печерський районний суд міста києва
Справа № 640/25050/20
20 січня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі Ємець Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги мотивує тим, що 05.10.2020 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно АТ «Ощадбанк», за результатом чого начальником органу ДВС Лисенко Д.Б. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.10.2020, за результатами розгляду протоколу від 25.09.2020 №» і доданих до нього матеріалів, де встановлено, що вимога державного виконавця від 25.08.2020 за вих №17-5-34/23964/8, яка була направлена до АТ «Ощадбанк» за адресою м. Київ. вул. Госпітальна, 12-Г, АТ «Ощадбанк» не виконана, платіжна вимога №В8 від 19.08.2020 на суму 2690812,24 грн. не виконана та повернена без виконання.
У зв'язку з цим зроблено висновок про вчинення АТ «Ощадбанк» правопорушення, передбаченого ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та прийнято постанову від 05.10.2020 про притягнення АТ «Ощадбанк» до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1700 грн., проте вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 09.12.2021 позовну заяву прийнято до провадження та визначено справу розглядати за правилами спрощеного провадження.
Так, відповідач одержав копію ухвали та копію позовної заяви з додатками, проте, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті адміністративного позову за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як вбачається з даних постанови від 05.10.2020, яка складена начальником Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лисенком Дмитром Борисовичем про накладення адміністративного стягнення, вимога державного виконавця від 25.08.2020 за вих №17-5-34/23964/8, яка була направлена до АТ «Ощадбанк» за адресою м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, АТ «Ощадбанк» не виконана, платіжна вимога №В8 від 19.08.2020 на суму 2690812,24 грн. не виконана та повернена без виконання.
За вказаних обставин АТ «Ощаданк» притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1700 грн., внаслідок вчинення АТ «Ощадбанк» правопорушення, передбаченого ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до абз.4, 5 п. 5 розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло письмове повідомлення про відкладення розгляду справи.
Начальник органу державної виконавчої служби при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з'ясовує правильність складання протоколу державним виконавцем; сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду.
Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що на адресу АТ «Ощадбанк» не надходили повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо АТ «Ощадбанк», внаслідок чого банк було позбавлено можливості прийняти участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, надати свої пояснення щодо вказаної справи.
Відповідальність за ст.188-13 КУпАП настає за невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника; неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів) а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Одночасно частиною 3 зазначеної статті законодавець передбачив, що платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.
На підставі вказаної норми Закону 31.08.2020 Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» отримано вимогу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 25.08.2020 №17-5-34/23964/8 про списання коштів з рахунків боржника відповідно до платіжної вимоги №В8 від 19.08.2020 на суму 2690812,24 грн.
За результатами розгляду вказаної платіжної вимоги Банком 31.08.2020 було прийнято рішення про її повернення без виконання відповідно до п. 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 02.10.2019 р. №145-IX (далі також - Закон №145-IX), ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2.18 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та Законами України.
Так, у зазначеному п. 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-IX вказується, що забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Основою вищезазначеного положення Закону №145-IX є необхідність збереження об'єктів права державної власності, які були включені до відповідних переліків, у зв'язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки, з метою запобігти безконтрольному відчуженню державного майна.
Закон №145-IX набрав чинності 20.10.2019 та був чинним і підлягав виконанню на дату повернення платіжної вимоги від 19.08.2020 №В8.
При цьому, станом на 20.10.2019 до Закону України від 07.07.1999 р. №847-XIV «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (далі також - Закон №847-XIV) були включені дані щодо Боржника, а саме:
Орган управління Кабінет Міністрів України
400758150
Акціонерне товариство «Українська залізниця»
03680, м. Київ, вул. Тверська, 5
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Враховуючи викладене, застосовані Законом №145-IX обмеження (заборони) щодо АТ «Українська залізниця» поширюють свою дію і на Регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Таким чином, направлення платіжної вимоги від 19.08.2020 №В8 до Банку було здійснено органом ДВС під час дії прямої заборони вчиняти виконавчі дії щодо АТ «Українська залізниця».
Визначені в п. 3 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №145-IX виключення (стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами) в даному випадку відсутні, оскільки предметом стягнення за виконавчими документами, що зазначені у платіжній вимозі №В8 від 19.08.2020 є:
- наказ №904/2182/19 від 09.01.2020 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, заборгованість за договором підряду;
- наказ №30/5005/9937/2012 від 21.12.2017 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, збитки від пошкодження вагонів;
- в/л №211/7250/19 від 07.05.2020 Довгинцівського р/с м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - грошові кошти, недоплачена матеріальна допомога на оздоровлення;
- наказ №904/3053/19 від 03.03.2020 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, неустойка за договором поставки;
- наказ №904/2182/19 від 09.01.2020 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, неустойка та донарахування за договором підряду;
- наказ №904/4940/19 від 06.12.2019 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, вартість нестачі вантажу;
- наказ №904/1923/19 від 30.09.2019 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, вартість нестачі вантажу;
- наказ №904/2582/19 від 01.11.2019 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, заборгованість за договором надання послуг;
- наказ №904/2882/18 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, штрафні санкції за договором надання послуг;
- наказ №904/2284/19 Господарського суду Дніпропетровської області - грошові кошти, штраф за прострочення доставки вантажу.
Враховуючи те, що вищезазначена норма має вказівку щодо заборони вчиняти виконавчі дії відносно об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації (за винятком, вказаним в Законі №145-IX), то всі грошові кошти підприємств згідно переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, які перебувають на рахунках в Банку, підпадають під пряму вказівку про заборону вчинення виконавчих дій.
Щодо визначення в законодавстві поняття «виконавчі дії» необхідно враховувати, що згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна; виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Тобто, направлення органом державної виконавчої служби до банку платіжної вимоги про примусове списання коштів з боржника безперечно належить саме до виконавчих дій.
При цьому, пунктом 2.18 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22, передбачено, що банки повертають без виконання розрахункові документи, зокрема, якщо такий розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України. Зазначена норма кореспондується із нормами ст. ч.2. ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», за якою забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Враховуючи викладені фактичні обставини та норми законодавства, дії Позивача з повернення без виконання платіжної вимоги від 19.08.2020 до органу державної виконавчої служби після набрання законної сили Законом №145-IX, що передбачає заборону вчинення виконавчих дій щодо низки об'єктів права державної власності, в тому числі - АТ ««Українська залізниця», є правомірним, а постанова Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 05.10.2020 про застосування до АТ «Ощадбанк» адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог виконавця винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Статтею 188-13 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Особлива частина КУпАП дає поняття складу адміністративного проступку - об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона та суб'єкт адміністративного проступку, які встановлюють нерозривну єдність.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-13 КУпАП, виражається у невиконанні законних вимог державного виконавці щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до диспозиції зазначеної статті кодексу, конструктивною ознакою цього правопорушення є невиконання вказаних у диспозиції статті дій, а саме - законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження.
За наявності протиправних вимог державного виконавця, зокрема - внаслідок направлення до Банку під час чинної заборони протиправної вимоги вчиняти виконавчі дії щодо АТ «Українська залізниця» шляхом виконання незаконної платіжної вимоги про примусове списання коштів з рахунків цього підприємства - відповідальність за ст. 188-13 КУпАП виключається.
Так, вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, суб'єкт владних повноважень (чи суд) встановлює наявність складу адміністративного правопорушення (проступку) - об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона та суб'єкт адміністративного проступку.
Суб'єктами адміністративних правопорушень виступають громадяни чи посадові особи. Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилося 16 років. Особа у віці 16-18 років, яка скоїла адміністративне правопорушення, притягається до відповідальності на загальних підставах.
Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності зокрема за правопорушення, пов'язані з недотриманням установлених правил у сфері порядку управління, громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, виконання яких входить до їхніх службових обов'язків.
Іноземні громадяни та особи без громадянства підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах згідно з чинним законодавством України.
Окремим суб'єктом адміністративного правопорушення згідно ст. 15 КУпАП є військовослужбовці.
Ст. 188-13 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження,.
При вирішенні питання про притягнення АТ «Ощадбанк» до адміністративної відповідальності за ст. 188-13 КпАП, відповідачем не встановлено, чи може взагалі Банк як юридична особа бути суб'єктом даного правопорушення.
Вбачається, що суб'єктом даного правопорушення може бути або громадянин (фізична особа), або посадова особа.
Відповідач, приймаючи рішення про вчинення адміністративного правопорушення саме АТ «Ощадбанк» та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.188-13 КпАП України, не врахував, що юридична особа не може бути суб'єктом вказаного правопорушення, а відповідно, відсутній і склад адміністративного правопорушення, оскільки наявність суб'єкта обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень або ж будь-яких письмових доказів суду не надав, хоча саме він повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності.
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.72 ч.1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, відповідач жодного об'єктивного доказу, який б свідчив про правомірність свого рішення, відповідач не надав і доказів, які б спростовували б показання позивача суду не надав.
За вказаних обставин та об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що у відповідача не було законних підстав для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Отже, наявні у справі докази, неподання відповідачем допустимих доказів правомірності свого рішення, вказують на наявність всіх підстав для задоволення позову та скасування постанови.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 244-246, 293, 295, 371, 382 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпро Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лисенка Дмитра Борисовича від 05.10.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. на АТ «Ощадбанк».
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду) протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 20.01.2021.
Суддя Т.Г. Ільєва