Справа №:755/7402/20
Провадження №: 1-кп/755/533/21
"14" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100050000449 від 20 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
у Дніпровському районному суді м. Києва перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2021 року ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою до 23 вересня 2021 року включно.
У судовому засіданні, з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку, розглянуто питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою відповідно до ст. 331 КПК України.
Прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, оскільки підстави для застосування цього запобіжного заходу не відпали, а отже наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив застосувати до альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 суд бере до уваги те, що він обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, дані про його особу, який офіційно не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживав у м. Києві в приміщенні хостелу, раніше неодноразово судимий за аналогічні кримінальні правопорушення, за які відбував покарання у місцях позбавлення волі.
Зважаючи на характер дій, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , його судимості за попередні аналогічні злочини, а також інші обставини у своїй сукупності, суд переконаний, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу, а тому менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
Зважаючи на те, що 23 вересня 2021 року спливає строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючого запобіжного заходу до 11 листопада 2021 року включно.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Положеннями ч. 4 вищезазначеної статті визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 вже більше року протягом всього судового розгляду справи перебуває під вартою, суд вважає за можливе застосувати до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Найтяжче з інкримінованих ОСОБА_3 злочинів передбачене ч. 2 ст. 187 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
Як встановлено у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочинувизначається у межахвід двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте згідно ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан останнього, суд вважає, що застава у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а тому йому слід визначити заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227 000 грн 00 к. та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд
продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 11 листопада 2021 року включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227 000 грн 00 к. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухваливручити прокурору та обвинуваченому негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 30 хв 17 вересня 2021 року.
Суддя: ОСОБА_1