Сторона заявника у поданій заяві посилається на те, що оскільки ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за договором від 29.05.2019 року отримало від первісного стягувача виконавчі листи, строк пред'явлення яких до виконання сплинув 19.05.2019 року, а заміна сторони за ухвалою суду відбулася лише 24.12.2019 року, тому вважає поважною причину пропуску пред'явлення виконавчого листа до виконання.
При цьому звернувся із заявою про поновлення строку лише 16.08.2021 року.
Разом з тим, суд вважає, що причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання попереднім стягувачем не стали підставою для їх поновлення.
Тим паче, права стягувача жодним чином судом не обмежувалися. Суд акцентує увагу, що рішення набрало законної сили більше 6 років тому, а первісний стягувач не був позбавлений можливості отримувати інформацію щодо стану виконавчого провадження та слідкувати за встановленими законодавством строками з метою забезпечення виконання рішення суду.
Суд зважає на те, що на момент укладення 29.05.2019 року Договору № 16 про відступлення права вимоги строки пред'явлення виконавчого документа до виконання попереднім стягувачем пройшли, а після укладення договору для нового кредитора вони не розпочинаються спочатку.
Таким чином, заявник, укладаючи договір про відступлення права вимоги, яке виникло на підставі ухваленого судом рішення в цивільній справі через 6 років після його ухвалення, тобто після спливу встановленого законом строку для пред'явлення його виконання, не перевіривши підстави його невиконання, свідомо набув прав кредитора щодо проблемного боржника, не з'ясувавши взагалі питань, пов'язаних з виконанням рішення суду у попереднього кредитора.
Проте, придбаваючи такий кредитний портфель, заявник мав би зважити всі майбутні ризики.
З урахуванням цього, суд вважає, що заявник діяв необачно щодо себе, купуючи проблемний кредит, а тому ризики, пов'язані з укладенням вказаної угоди, лежать на ньому і не можуть бути підставою для задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
При цьому суд зважає на те, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції.
Разом з тим, безпідставне та необґрунтоване поновлення процесуальних строків буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
З огляду на наведене у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 81, 89, 268, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення строку пред'явлення виконавчих листів до виконання в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13 вересня 2021 року.
Суддя: