Справа № 758/12345/21
3/758/6885/21 Категорія 146
м. Київ
17 вересня 2021 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в СБМУ «Підряд» механіком, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ст. 124 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 13 серпня 2021 року близько об 11 годині 20 хвилин, керуючи транспортним засобом «Ssang Yong Rexton», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по пр-ту Правди, 47, на перехресті з круговим рухом, при перестроюванні не надав перевагу в русі транспортного засобу «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_3 , що рухався в попутньому напрямку, по тій смузі, на яку мав намір перестроюватися та здійснив з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.10.3 та п.2.3 «б» ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, при цьому пояснив, що автомобіль «Volkswagen», рухаючись в лівій смузі при перестроюванні не надав дорогу його автомобілю, що зобов'язаний був зробити з огляду на положення ПДР.
В судове засідання задля забезпечення повного розгляду справу викликався інший учасник ДТП, проте до суду не прибув, причини неявки не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що, зокрема, було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 10.3 Правил дорожнього руху України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися; відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: від обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наданими матеріалами не підтверджується факт порушення вимог ПДР України саме водієм ОСОБА_1 , тобто не доведено наявність в діях цього водія вини, а відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Судом детально проаналізовано схему місця ДТП, на якій вказано як місце розташування транспортних засобів та місце їх зіткнення, так і пошкодження, які автомобілі отримали в результаті ДТП.
Особливо суд звертає увагу на положення другого абзацу п. 10.3 ПДР України, відповідно до якого за одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Як вбачається зі схеми ДТП та наданих пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні, обидва водії рухалися в попутному напрямку, перебуваючи на головній дорозі. При цьому, при перестроюванні водій ОСОБА_1 мав перевагу в русі, оскільки рухався в правій полосі.
З огляду на те, що матеріали справи не містять відомостей щодо ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з вказаним, враховуючи сукупність досліджених доказів, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя приходить до переконання, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 необхідно закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 7, 9, 124, 245- 247, 251, 268, 280, 283 - 285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Олена БУЗУНКО